- •Департамент науки і освіти
- •Розділ і теоретичне обґрунтування системи управління позашкільними навчальними закладами
- •1.2 Характеристика сучасного освітнього простору України
- •1.3 Характеристика впливу зовнішніх факторів на освітній простір
- •Взаємозв'язок тенденцій розвитку управління зсо і змін у системі загальної середньої освіти
- •1.4 Аналіз інформаційного забезпечення як фактора удосконалення управління позашкільною освітою
- •1.5 Вплив внутрішніх факторів взаємодій на розвиток цільових функцій позашкільної освіти
- •1.6 Вплив зовнішніх обставин на розвиток цільових функцій позашкільної освіти
- •1.7 Система управління фізичною культурою і спортом на різних рівнях організації
- •Розділ іі методи й організація дослідження
- •Розділ iiі організаційно-педагогічні та структурно-функціональні основи діяльності позашкільних навчальних закладів у формуванні гармонійно розвинутої особистості
- •3.1 Організаційно-педагогічний аспект упровадження фізичної культури і спорту
- •3.2 Організація роботи різнопрофільного навчального закладу на прикладі Центру дитячої та юнацької творчості
- •Загальні положення
- •Організація навчально-виховного процесу
- •Ііі. Учасники навчально-виховного процесу
- •V. Майно цдют
- •VI. Фінансово – господарська діяльність
- •VII. Міжнародне співробітництво
- •VIII. Контроль за діяльністю закладу
- •Іх. Реорганізація або ліквідація закладу
- •3.3 Структурно-функціональні аспект діяльності Центру дитячої та юнацької творчості
- •3.4 Організація позашкільної освіти у відділі клубної роботи Центру дитячої та юнацької творчості
- •3.5 Особливості роботи шахового клубу в системі Центру дитячої та юнацької творчості
- •II. Організаційна діяльність клуб в системі цдют
- •III. Учасники навчально-виховного процесу
- •IV. Управління клуб в системі цдют
- •V. Майно клуб в системі цдют
- •VI. Міжнародна діяльність
- •Vіі. Контроль за діяльністю клуб в системі цдют
- •VIII. Реорганізація або ліквідація закладу
- •3.6. Організація труда керівника шахового клубу в системі Центру дитячої та юнацької творчості перевестии на украинский
- •Розділ IV
- •Обґрунтування учбової програми удосконалення організаційно-педагогічної діяльності шахового клубу в системі центру дитячої та юнацької творчості
- •4.1 Організаційно-педагогічні резерви як фактори поліпшення навчального процесу шахового клубу
- •4.2 Реалізація програми курсу з підготовки шахістів
- •4.3 Методичні рекомендації щодо програми курсу підготовки шахістів
- •4.4 Умови діяльності шахового клубу в системі Центру дитячої та юнацької творчості
- •(144 Год/рік, 4 год/тиждень)
- •(144 Год/рік, 4 год/тиждень)
- •(216 Год/рік, 6 год/тиждень)
- •(216 Год/рік, 6 год/тиждень)
- •(216 Год/рік, 6 год/тиждень)
- •(216 Год/рік, 6 год/тиждень)
- •(216 Год/рік, 6 год/тиждень)
- •(216 Год/рік, 6 год/тиждень)
- •Висновки
- •Література
1.3 Характеристика впливу зовнішніх факторів на освітній простір
Економічні фактори. Поточний і прогнозований стан економіки істотно впливає на стан сфери освіти. Тому певні фактори економічного зовнішнього середовища треба постійно тримати в полі зору, діагностувати та оцінювати. Світовий досвід підтверджує, що видатки на освіту мають складати не менше 5% ВНП. Мінімально можлива частка видатків на підтримку інтелектуального потенціалу визначена експертами ЮНЕСКО в розмірі 3,5% ВНП (інакше неминучий розпад інфраструктури системи освіти). Якщо в країнах, що розвиваються, видатки держави на освіту складають у середньому 4,1%, то в розвинених країнах — 5,3% [3, с. 140-141]. Скрутне економічне становище в Україні зумовило недостатнє фінансування всіх ланок освіти. І хоча частка витрат на освіту в загальній частці витрат зведеного бюджету має тенденцію до збільшення, обсяг витрат на освіту в Україні через падіння валового внутрішнього продукту значно поступається світовим стандартам.
Соціальні фактори.Охоплюють змінні очікування, стосунки та мораль суспільства. Наприклад, ставлення до бізнесу, економіки, проблеми мови, змін соціальних настанов тощо. Так, зараз у нашому суспільстві поширюється ідея щодо важливості стимулювання та заохочення ініціативи, творчості, інноваційної діяльності працівників; усвідомлюється теза про те, що робота — це спосіб заробляти на життя; формується ставлення до бізнесу як суспільного механізму економічного зростання тощо [5]. Навчання в школах і гуртках України для національних меншин ведеться румунською, молдавською, угорською, польською, кримсько-татарською, єврейською та ін. мовами. [4]. Соціальні фактори взагалі мають великий вплив на розвиток освіти. Тому для ефективного реагування на соціальні зміни система освіти повинна набувати гнучкості, свідомо трансформуватися в організаційні структури та модифікації, пристосовані до оточуючого середовища.
Політичні фактори. Безпосередньо впливають на законодавчу й нормативну базу сфери освіти, на реформи, що проводяться. Першим кроком на шляху до демократизації суспільства було прийняття Закону України «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве й регіональне самоврядування». На підставі цього у 1992 р. навчальні заклади були передані в комунальну власність і їх фінансування почало здійснюватися з місцевих бюджетів. Створення законодавчої бази продовжив прийнятий у квітні 1996 року Закон України «Провнесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про освіту"», зміст якого конкретизував державну політику в галузі освіти. Одним із базових документів розвитку української держави є Закон України «Про мови». 28 червня 1996 року нап'ятій сесії Верховної Ради України був прийнятий основний закон України — Конституція. 23 червня 1999 року бувприйнятий Закон України «Про загальну середню освіту»,«Про позашкільну освіту». Державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України і здійснюється органами державної виконавчоївлади та органами місцевого самоврядування. Ця політика характеризується безперервним виробленням і здійсненням заходів щодо реформування освіти. Основним документом реформування освіти в Україні є затверджена 03.11.1993 р. Кабінетом Міністрів України Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), реалізація якої передбачає випереджальний розвиток освітньої галузів цілому. На виконання Державної національної програми «Освіта» та Закону України «Про освіту», «Про позашкільну освіту» у 1996 р. розпочалася роботанад створенням державних освітніх стандартів, розробка яких завершується. Законодавче введення норм щодо держстандартів освіти, які встановлюють вимоги до змісту, обсягу й рівня освітньої та фахової підготовки в Україні, є принципово новиму державній політиці України в галузі освіти. З 2000-2001 н. р. відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту»,«Про позашкільну освіту»поступово перейшли на 12-річне навчання в системі загальної середньої освіти (далі — ЗСО), у 2002-2003 н. р. в загальноосвітніх навчальних закладах було здійснено повний перехід на 12-бальну систему оцінки навчальних досягнень та введені початковий, основний та вищий рівні у позашкільній формі освіти (далі – ПФО). Це значно поліпшило рівень засвоєння навчальної інформації, а також дало можливість побачити резерви просування та планувати рівні навчальних досягнень з боку самих учнів. Навчальний процес став більш гнучким та адаптивним.Отже, враховуючи важливість політичних процесів у суспільстві для освітньої галузі, керівникам установ освіти належить слідкувати за:
законодавчими урядовими документами та нормативними документами місцевих органів влади;
ставленням політиків до економічної діяльності;
кредитами для фінансування розвитку освіти;
можливістю отримання позики та ін.
Ринкові фактори. До аналізу ринкових факторів зовнішнього середовища можна віднести демографічні умови, життєві цикли різних послуг або виробів, легкість проникнення на ринок, дефіцит або надлишок спеціалістів та ін. До ринкових факторів відносять конкурентоспроможність. Рівень освіти школярів загальноосвітніх навчальних закладів нашої країни досить високий. Так, з 1992 р.школярі України у складі окремих команд щорічно беруть участь у міжнародних олімпіадах із математики, фізики, хімії, біології, інформатики та обчислювальної техніки, а з 1996 р. — з екології.
З переходом України на ринково-демократичні рейки розвитку адміністративно-командна система управління поступається більш цивілізованій демократичній системі. Розвиваються координаційні зв'язки в управлінні. Примусове навчання починає перетворюватися на свідоме мотиваційне. Це спочатку знижує якість навчання, тому завданням управління ЗСО, ПФО є утримання рівня навченості випускників на засадах мотиваційного навчання.Жодна національна система освіти не може собі дозволити ігнорувати фактичні й можливі реакції своїх конкурентів. В аналізі конкурентів, як правило, присутні чотири діагностичні елементи, асаме:
аналіз майбутніх цілей конкурентів;
оцінка поточної стратегії конкурентів;
огляд передумов відносно конкурентів;
поглиблене вивчення сильних і слабких сторін конкурентів.
Таким аналізом користуються при плануванні розвитку навчальних закладів, забезпеченні умов для збільшення контингенту учнів, визначення напрямів додаткових послуг, для створення бази позабюджетного фінансування тощо.
Технологічні фактори.Залежать від рівнянауково-технічного прогресу і мають значний вплив на сферу освіти. В умовах розвитку і прискорення науково-технічноїреволюції до системи освіти ставляться вимоги в кожний даний момент випереджувати рівень розвитку науки й техніки.Формується світ освічених людей, пов'язаних єдиним каналом спілкування. За останні роки у світікількість користувачів інтернету зросла. Україна також відстає від європейськихкраїн щодо розвитку Інтернету. Проте у зв'язку з інтеграцією України в міжнародний простір спостерігається посилення комунікативних зв'язків. Цей ріст продовжується, і цифри свідчать пробурхливий розвиток засобів комунікації в Україні, що потребує певних доповнень у навчальних планах позашкільного навчання та інших закладів освіти. Саме тому однією з ключових проблем подальшого розвитку ЗСО, ПФО в Україні визначається розробка й утілення програми загальної комп'ютеризації освіти, у т. ч. в сільській місцевості. Отже, зараз спостерігається тенденція до збільшення навчальних закладів, що обладнані кабінетами з основ інформатики та обчислювальної техніки. Однак це збільшення нерівномірне.
Природне середовище. З дуже важливих пріоритетів людства на XXI сторіччя особливе місце відводиться охороні довкілля. В Україні розпочато реалізацію інтегрованого підходу до сталого розвитку довкілля, коли вирішення проблем є, з одного боку, завданням, а з іншого – інструментом більш справедливого розподілу суспільного багатства, який згодом впливатиме на технологічну проблему економіки та забезпечення стабільного розвитку України в цілому. Такий підхід дозволить зберегти для прийдешніх поколінь ті значні багатства, які даровані суспільству природою. Одним з важливих аспектів є забезпечення гармонії між людиною і природою. Для її досягнення потрібно:
використовувати можливості для утвердження в суспільстві ідеології охорони довкілля, оскільки використання землі та інших ресурсів природи для спорту і відпочинку може нести значно менший негативний вплив, ніж використання тієї ж території з іншою метою;
керуватися чинною нормативно-правовою базою та міжнародними зобов’язаннями України стосовно захисту довкілля під час планування та організації діяльності, будівництва та експлуатації споруд;
здійснювати технічне оновлення технологій, які використовуються у сфері фізичної культури і спорту, освіті, та засобів з метою мінімізації їх негативного впливу на природу.
Екологія. Особливе місце відводиться аналізу та зваженим діям в управлінні екологічною політикою, в основі якої лежать вимоги екологічної безпеки в галузіосвіти. Тут важливий облік заходів щодо забезпечення найбільш сприятливих дляздоров'я учнів природних умов життя, всебічного оздоровлення навколишньогосередовища в регіонах тощо.
Міжнародні фактори. Держава мусить постійно контролювати й оцінювати зміни у сфері освіти в більш широкому середовищі. Власна стратегія держави повинна бути направленою на зміцнення сфери освіти з урахуванням світового досвіду, на розширення міжнародної активності. Україна сприяє розвиткові та встановленню безпосередніх зв'язків між навчальними закладами держави і зарубіжних країн, в результаті яких проводиться тимчасовий обмін учнів для входження в освітнє середовище шкіл зарубіжжя.
На основі розглянутих матеріалів можна зробити порівняльний висновок щодо тенденції розвитку управління ЗСО, ПФО у зв'язку зі змінами в системі освіти(див. табл. 1.3.3).
Таблиця 1.3.3