Глава 12. Ринок праці. Заробітна плата

рігачів у таких радах; створення на підприємствах рад трудових колективів; періодичного проведення зборів трудового колективу з питань господарської діяльності.

Важливим проявом соціально-трудового партнерства на рівні організації в Україні вже зараз є укладення колективного договору підприємства (установи, організації). У ньому встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема з таких питань:

зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості;

нормування і оплата праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо);

встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участь трудового колективу у формуванні, розподілі й використан-

ні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом); режим роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умови й охорона праці;

забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організація оздоровлення і відпочинку працівників;

гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих;

умови регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

В Україні у рамках генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України і профспілковими об’єднаннями щороку укладаються близько 70галузевихі27регіональнихугод.Зростаєкількістьукладенихколективнихдоговорів:у2006р.їхдіяло82,0тис.проти79,6тис.у2005році. Колективно-договірним регулюванням соціально-трудових відносин охоплено 9,5 млн чоловік, що становить 81,7 % до облікової кількості штатних працівників.

Запитання для самоконтролю

1.Дайте визначення ринку праці.

2.Охарактеризуйте основних суб’єктів ринку праці.

3.Поясніть особливості об’єкта купівлі-продажу на ринку праці.

4.Яку роль при обміні на ринку праці відіграють трудові конт­ ракти (договори)?

5.Як формується попит на працю?

195

Розділ ІІІ. Мікроекономіка

6.Що впливає на пропозицію праці?

7.Розкрийте економічну сутність заробітної плати.

8.Поясніть базову (конкурентну) модель функціонування ринку праці.

9.Що означає асиметрія на ринку праці?

10.Чому заробітна плата є основним регулятором ринку праці?

11.Як організована оплата праці в Україні? Які форми і системи заробітної плати ви знаєте?

12.Як впливає на ринок праці діяльність профспілок та організацій роботодавців?

13.Що таке монопсонія і білатеральна монополія на ринку праці?

14.З якою метою ведуться колективні переговори між профспілками і роботодавцями? Порівняйте окремі моделі переговорного процесу.

15.Визначіть сутність соціально-трудового партнерства.

16.Які сторони трудового життя регулюються колективним договором підприємства?

196

Глава13

Ринок капіталу. Процент

§1. Ринок капіталу. Інвестиційні блага, інвестиційні кошти та інвестування. Дисконтування

Термін «капітал» у перекладі з латинської мови означає «головне майно», «головна сума». Під капіталом розуміють:

уширокому аспекті — будь-яку цінність, що дає потік нового доходу (цінні папери, людський капітал, земля, виробничі фонди);

увузькому значенні — фізичний капітал або капітальні блага фірми (будівлі і споруди виробничого призначення, машини, обладнання, устаткування, інструменти, сировина, матеріали, енергія), використанняякихсприяєзростаннюефективностілюдськоїпраці.Самефізичний капітал як виробничий фактор тривалого використання вважається об’єктом ринку факторів виробництва.

Сума грошей для купівлі капіталу у фізичній формі є інвестицій-

нимикоштами.Довгостроковевкладеннякапіталувгалузіекономіки з метою його відтворення (підтримка та збільшення) або досягнення соціального ефекту називається інвестицією. Якщо остання спрямовується на відтворення основних фондів або на приріст матеріальновиробничих запасів, йдеться про капітальні вкладення. Ресурси тривалого використання, які беруть участь у виробництві товарів і по-

слуг, тоді стають інвестиційними благами.

Приймаючи рішення про інвестування, підприємці зважають на: 1) попит на продукцію фірми, яка виробляється за допомогою ка-

піталу;

2)граничнийпродукткапіталу(MPC —marginalproductofcapital),

тобто приріст загального продукту (обсягу виробництва) завдяки введенню кожної додаткової одиниці капіталу. Однак слід пам’ятати, що граничний продукт будь-якого фактора виробництва зменшується при збільшенні його використання, якщо величина іншого фактора виробництва залишається незмінною. Наприклад, якщо, не змінюючи кількістьпрацівниківфірми,нарощувативиробничіпотужності,тозчасом віддача від технологічного фактора виробництва почне скорочуватись: працівники не зможуть обслуговувати додаткові верстати, машини й інше устаткування. Ця властивість виробничої функції відома як закон спадної граничної продуктивності капіталу, який, у свою чергу, відображає закон спадної дохідності.

197

Розділ ІІІ. Мікроекономіка

Отже, між продуктивністю капіталу та розміром інвестицій є обернена залежність: зі збільшенням обсягів інвестиційних коштів зменшується граничний продукт капіталу, що показує крива попиту на капітал DC (рис. 13.1). Такий висновок підтверджує й практика: в економічно розвинутих країнах дохідність капіталу, як правило, нижча, ніж у менш розвинутих.

Тільки технічний прогрес може змінити дію цього закону, коли підвищення попиту на капітал веде до збільшення дохідності останнього.

Ƚɪɚɧɢɱɧɢɣ

ɩɪɨɞɭɤɬ ɤɚɩɿɬɚɥɭ MP1

Рис. 13.1. Попит на капітал

У постіндустріальному суспільстві, на думку вчених, дія закону спадної граничної продуктивності (дохідності) зберігається лише в секторах економіки, які ґрунтуються на використанні чи розробці ресурсів (гірничодобувна промисловість, сільське господарство, виробництво продуктів нетривалого використання). У секторах же, які базуються на знаннях і новітніх технологіях (ІТ, програмне забезпечення, телекомунікаційнеустаткування,волоконнаоптикатаін.),помітноюєзростаюча дохідність. Витрати виробництва з випуском дедалі більшої кількості таких товарів знижуються, а прибутки від їх реалізації зростають;

3)чиступродуктивністькапіталу(абопроектукапіталовкладень).

Це виражений у процентах річний дохід, який можна отримати, якщо вкласти гроші в інвестиційний проект. Для його визначення слід порівняти первісну вартість засобів виробництва, придбаних для черговоговиробничогоциклу,іззагальноюсумоюнадходженьвідпродукції, що вироблена за цей час. Остання мусить бути більшою за первісні витрати­ , інакше капітал не матиме чистої продуктивності.

Рівень процентної ставки є показником, яким суспільство користується при виборі варіанта капіталовкладень. Якщо рівень процента буде високим, то за таких умов можуть здійснюватися тільки ті варіанти капіталовкладень, які мають найвищу продуктивність. Однак поступово зі зростанням нагромаджень починає діяти закон спадної

198

Глава 13. Ринок капіталу. Процент

дохідності і процентні ставки знижуються. Тоді можуть здійснюватися й інвестиційні проекти з нижчою чистою продуктивністю.

Згідно з теорією капіталу, дохід на капітал не слід ототожнювати з

орендною платою за користування капітальними благами. Дохід на капітал — це річна процентна ставка, яка підраховується на певний

періодчасутількивпроцентах.Якщопроцентнаставкастановить10 % річних, це означає, що вона є доходом (або ціною) від загальної вартості капітальних благ, вираженої у грошових одиницях;

4) зміну вартості грошей (капіталу) у часі.

У процесі виробничо-господарської діяльності інвестовані кошти трансформуються у продукцію, доходи і прибутки фірми: інвестиції →матеріальніресурси...виробництво...товар→дохід(прибуток).

Процес трансформації поточних витрат на випуск продукції в майбутньому називається сполученимвиробництвом. Його ефектив-

ність характеризує коефіцієнт трансформації:

Коефіцієнт трансформації = виручка від реалізації продукції (за рік) . (13.1)

власні кошти + залучені кошти

Він показує, який дохід створюється на кожну грошову одиницю (гривню, рубль, долар тощо) власних і залучених коштів, інвестованих у виробництво.

Проте, якщо інвестиції зроблені, скажімо, на початку 2007 р., а виробництво продукції почнеться лише через три роки, порівнювати грошові величини поточних інвестицій і майбутніх доходів та прибутків не можна. Їх потрібно зіставити, поставивши запитання таким чином:

1)скільки коштуватимуть інвестиції 2007 р. у 2010 р.?

2)скільки коштують дохід і прибуток фірми, очікувані в 2010 р., 1 січня 2007 р.?

У першому випадку говорять про майбутню вартість поточних інвестицій (вкладів) з урахуванням процента, у другому — про поточну вартість майбутніх доходів з урахуванням ризику. Виникає

взаємозв’язок вартості грошей і часу.

Майбутня вартість поточних інвестицій (FV — future value)

оцінюється так, якби гроші замість інвестування у виробництво були вкладені в банк під процент.

Припустимо, що зроблено внесок у банк 1000 грн. При ставці процента 10 банк у кінці першого року нарахує дохід 100 грн, і на рахунку вкладника буде сума 1100 грн:

1000 + (1000 × 0,10) = 1000 (1 + 0,10) = 1100 (грн).

199

Розділ ІІІ. Мікроекономіка

Якщозалишитинаданупозикущенарік,тозакористуванняпротягом рокусумоюгрошей,щостановить1100грн,банкзновунарахуєпроценти. Наприкінці другого року на рахунку вкладника тоді буде така сума:

1100 + (1100 × 0,10) = 1100(1 + 0,10) = 1000 (1 + 0,10) × (1 + 0,10) = = 1000 (1 + 0,10)2 = 1210 (грн).

Такимчином,майбутнявартістьпевноїкількостівкладенихкоштів може бути підрахована за такою формулою:

де РV (present value) — теперішня вартість вкладеної суми грошей (поточні інвестиції);

r — ставка процента; t — кількість років.

Як бачимо, вкладена гривня зростає в майбутньому внаслідок безпосереднього впливу чинника часу, який можна контролювати, застосовуючи наведену формулу.

Звернімо увагу: розрахунок майбутнього доходу щоразу поширюється не на вихідну суму, а на накопичену, тобто ведеться за формулою

складних процентів.

Поточнавартістьмайбутніхдоходів (PV — present value) — це грошова вартість майбутніх доходів (надходжень) з поправкою на дис-

контні ставки.

Дисконтна ставка — це процентна ставка, яка застосовується до майбутніх надходжень з метою врахування ризику і невизначеності через фактор часу. Що більший ризик, то вищою є дисконтна ставка, і навпаки.

З формули FV = PV (1 + r)t випливає, що

Проілюструємо наведену формулу таким прикладом. Припустимо, що можна одержати 1000 грн через два роки при річній ставці процента 10. У такому разі поточна вартість цих грошей становить:

PV = (1+10000,10)2 =826,4 грн.

Оцінка теперішньої вартості очікуваних через кілька років доходів від капіталовкладень називається дисконтуванням.

Вигідність інвестицій визначається за такими показниками:

а) чиста поточна вартість (NPV — net present value):

показник повинен перевищувати 0;

200