Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕК перших десять запитань.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
516.1 Кб
Скачать

1.Охарактеризуйте організацію як складну систему та об'єкт її управління: взаємозв'язок та взаємозалежність її внутрішніх елементів і фактори зовнішнього середовища.

Організація – це соціальне утворення з визначеними межами, яке свідомо координується і функціонує на відносно постійній основі для досягнення загальної мети.

Поняття "організація" вживається щонайменше у трьох значеннях:

- організація як система;

- організація як стан;

- організація як процес.

Система - це об'єднання окремих самостійних частин (елементів), кожна з яких обов'язково володіє хоча б однією властивістю, що забезпечує досягнення мети системи.

Розрізняють системи відкриті і закриті.

Система як об'єднання має низку специфічних властивостей цілого. Найістотнішими з них є: здатність елементів до взаємодії; "елементарний" склад частин; упорядкованість; цілісність; структурованість.

Недіючих систем не існує. Система перестає бути такою і зводиться до набору елементів, як тільки зупиняється "плин" процесів перетворення деякої субстанції (матеріалу в продукцію, електричної енергії в механічну і т.п.), заради якої вона існує.

Функціонування системи як єдиного цілого забезпечується зв'язками між її елементами. Відомі три типи зв'язків: функціонально необхідні, синергетичні, надлишкові.

Кожна соціально-економічна система перш за все складається з двох самостійних, але взаємозалежних підсистем – керованої і керуючої, чи "об'єкта" і "суб'єкта" управління.

До керованої підсистеми належать всі елементи, що забезпечують безпосередній процес створення матеріальних благ чи надання послуг.

До керуючої підсистеми належать всі елементи, що забезпечують процес цілеспрямованого впливу на колективи людей і ресурси керованої системи.

Крім розподілу на об’єкт та суб’єкт, на підприємствах виділяються такі ведучі підсистеми: технічна, технологічна, організаційна, економічна, соціальна.

Взагалі компонентами системи є керуюча і керована підсистеми, зовнішнє середовище, вхід, процес перетворення, вихід, канали зв'язку.

Організація як відкрита система може вижити тільки у взаємозв'язку з зовнішнім середовищем. Під зовнішнім середовищем розуміють фактори, що сприяють функціонуванню, виживанню й ефективності організації. Розрізняють середовище прямого впливу і середовище непрямого впливу. До середовища прямого впливу належать постачальники, трудові ресурси, закони й установи державного регулювання, споживачі й конкуренти. До середовища непрямого впливу – стан економіки, науково-технічний прогрес, соціально-культурні та політичні зміни, групові інтереси і події в інших країнах, що стосуються організації.

В основі побудови організації лежать передумови економічного, науково-технічного, політичного, соціального чи етичного характеру. Організація повинна створюватися так, щоб вона нормально функціонувала, всі її члени повинні робити внесок у загальну роботу й ефективно допомагати працівникам досягати поставлених цілей тепер і в майбутньому. У цьому значенні діюча організація не може бути статичною.

Ключові фактори успіху організації перебувають у двох сферах: у зовнішній (з якої вона одержує усі види ресурсів, включаючи інформацію, тобто знання) і внутрішній (сильні і слабкі боки якої створюють ті чи інші передумови для перетворення ресурсів на продукцію та послуги).

Зовнішнє середовище характеризується сукупністю змінних, котрі перебувають за межами підприємства і не є сферою безпосереднього впливу з боку його менеджменту.

Зовнішнє середовище характеризується складністю, рухливістю і невизначеністю, воно диктує стратегію організацій.

Внутрішнє середовище кожної організації формується під впливом змінних, що здійснюють безпосередній вплив на процес функціонування.

Внутрішні змінні – це ситуаційні фактори всередині організації, що постійно перебуває в полі зору менеджерів: цілі, структура організації, її завдання, технологія і люди.

Оскільки внутрішні змінні складаються із соціального (люди) і технічного компонентів, то їх називають внутрішніми соціотехнічними підсистемами, що вимагає однакової уваги як до соціальних, так і до технічних питань організації. Віддача можлива лише в їх взаємодії.

Відкриті системи домагаються примирення двох, часто конфліктуючих, курсів дій: 1 – зовнішня інтеграція; 2 – внутрішня диференціація. І те, і інше потрібне для виживання організації.

Для організації характерний циклічний характер функціонування. Вихідна продукція системи забезпечує кошти для нового інвестування, що дає можливість повторювати цикл. Зокрема, відкрита система характеризується негативною ентропією, тобто вона може реконструювати сама себе, підтримати свою структуру, уникнути ліквідації і навіть вирости, тому що має можливість одержувати енергію ззовні в більшій мірі, ніж віддає сама.