ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………2
РОЗДІЛ 1. Сентименталізм………….…………………………………………4
1.1. Сентименталізм як літературний напрям …………………….…………4
1.2. Вплив творчості Л. Стерна на англійський сентименталізм.…………..7
РОЗДІЛ 2. «Сентиментальна подорож»…………………………….……….10
2.1. Історія написання твору. ……...…………………………….….…….....10
2.2. Вияви сентименталізму в романі….…...……………………….……....16
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………….……...19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….…20
ВСТУП
Актуальність дослідження визначається тим, що роман «Сентиментальна подорож » стала кульмінацією в розвитку англійського сентименталізму. У своїй творчості Стерн підбив підсумок сентименталізму в англійській літературі та одночасно намітив шляхи її подальшого розвитку.
У своїй творчості Стерн підбив підсумок сентименталізму в англійській літературі й одночасно намітив шляхи її подальшого розвитку. Його книги стали символом перехідної епохи. Не пориваючи з культом почуттів, він, тим не менше, ставиться до нього з іронією й скептицизмом. Так виникає знамените мистецтво Стерна - мистецтво схованого натяку, мистецтво напівзаперечення - напівствердження, у якому чутливість сполучається із сатирою, де підтекст не менш важливий, ніж те, що говориться відкрито. Пильний інтерес до людини як до унікальної особистості, неповторної у своєму розвитку, став тією основою, на якій будувалася вся творчість Стерна. Його книги затверджують право людини вільно проявляти себе всупереч всім труднощам життя.
Мета і завдання дослідження. Спираючись на теоретичні здобуття сучасної науки, ми визначаємо метою роботи дослідження а також виявлення проявів сентименталізму в романі Л. Стерна «Сентиментальна подорож».
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
розглянути сентименталізм як літературний напрям;
дослідити творчість Лоренса Стерна;
визначити історію написання та вияви сентименталізму в романі «Сентиментальна подорож по Франції та Італії»
Об’єкт дослідження – роман англійського письменника Лоренса Стерна «Сентиментальна подорож по Франції та Італії»
Предметом дослідження слугує сентименталізм та його вияви в романі.
Метод дослідження. За допомогою історико-культурного методу провели аналіз роману Лоренса Стерна.
Розділ 1 Сентименталізм
1.1.Сентименталізм як літературний напрям.
Сентименталізм - напрям у європейській літературі, другої половини XVIII — початку ХІХ ст., що характеризується прагненням, відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття читача до героїв твору. Сентименталізм розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталізм дістав свою назву від роману англійського письменника Л. Стерна «Сентиментальна подорож по Франції та Італії» (1768).
Культ почуття зумовив високий рівень суб'єктивізму. І тому напрями характерно звернення до жанрам, із найбільшою повнотою дозволяють показати життя людського серця, – елегія, роман в листах, щоденник подорожі, мемуари тощо., де розповідь тягнеться з першої особи. Сентименталисти відхиляли принцип «об'єктивного» дискурсу, що передбачає усунення автора від предмета зображення: авторська рефлексія щодо описуваного стає найважливішим елементом розповіді. Структура твори багато чому визначається волею письменника: не настільки суворо слід встановленим літературним канонам,сковивающим уяву, досить довільно будує композицію, щедрий на ліричні відступи» [3, с. 307]
На відміну від багатьох інших літературних напрямів, естетичні принципи сентименталізму не знаходять закінченого вираження в теорії. Сентименталісти не створювали будь-яких літературних маніфестів, не висували власних ідеологів і теоретиків, якими були. Не можна сказати, що сентименталізм розробив і власний творчий метод. Вірніше було б розглядати сентименталізм як певний умонастрій з характерними ознаками: почуття як основна людська цінність і вимір, меланхолійна мрійність, песимізм, почуттєвість, особистіс-ність переживань тощо.
Сентименталізм отримав свою назву від роману англійського письменника Лоренса Стерна “Сентиментальна подорож по Франції та Італії”. (Саме ж слово “сентиментальний” існувало в Англії ще до публікації стернівського роману: його перше використання зафіксував англійський словник 1749 року видання. Однак до виходу роману Л. Стерна воно вживалося в мові художньої літератури рідко, і до того ж виступало у двох основних значеннях: “розсудливий” і “здатний до співчуття”. З 60-х років XVIII століття починає переважати друге значення слова “сентиментальний. Сентименталізм сформувався в рамках пізнього Просвітництва і відобразив зростання демократичних настроїв суспільства. Зародився в ліриці і романі; пізніше, проникаючи в театральне мистецтво, дав поштовх виникненню різних жанрів.
Сентименталізм в літературі. Філософські витоки сентименталізму сходять до сенсуалізму, що висунув ідею «природного», «чутливого» (що пізнає світ відчуттями) людини. До початку 18 ст. ідеї сенсуалізму проникають в літературу і мистецтво .Сенсуалізм - це напрям в теорії пізнання, згідно з яким відчуття і сприйняття — основна і головна форма достовірного пізнання. Протиставляється раціоналізму.
"Сентиментальний" означало загострену сприйнятливість "вражаючу чутливість" і швидку реакцію на все, що чіпає серце і душу. Сентиментальність передбачала особливий настрій індивіда, його схильність до роздуму, до співпереживання, досить високий рівень загостреності відчуттів, тонку сприйнятливість етичного, морального. "Сентиментальний" означало також захоплену здібність до кохання, дружньої прихильності, схильність до меланхолії, підвищену збудливість, рухливість нервової системи.
Сентименталізм виник на противагу зайвої розсудливості і раціоналістичності просвітителів. Це і так, і не так. Дійсно, багато що у сентименталістів протистояло ідеології просвітителів: вони не вважали, що цивілізація і прогрес — це абсолютне благо, вони оспівували природу і єдність людини з природою.
Отже, «природна» людина стає головним героєм сентименталізму. Письменники - сентименталісти виходили з того, що людина, є творінням природи, і від народження володіє завдатками «природній доброчесності» і «чутливості»; міра чутливості визначає гідність людини і значущість всіх його дій. Досягнення щастя як головній меті людського існування можливо за двох умов: розвиток природних початків людини («виховання відчуттів») і перебування в природному середовищі (природі); зливаючись з нею, вона знаходить внутрішню гармонію. Сентименталістів, на відміну від класицистів, не цікавило історичне, героїчне минуле: вони надихалися повсякденними враженнями. Місце гіперболізованих пристрастей, пороків і доброчесностей зайняли знайомі всім людські відчуття. Герой літератури сентименталіста – звичайна людина. Переважно це виходець з третього стану, деколи низького положення (служниця) і навіть вигнанець (розбійник), по багатству свого внутрішнього світу і чистоті відчуттів не гірший, а інколи навіть кращий за представників вищого стану.