Розділ ІІІ. Мікроекономіка

Рис. 9.5. Зрушення бюджетної лінії:

а — під впливом зміни доходів; б — під впливом зміни цін

§ 4. Рівновага споживача

Розмірковуючи над питанням, як розпорядитися обмеженими доходами, споживач постійно обирає між різноманітними товарами, щоб зрештою придбати найкорисніший з його точки зору набір товарів. Наприклад, студент має 5 грн, які він збирається витратити в їдальні. Пиріг коштує 1 грн, а чай 0,5 грн. Зрозуміло, що можна купити 5 пиріжків або 10 склянок чаю. Але скоріше за все студент обере певну комбінацію пиріжків і чаю, оскільки від п’ятого пиріжка він дістане менше задоволення, ніж від першої склянки чаю. Поступово студент

знайде таку комбінацію, в якій неможливо буде збільшити корисність у межах наявного бюджету. Така ситуація називається рівновагоюспо-

живача. У стані рівноваги споживач не зацікавлений змінювати пропорції споживання.

Визначаючи оптимальний рівноважний набір споживання, споживачеві завжди доводиться порівнювати додаткову (граничну) корисність, отриману від кожної наступної одиниці товару, та ціну, яку довелосязацюодиницюсплатити.Раціональнийспоживач,намагаючись досягнути максимального задоволення, прагне розподілити свої доходи таким чином, щоб гранична корисність у розрахунку на одиницю

вартості товарів була однаковою. Ця закономірність споживчої пове-

дінки називається правилом максимізації корисності, або другим законом Госсена, і має вигляд:

де MU — гранична корисність товару; Р  — його ціна.

132

Глава 9. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин

Якщо стан рівноваги порушено, наприклад, гранична корисність товару А у розрахунку на одиницю вартості більша, ніж за товаром В, доцільно змінити структуру споживання, збільшивши обсяги споживання товару А за рахунок зменшення споживання товару В. Що більше одиниць товару А спожито, то меншою є їх гранична корисність, і, навпаки, що менший обсяг споживання товару В, то більшою є його гранична корисність. Таким чином вирівнювання співвідношення граничних корисностей приведе до відновлення рівноваги.

Через певний суб’єктивізм оцінки корисності кардиналістська тео­ рія постійно зазнає критики, тому існує й інший (ординалістський) підхід до аналізу рівноваги, тісно пов’язаний із попереднім.

Визначенняоптимального набору товарів зводиться до зіставлення бажань індивіда, представлених картою байдужості, та можливостей, передбачених бюджетним обмеженням. Сумістивши карту байдужості­ з бюджетною лінією, можна знайти точку рівноваги, яка і визначає найкорисніший набір споживання. На рис. 9.6 крива байдужості ІІІ, яка забезпечує більшу корисність порівняно з кривими І та ІІ, недоступна для споживача, оскільки знаходиться вище бюджетної лінії. Точка В показує доступну комбінацію товарів, але такий набір не забезпечуєнайвищукорисність.Рівноважнийстанспоживачадосягається­ лише в точці А, де бюджетна лінія торкається кривої байдужості.

Ɍɨɜɚɪ Ⱥ ȼ

Ⱥ

III II

I

Ɍɨɜɚɪ ȼ

Рис 9.6. Рівновага споживача

Виходячизцього,оптимальнийспоживчийнабіродночасновідповідає двомумовам:по-перше,дохідмаєбутиповністювитраченим(точкарівно- вагирозташовананабюджетнійлінії);по-друге,оптимальнийнабіртова- рівповинендаватимаксимальноможливезадоволення(тобтознаходитисянанайвищійздоступнихкривихбайдужості).Графічностануспоживчої рівноваги відповідає точка дотику кривої байдужості та бюджетної лінії.Досягнутийрівеньрівновагинеєпостійним­ дляспоживача,оскіль-

133

Розділ ІІІ. Мікроекономіка

кийогодоходитацінитоварівможутьзмінюватися.Томудалірозглянемо, як саме впливають на споживача зміни доходів та цін.

Реакція споживача на зміну доходів. Із зростанням доходів спожи-

вачеві будуть доступні більші обсяги корисних товарів, із зниженням доходу обсяги споживання зменшаться. Разом із тим зміна доходів ви­ кличе не тільки зміни в обсягах споживання, але й у його пропорціях. ЩевХІХст.німецькийстатистикЕ.Енгельзауважив,щоіззростанням

реальних доходів споживання вторинних благ зростає швидше, ніж товарів першої необхідності. Ця залежність має назву закону Енгеля.

Залежно від того, як змінюються обсяги споживання товарів із

зростанням доходів, виокремлюють три групи товарів: нормальні, неякісні та нейтральні. Нормальними товарами вважаються ті, обсяги споживання яких зростають при збільшенні доходів. До неякісних товарів відносять товари, споживання яких скорочується у міру зро­ стання доходів. Нарешті, нейтральними товарами є ті, споживання

яких не змінюється із збільшенням доходів. Більшість товарів можна віднести до нормальних, прикладом неякісних товарів є громадський транспорт, нейтральних товарів — сіль, туалетний папір, зубна паста. Слід зазначити, що той самий товар може бути для одного споживача нормальним, а для іншого неякісним.

Реакція споживача на зміну цін. Зміна цін справляє подвійну дію на споживача. По-перше, із зниженням ціни товар дешевшає відносно інших товарів і його споживання зростає. Тобто споживач відмовляє­ ться від купівлі відносно дорожчого товару і спрямовує вивільнені

кошти на придбання товару, що подешевшав, змінюючи таким чином структуру споживання. Це явище має назву ефекту заміщення. По-

друге, за умови зниження ціни споживач може придбати все більше

товарів на той же дохід, тим самим його реальний дохід зростає. Це явище називається ефектом доходу. Розмежування двох ефектів до-

помагає визначитися, якою мірою зміни у споживанні викликані зро­ станням доходів, а якою — зміною цін.

Зазвичай для нормальних товарів обидва ефекти діють в одному напрямі: із зниженням цін обсяги споживання зростають, і навпаки. Але існують товари, споживання яких може збільшуватися, незважа-

ючи на зростання цін. Уперше це явище було досліджено у ХІХ ст. англійським економістом Р. Гіффеном і дістало назву парадоксГіффе-

на. Вивчаючи ціноутворення в Ірландії, Р. Гіффен помітив, що в періоди неврожаю картоплі її споживання суттєво зростало, незважаючи на підвищення цін. Він пояснив це тим, що через неврожай селянам доводилося відмовлятися від якісних товарів (м’ясо, молоко), які більше подорожчали, ніж картопля. У цьому разі дія ефекту доходу пере-

134

Глава 9. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин

вищила дію ефекту заміщення. Товари, споживання яких зростає при

збільшенні цін і які посідають значне місце в бюджеті споживача, називаються товарами Гіффена. Товари Гіффена в реальному житті

трапляються рідко.

Збільшення споживання під час зростання цін може відбуватися й у випадках, не пов’язаних із падінням доходів. Наприклад, споживачі можутькупуватимоднітапрестижнітовари,колихочутьнаголоситина своєму соціальному статусі або коли вважають, що висока ціна означає вищу якість, чи очікуючи чергового підвищення цін в умовах інфляції.

Теоріяспоживчоговиборууможливлюєвирішенняважливихекономічних завдань. Виходячи з неї, фахівці пояснюють, чому збільшення обсягів споживання стає можливим лише за умов зниження цін, чому в деяких випадках обернена залежність між ціною і попитом перетворюється на пряму. При аналізі більш складних економічних ситуацій теорія споживчого вибору дає можливість зрозуміти, що зростання заробітної плати може викликати не тільки збільшення, але й зменшення пропозиціїпраці,щозбільшеннявідсотковоїставкинеобов’язковоприводить до зростання заощаджень. Проте загальне її значення полягає в тому, що в ірраціональній, суб’єктивній поведінці споживача знаходять свій вияв загальні закономірності, які дають підстави знайти і описати правила споживчої поведінки, зробити її придатною для аналізу.

Запитання для самоконтролю

1.У чому полягає сутність домогосподарств?

2.Порівняйте неокласичний та інституціональний підходи до вивчення домогосподарств як економічних суб’єктів.

3.Охарактеризуйте основні соціально-економічні функції домогосподарств.

4.Розкрийте основні теорії споживання.

5.Наведіть приклади впливу соціальних факторів на споживання.

6.Розкрийте економічний зміст поняття «корисність».

7.Що таке гранична корисність? Поясніть дію закону спадної граничної корисності.

8.Охарактеризуйте властивості кривих байдужості. Що таке карта байдужості?

9.Що показує бюджетна лінія?

10.Поясніть умови досягнення споживчої рівноваги. Сформулюйте правило максимізації граничної корисності.

11.Покажіть графічно процес досягнення рівноваги споживача.

12.Опишіть реакцію споживача на зміну доходів.

13.Опишіть реакцію споживача на зміну цін товарів.

135