Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Маг.раб.Винн. (Восстановлен).docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
238.12 Кб
Скачать

1.2 Характеристика сучасного освітнього простору України

Сучасні системи управління освітою характеризуються нестабільністю. Це, перш за все, відбувається за рахунок перетворень в оточуючому середовищі. Тому для управління розвитком освіти важливе значення має аналіз різноманітних зовнішніх факторів, який дає інформацію про можливості сучасної освіти і шляхи її розвитку.

Виділяють вісім факторів зовнішнього сере­довища, які безпосередньо пов'язані з ос­вітою: еконо­міка, соціальне середовище, природне середовище, політика, ри­нок, технологія, екологія, міжнародні стосунки (див. рис. 1.2.1).

Рис. 1.2.1 Вплив зовнішніх факторів на освітній простір України

В свою чергу освіта формується з дошкільної, загально середньої, позашкільної, професійної та після дипломної освіти. Усі перелічені вище компоненти системи освіти впливають одне на одного і залежать від зовнішніх змінних оточуючого середовища та власних внутрішніх факторів.

Скрутне становище з бюджетним фінансуванням освіти позначається на стані матеріально-технічної бази освіти, яка не оновлюється вже протягом декількох років. Це відбиваєть­ся на якості навчання з таких базових дисциплін, як хімія, біологія, фізика, фі­зична культура, трудове навчання та ін. За цих же обставин призупинено і будів­ництво шкіл, клубів, Центрів позашкільної роботи, внаслідок чого майже тре­тина навчальних закла­дів знаходиться у пристосованих примі­щеннях. У зв'язку з економічною нестабільністю в краї­ні зменшується постачання шкіл, клубів, Центрів позашкільної роботи наоч­ними посібниками, навчальною літера­турою, видавництво якої значно обме­жилось, та іншими засобами навчання. Це призводить до реорганізації централі­зованого каналу постачання цих засобів. Крім того, недостатність фінансуванняпозначається на невеликій заробітній платі педагогічним праців­никам. Деякі види послуг оплачуються батьками, тому для загалу дітей обмежу­ється можливість отримання додаткової освіти.

Сучасний орієнтир сьогодення – це послідовна управлінська діяльність на усіх ланках освіти, яка бере під особливий контроль допомогу навчальним закладам через знаходження додаткових резервів.Тобто ми спостерігає­мо більш чітку диференціацію функцій дошкільних, загально середніх навчальних закладів(надавати обов'язкову загальну середню освіту) і позашкільних закладів(надавати додаткову освіту, динамічно реагуючи на попит населення). Це упо­рядковує мережу, цільові функції поза­шкільної освіти, а допомога самовизна­ченню молоді підвищує її статус у су­спільстві.

Потреби суспільства у кваліфікованих спеціалістах і попит населення регулюють плани прийому до закладів професійно-технічної та вищої освіти. Ринкові відно­сини взагалі регулюють співвідношення зайнятого та незайнятого (працюючого та безробітного) населення, формуючи ри­нок праці.Таким чином, дошкільна, загальна середня, позашкільна,професійна освіта та ринок праці в освіт­ній сфері становлять проміжні змінні, які пов'язують зовнішні й внут­рішні фактори розвитку освіти.

До внутрішніх змінних освіти належать:

  • освітні потреби населення;

  • мережа закладів;

  • зміст освіти;

  • кадрове забезпечення;

  • технології навчання (методи, форми, засоби);

  • матеріально-технічна база (будова закладу, обладнання майстерень і навчальних кабінетів, це і є сучасні засоби навчання);

  • фінансування освіти;

  • засоби регулювання розвитку освіти.

Дамо коротку характеристику цим факторам.

Освітні потреби населення зумовлю­ються, по-перше, конституційним правом отриманняосвіти. По-друге, усвідомленням того, що дає осві­та людині для її подальшого життя, наскільки наявність цієї освіти впливає на працевлаштування або на одержання професійної освіти. По-третє, спромож­ністю сім'ї нагодувати та одягти підліт­ків, які вже самі можуть заробляти гроші.

Хоча мережа навчальних закладів має тенденцію до зростання, від­буваються процеси її подальшої диферен­ціації. Зміст освіти включаєдержавний, регіональний компоненти, які розкриваються за на­вчальними планами та за навчальни­ми програмами. Державний компонент розробляється на рівні Міністерства осві­ти та науки України. Регіональний компоненти освіти розробля­ються на місцях відповідно до специфіки й потреб регіону, до замовлення батьків і учнів та викладаються, як правило, за ав­торськими програмами.

На сьогодні в Україні стабілізується тен­денція до упорядкування мови навчання щодо етнічного складу населення. Згідно з цим відкриваються відповідні позашкільні клуби, гуртки, до навчальних планів уводяться більш гнучкі сучасні методи роботи тощо.

Зміст педа­гогічної освіти поступово адаптується до сучасних вимог держави й суспільства. Поступово модернізуються форми й мето­ди навчання, система створення збагаченого освітнього середо­вища (автор С. І. Подмазін) тощо.По­ширюється особистісно-зорієнтований під­хід у навчанні.

Позашкільна освіта є однією з най­важливіших ланок освітньої системи в Україні. Вона безпосередньо пов'язана з дошкільною, загально середньою, професійною та післядипломною освітою(див. рис. 1.2.2)

Рис. 1.2.2 Взаємодії між напрямками освіти.

Позашкільна освіта сприяє формуванню вміння та навичок за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток. Створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров‘я, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, з якою стикаються випускники, виходячи в са­мостійне життя.