6.5. Регулювання фондів акціонерного товариства

Регулювання фондів здійснюється відповідно до законодавчих положень, установчих документів, розроблених і затверджених по­ложень про фонди.

Регулятивна база України містить лише вимоги щодо створення обов'язкових фондів — статутного й резервного, тому в положеннях передбачається створення фіксованого (статутного) та фіксовано-змінного (резервного) фондів.

Для ефективного господарювання створюються інші фонди:

• фонд розвитку виробництва;

• фонд соціального розвитку;

• фонд заохочення;

• фонд оплати праці органів управління та контролю;

• фонд сплати дивідендів;

• фонд накопичення коштів для викупу власних акцій.

Практика підтверджує доцільність створення таких фондів, то­ му внутрішні документи регулюють порядок їх створення та напрями використання. Джерелами фонду розвитку виробництва є відрахування зі прибутку, який залишається в розпорядженні корпорації, амортизаційні відрахування, виручка від реалізації майна та інші джерела.

Фонд розвитку виробництва призначений для фінансування технічного переозброєння, реконструкції та розширення виробничої бази корпорації, для фінансування приросту власних оборотних ко­штів, для підготовки та освоєння нових видів продукції, прогресив­них технологічних процесів, для погашення довгострокових креди­тів, що згідно з чинним законодавством погашаються за рахунок фонду розвитку виробництва, відшкодування збитків тощо.

Фонд соціального розвитку створюється за рахунок відрахувань з прибутку, який залишається у розпорядженні корпорації, виручки від реалізації майна, а також інших джерел. Кошти фонду соціально­го розвитку спрямовуються на підтримку й розширення соціально-побутової сфери:

• будівництво житлових будинків, дитячих закладів;

• премії та подарунки до свят і ювілеїв;

• матеріальну допомогу на поховання;

• одноразову допомогу ветеранам праці, які виходять на пенсію;

• доплату й надбавку до державних пенсій працюючим пенсіонерам;

• оплату путівок на лікування й відпочинок;

• харчування працівників у їдальнях.

Фонд заохочення створюється за рахунок відрахувань з чистого прибутку за нормативом у відсотках до нього, що встановлюється на загальних зборах. За рахунок фонду здійснюються всі заохочувальні індивідуальні виплати працівникам корпорації, крім тих, які сплачу­ються за рахунок собівартості.

Фонд оплати праці органів управління й контролю створюєть­ся для оплати праці членів ради та голови ревізійної комісії за ра­хунок чистого прибутку. Розмір фонду визначають загальні збори акціонерів.

Фонд сплати дивідендів створюється з метою реалізації ефек­тивної дивідендної політики за рахунок чистого прибутку за нор­мативом, встановленим загальними зборами акціонерів. Фонд ді­литься на дві або три частини. Дві частини використовуються на виплату дивідендів за простими й привілейованими акціями, третя частина - на виплату обов'язкових відсотків за облігаціями.

6.6. Регулювання праці персоналу

Основні вимоги кадрової політики щодо формування персоналу визначено в положенні «Про персонал», у якому міститься:

• визначення поняття «персонал»;

• структура й кількісний склад персоналу;

• порядок оплати праці;

• порядок найму персоналу;

• атестація персоналу;

• просування по службі;

• звільнення персоналу;

• питання формування соціального партнерства;

• застосування контрактної форми найму персоналу;

• гарантованість зайнятості працівників з боку адміністрації;

• вибір структурними підрозділами форм організації та оплати праці;

• програма розвитку персоналу.

Основні положення програми розвитку персоналу пропонують власники, адміністрація забезпечує розробку й реалізацію цієї про­грами відповідно до трудового законодавства України.

Складовою програми розвитку персоналу є спеціальна частина, яка регулює виробниче, економічне й соціальне партнерство адміні­страції і профспілкових об'єднань.

Важливим напрямом кадрового регулювання є підвищення ква­ліфікації, перекваліфікація персоналу. Адміністрація повинна забез­печити кожному працівнику необхідні умови для підтримання й під­вищення професійної кваліфікації.