2.2. Типи даних ет Excel

Кожна комірка ЕТ може бути або порожньою або містити один із таких даних:

• текст;

• число, включаючи дату і час;

• формулу.

2.2.1. Текст

Довжина текстової інформації може досягати 255 символів. Перші 10 символів тексту (при М=100%) розміщується у власній комірці, решта – праворуч у вільних від інформації комірках листа. Якщо в деякій комірці праворуч від активної занесена будь-яка інформація (навіть невидимий пропуск) в цьому місці текст буде обрізаним, хоча в пам’яті комп’ютера інформація даної комірки

Рисунок 1 – Інтерфейс ЕТ Excel

зберігається повністю. Якщо установити режим «Формат  Ячейки  Выравнивание  Переносить по словам» текст в комірці буде розміщений повністю в декількох рядках.

2.2.2. Числа

Під числа в ЕТ Excel виділяється 9 байт пам’яті, що забезпечує збереження та участь в арифметичних діях числа з точністю 16 значущих цифр мантиси.

Вводитись числа можуть в формі:

• з фіксованою комою (328; 0; 4,87525425; 487525,42501);

• з плаваючою комою (4,875Е+5; 277,25Е-25; 1Е8);

• у вигляді натурального дробу (2 1/7; -5 9/15).

Вигляд числа в комірці залежить від способу його введення та режиму його форматування, що вмикається командою «ФорматЯчейкиЧисло».

Одним із способів представлення чисел є режим «Дата/час». В ОС Windows вмонтований календар, що являє собою натуральний ряд чисел, які відповідають кожній даті, починаючи з 01.01.1900 року. Така структура календаря дає можливість просто підрахувати кількість днів N між датами D₁ і D₂. Тобто: N = D₂ - D₁. Можливі також зворотні дії: D₂ – N = D₁ та D₁ + N = D₂. Вводяться дати найчастіше в вигляді: 1/5/2011; 1-5-11; 01/05/11; 01/5/2011; 1/05/2011. Якщо після введення в комірці з’явилося зображення 01.05.2011, отже, введення відбулося вірно. Для введення комп’ютерної дати потрібно виконати команду +.

В комірку ЕТ можна ввести час в вигляді ГГ:ХХ:СС або ГГ:ХХ. Команда введення часу з годинника комп’ютера ++. З часом можна виконувати ті ж дії, що й з датами. Дату і час можна занести в одну комірку, розділивши їх пропуском.

2.2.3. Формули

Формули – це константи, адреси комірок ЕТ та імена функцій, що з’єднуються знаками арифметичних і логічних операцій та знаками порівняння. Формули починаються з символу «=». В комірці, куди занесена формула, висвічується результат її роботи. Саму формулу можна побачити і відредагувати в рядку формул, якщо комірку з формулою зробити активною.

В залежності від результатів їх роботи формули поділяються на арифметичні (результат: число), логічні (результат: ИСТИНА або ЛОЖЬ) і текстові (результат: текст).

В арифметичних формулах можна застосовувати операції додавання (+), віднімання (-), множення (*), ділення (/) та піднесення до степеня (^).

Наприклад: =С6+СУММ(D5;48;D7:F7)/5-2*B4^3. В даній формулі аргументом функції СУММ є вміст комірок D5; D7; E7; F7 та число 48.

В формулах дії виконуються з дотриманням таких пріоритетів:

1. визначення функцій;

2. піднесення до степеня;

3. множення, ділення;

4. додавання, віднімання;

5. логічні операції (НЕ, И, ИЛИ);

6. операції порівняння (<, <=, >, >=, =, <>).

Якщо дії в формулі потрібно виконувати в іншому порядку, то, як і в алгебрі, можна ставити будь-яку кількість пар круглих дужок.

Якщо арифметична формула має хоч одну операцію порівняння або логічну дію, то вона буде відноситись до логічних формул і, як результат, відобразить в комірці повідомлення ИСТИНА або ЛОЖЬ.

В текстових формулах операндами можуть бути як текст, так і числа. Результат завжди текст. Єдиною операцією в них є дія зчеплення (кокантенація) – «&». Текстові константи в формулі обмежуються лапками (“ ”). Наприклад, якщо в комірці С5 маємо число 2450, то формула «=С5&“ ум. од”» висвітить в цій комірці текст: 2450 ум. од.

В формулах можна застосовувати відносні (А12, С45), абсолютні ($А$12, $С$45) та змішані ($А12, C$45) адреси комірок. При копіюванні формул відносні адреси модифікуються (змінюються на величину переміщення), абсолютні залишаються незмінними, а в змішаних адресах модифікується лише та частина адреси, перед якою не стоїть символ $. Якщо після набору відносної адреси (наприклад, А12) натиснути клавішу F4, адреса стає абсолютною ($А$12), наступні натискання F4 перетворюють адресу в змішану (А12$A$12A$12$A12A12 і т.д.).

Якщо при обчисленні формули сталася помилка, то в комірку про це виводиться повідомлення:

• #дел 0! – спроба поділити на нуль або на незаповнену комірку;

• #имя ? – в формулу записане неіснуюче ім’я функції;

• #н/д! – формула посилається на комірку з невизначеними даними;

• #число! – помилка при занесенні числа в комірку;

• #ссыл! – формула посилається на неіснуючу комірку;

• #знач! – помилка при обчисленні функції.

У відмінності від формул таблиць ТП Word, де їх потрібно заносити в кожну комірку, в ЕТ Excel така процедура робиться один раз. Після її занесення в одну із комірок таблиці і, впевнившись, що вона працює правильно, формулу розмножують на весь діапазон її розміщення. Для цього комірку з формулою роблять активною, курсор миші підводять до маркера заповнення (курсор з товстого білого хреста перетворюється в тонкий чорний) і, затиснувши ліву клавішу миші, буксирують її на весь діапазон розміщення формули.

За такою ж процедурою розмножуються і константи.

В розрахунках ЕТ Excel досить часто використовується логічна функція ЕСЛИ(<умова>;S1;S2). Функція виконує оператор S1, якщо <умова> істина або S2, якщо <умова> хибна.

Якщо в формулі потрібно використати адресу з іншого листа, це роблять по зразку: Лист3!F24.