Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції ОП.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.43 Mб
Скачать

Таблиця 5.3 Переваги й недоліки лінійно-функціональної структури

Переваги

Недоліки

Завдяки жорсткій системі зв’язків забезпечується чітка робота кожної системи й організації в цілому.

Можливість маневрування ресурсами

Уповільнює терміни підготовки й прийняття управлінських рішень.

Не забезпечує належної злагодженості в роботі функціональних відділів.

Лінійно-штабна структура (рис. 5.6) керування має аналогічні харак­теристики. Вона теж побудована за принципом функціонального поділу управлінської праці, що використовується в штабних службах різних підрозділів. Завданням лінійних керівників є координація дій функціо­нальних служб. У лінійно-штабній структурі при лінійних керівниках створюються штаби, які спеціалізуються на виконанні певних управлін­ських функцій. Хоча вони не мають права приймати управлінські рішен­ня, однак сприяють розробці необхідних положень у межах конкретної функції управління, що забезпечує підготовку якісних рішень. Лінійно-штабна структура має тенденцію до збільшення штатів штабних структур.

Рис. 5.6 Лінійно-штабна організаційна структура управління об’єднанням підприємств

Таблиця 5.4 Переваги й недоліки конгломератних структур

Переваги

Недоліки

Високий рівень децентралізації влади

Можливість швидкої диверсифікації з мінімальним порушенням існуючих у конгломераті зв’язків.

Проблематичність дотримання загального іміджу в умовах достат-ньої стратегічної свободи

Конгломератна структура не є сталою та впорядкованою. У цьо­му випадку організація набуває форми, яка найкраще вирішує кон­кретну ситуацію. Так, в одному відділенні фірми може використову­ватися продуктова структура, в іншому - функціональна структура, а ще в іншому - матрична. Переваги та недоліки конгломератних структур наведено в табл. 5.4.

Дивізійна структура управління (рис. 5.7) передбачає поділ об'єднання підприємств на окремі секції (дивізії), кожна з яких ха­рактеризується певним видом діяльності.

Рис. 5.7 Дивізійна організаційна структура управління об’єднанням підприємств

Таблиця 5.5 Переваги й недоліки продуктивних організаційних структур управління

Переваги

Недоліки

Створення логічних дієвих засобів децентралізації влади.

Чітка система підзвітності менеджерів підрозділів щодо прибутків.

Здатність швидко реагувати на зміну умов конкуренції, технології попиту.

Поліпшення координації робіт.

Наявність можливостей для підготовки менеджерів стратегічного рівня.

Дублювання функцій на рівні корпорації підрозділу.

Збільшення витрат на утримання персоналу.

Проблематичність встановлення оптимального рівня децентралізації.

Автономія підрозділів може блокувати досягнення переваг стратегічного поєднання

Наявність випадків надмірної конкуренції між підрозділами за ресурси та увагу корпорації

Різновидами дивізійної структури є:

  • продуктовий тип, що передбачає створення в структурі суб'єкта самостійних господарських підрозділів — виробничих від­ ділень, що орієнтовані на виробництво та збут конкретних ви­ дів продуктів. При цьому передбачається спеціалізація виробничих відділень у головній компанії за окремими видами або групами продуктів і надання їм повноважень управління виробничими або збутовими дочірніми компаніями, розташованими у своїй країні та за кордоном. Даний тип організаційної структури управління має певні плюси та мінуси, що наведено в табл. 5.5;

  • холдинговий тип, що передбачає фінансову залежність дивізій від центру, якому належить контрольний пакет акцій;

  • територіально-регіональний тип, що передбачає відповідаль­ність окремих підрозділів за певні регіони або території (рис. 5.8).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]