Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Маг.раб.Винн. (Восстановлен).docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
238.12 Кб
Скачать

1.6 Вплив зовнішніх обставин на розвиток цільових функцій позашкільної освіти

Основними агентами зовнішнього впливу щодо змін цільових функцій управлін­ських структур є централізація та децен­тралізація управління. Ці процеси супро­воджують зміни соціально-економічної структури нашого суспільства. Базові засади модернізації системи управління передбачаються:

  • трансформацією типової вітчизняної моделі “згори-вниз” (владні структури дбають насамперед про своє “збереження”, а інтереси та потреби громадян залишаються поза їх увагою, рядові представники цих структур здебільшого пасивні) до моделі “знизу-вгору” (орієнтація на послуги своїм клієнтам з урахуванням їх запитів, а не запитів групи управлінців), яка забезпечує динамізм системи та швидку адаптацію до змін її внутрішнього та зовнішнього середовища;

  • зміну пріоритетів у побудові взаємодій з відомчого принципу в бік територіального підходу до вирішення справ на місцях;

  • поступову та планомірну реалізацію концепцій, згідно з якими державні органи управління забезпечують потрібні умови для розвитку.

З руйнуванням управлінської вертикалі у 1992 році позашкільні навчальні заклади України одержали са­мостійність в організації навчально-ви­ховного процесу. У цільових функціях шкіл з'явилися колишні інспекторські функції організаційних структур вищих щаблів управління освітою. Крім того, позашкільному навчальному закладу надали самос­тійність у підборі педагогічних кадрів. То­му в діяльності закладу з'явилися нові зав­дання з кадрових питань, що відбилося у цільових функціях. Централізація або децентралізація змен­шує або збільшує кількість ступенів свобо­ди. Відповідно до цього змінюється і кіль­кість цільових функцій. Отже, в цих умовах відзначається тенден­ція всіх ієрархічних структур управління освітою для коорди­нуючих впливів тільки на ті об'єкти, які безпосередньо пов'язані з ними. Так, координуючий вплив на учня здій­снює вчитель. Який відповідає за якість навчання. На вчителя — адміністра­ція. Саме вона разом з учителем відповідає за якість його роботи. Директор відповідає за якість роботи позашкільного навчального заклад. Він коригує та ко­ординує зв'язки між усіма підрозділами і підструктурами позашкільні навчальні заклади. Роботу директо­рів координує рай(міськ)во, роботу рай(міськ)во — обласне управління осві­ти, а роботу обласного управління осві­ти — Уряд(Міністерство освіти)України, роботу Уряду України — Органи державного управління (див. рис. 1.6.1).

Рис. 1.6.1 Схема структурного управління освітою на різних рівнях організації

Такий підхід потребує збільшення демо­кратичних засад зовнішнього управління через посилення самоуправлінської діяльності, самостійності в прийнятті рішень з боку керованих об'єктів та децентраліза­ції управління шляхом часткового делегу­вання повноважень на місця з боку управ­лінських структур. Це призводить до пере­розподілу цільових функцій в ієрархії управління. Таким чином, ми пов'язуємо зміну функцій з тен­денцією до оновлення управлінської ді­яльності на різних рівнях організації, на яку мають вплив системи управління, що взаємодіють між собою.