1.5 Вплив внутрішніх факторів взаємодій на розвиток цільових функцій позашкільної освіти

Загальні функції управління наповнюють­ся певним змістом тільки при їх застосу­ванні для рішення завдань існування кон­кретної системи (наприклад, системи позашкільної освіти).Сукупність цих завдань складає зміст уп­равлінської діяльності конкретного орга­ну управління: обласного управління осві­ти, районного (міського) відділу освіти, адміністрації позашкільних навчальних закладів, педагога, учня — і становить його цільові функції. Кожна цільова функція в управлінському процесі проходить всі його етапи (збір та аналіз інформації, визначення критеріальної моделі результату, передача мети та її адаптація до умов виконання, організація діяльності для досягнення мети,

Встановлення комунікативних зв’язків з поточним коригуванням, контроль результату прогнгзування подальшого розвитку (рис. 1.5.1.)

Рис. 1.5.1 Взаємозв'язок цільових функцій органів управління освітою

Взаємодія кожної пари структурних складових в системі управління викликає взаємо пристосування. Так, педагогічна ді­яльність вчителя (серія впливів на учня) змінює учня, що виявляється в його роз­витку. Але певна частка опору на кожний вплив (з боку учня) змінює вчителя, що виявляється в підвищенні його майстер­ності. Прямий вплив адміністрації на вчителя змінює діяльність вчителя і через нього — діяльність учня. Зворотний вплив змінює діяльність вчителя і через нього — діяльність адміністрації. Прямий вплив спеціалістів державних структур управління на адміністрацію позашкільного навчального закладу змі­нює діяльність адміністрації, через неї — вчителя і через нього — учня. Зворотний вплив регулює діяльність у зворотному напрямі. При оптимальному режимі фун­кціонування системи встановлюється ди­намічна рівновага.

Лінійне регулювання діяльності здійсню­ється за допомогою зміни цільових фун­кцій відповідних структур. Тобто зміна ді­яльності відбувається за зміною цільових функцій учня, вчителя, адміністрації позашкільного навчального закладу, районного, міського, обласного управління освіти. Якщо не встановлювати зворот­ного зв'язку або нехтувати інформацією, не проводячи поточного коригування сво­їх цільових функцій, процесу взаємо пристосування не відбудеться, динамізм пору­шується, сам процес управління перекру­чується. Це схема внутрішнього, процесу­ального регулювання, яке відбувається шляхом сполучення цільових функцій різ­них структур управління.

Механізм такого сполучення цільових функцій через координацію дія обласного управління освіти районного, міського, обласного і позашкільного навчального закладу (в певному напрямі) детально розкрив М. М. Дарманський у своїй монографії «Соціально-педагогічні основи управлін­ня освітою в регіоні».

Він виділяє всі функції цих органів управ­ління загальною середньою освітою із за­конодавчих актів і положень, групує їх за напрямами координаційної діяльності та визначає кількість і зміст впливів з цього напряму в річному управлінському циклі.

Алгоритм виділення цільових функцій за­гальноосвітнього навчального закладу опи­сує в своєму дисертаційному дослідженні В. В. Шаркунова. Вона йде шляхом виді­лення об'єктів управлінського впливу в на­вчальному закладі (учні, педагоги, навчаль­но-виховний процес, розвиток матеріаль­ної бази позашкільні навчальні заклади, сама система управління тощо). Потім виділяє головні напрями ді­яльності кожного об'єкту. Саме вплив на ці напрями і становить цілі (завдання) управ­ління. Сукупність визначених завдань дає цільові функції управлінської діяльності ад­міністрації позашкільних навчальних закладів. Автор виділяє провідну функцію управління сучасним позашкільним навчальним закладом — це управління навчально-виховним процесом. Вона стверджує думку про те, що цю фун­кцію можна умовно поділити на дві підфункції: управління процесом навчання і педа­гогічного керівництва вихованням учнів.

Як бачимо, розвиток цільових функцій дає змогу акцентувати увагу на тому, що процес навчання та виховання є єдиним, але не треба нехтувати тим, що він має ці дві сторони. Організуючим навчально-виховний процес, треба програмувати як інтелекту­альний, так і духовний розвиток дитини.

Цільові функції залежать від конкретних напрямів діяльності позашкільного навчального закладу. Якщо кіль­кість напрямів зростає, що відбувається при перетворенні позашкільного навчального закладу на навчальні комплекси або Центри творчості з спортивних, профільних, навчально-розвиваючих, розважальних та інших груп напрямків роботи, то відповідно будуть змінюватися цільові функції управління цим навчальних закладів.

Отже, ми розглянули приклади розвитку цільових функцій управління шляхом їх структурування, виділення складових єдиного процесу (проникнення в суть визна­ченої функції), створення моделей коор­динації діяльності в ієрархії і виділення функцій в залежності від різних напрямів діяльності навчального закладу. Крім внутрішніх та зовнішніх факторів, на розвиток ці­льових функцій впливають зовнішні об­ставини.