Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дек мова 2.rtf
Скачиваний:
168
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.2 Mб
Скачать

80. Методологія, методи й методика стилістики

Методологія стилістики охоплює узагальнюючу час­тину знань про мову, її функції. Вона, зокрема, передба­чає оцінний розгляд усіх виявів мови, таке використан­ня її одиниць, яке зумовлюється спілкувальними потре­бами людини ^забезпечується своєрідною матеріальною сутністю мови й мовленн^.

Методи стилістики. У лінгвістиці, отже і в стилістиці, використовують і загальнонаукові, і спеці­альні методи дослідження — різні способи осмислення мови, її структурних елементів, одиниць.

До загальнонаукових методів належать:

— методи індукції і дедукції.

— методи аналізу і синтезу. Терміни «аналіз» і «синтез» широко вживаються навіть у роз­мовно-побутовому мовленні, особливо в мовленні осві­чених осіб. Ана ліз — це розумово-мовленнєвий, нау­ково-дослідний процес розчленування певного цілого (якогось предмета, явища природи) на частини: слова — на морфеми, звуки іт. ін. Синтез — це формування цілого з частин, об’єднання їх у певну цілісніть; с

— метод спостереження. Спостереження за кимось, чимось є початковою ланкою пізнання. Спостерігаючи за певним об’єктом (словом, реченням, організмом, предметом та ін.), людина вда­ється до аналізу, синтезу спостережуваного, до індук­ції, дедукції. У такий спосіб і формується наукове знан­ня про будь-що в природі.

— метод експерименту. У лінгвістиці експериментальний метод найком- пактніше і в прямому вияві застосовується у фонетиці (в експериментальній фонетиці) під час дослідження з допомогою спеціальних технічних приладів фізіології особливостей творення звуків мовними органами лю­дини;

— зіставний метод . Це один із способів пізнан­ня, який дає змогу з’ясувати, чим певний предмет чи явиЩе відрізняється від інших. Зіставний метод засто­совується зазвичай як до генетично (споконвічно) нес- поріднених мов (українська, турецька і под.), так і до споріднених, тобто мов,

— структурний (структуральний) ме­тод. Він зорієнтований на вивчення структури мови — однієї мови чи кількох (багатьох).

— статистичний (математичний, або кванти­тативний, або кількісний) метод. Його сутність поля­гає в підрахунках будь-яких мовних одиниць: звуків у сло­вах, слів і членів речення в реченні, речень у тексті тощо.

У стилістиці зі спеціальною дослідною метою вико­ристовують і суто своєрідні методи аналізу того, що ста­новить об’єкт і предмет мовностилістичних явищ, функ­ціонування мовних одиниць, а саме:

— структурно-стилістичний метод. Ним передбачається врахування того, функцію (функції) якої саме мовної одиниці належить визначати — фоне­ми, морфеми, слова, сполучення слів, словосполучення, члена (членів) речення, речення чи тексту;

— семантико-стилістичний метод. Він зорієнтований на визначення функцій семантично ок­ремої чи окремих мовних одиниць — від морфеми (коре­ня слова, афіксів) і до тексту

— статистично-стилістичний метод. Цей метод передбачає врахування кількості функцій, що їх може виражати певна мовна одиниця; також врахову­ється кількість однотипних мовних одиниць (наприклад, суфіксів), спроможних виконувати якусь однотипну функцію;

— порівня ьно — стилістичний метод. Спрямований на виявлення мовних одиниць, котрі ви­конують неоднакову функцію (наприклад, омоніми — слова однозвучні, але з іншою семантикою, або синоні­ми, які збігаються чи близькі семантично, проте різні за звуковим складом, через що й розрізняються стилістич­но, функціонально).

Сукупність взаємопов’язаних методів вивчення й засвоєння стилістичних функцій структурних одиниць мови становить методику стилістики.

Методика стилістики. Сутність методики стилістичного аналізу мовних явищ полягає в тому, щоб під час вивчення, наприклад, стилістики Сучасної української літературної мови з найбільшою раціональ­ністю, з науково-пізнавальною і навчально-виховною доцільністю побудувати і реалізувати процес вивчен­ня курсу стилістики чи окремих її розділів, щоб з най­більшим успіхом і в достатньому обсязі формувати сти­лістичну культуру мовлення, використовуючи для цьо­го різні методи навчання — індукцію й дедукцію, аналіз і синтез, спостереження, експеримент, порівняльно-історичний, статистичний та інші методи. Матеріалом для них слугує мова, всі її одиниці з тими стилістични­ми функціями, які їм властиві.