Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дек мова 2.rtf
Скачиваний:
148
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.2 Mб
Скачать

81.Функціонально-стилістичне спрямування у вивченні мови

Усі розділи шкільного курсу мови тісно пов'язані між собою. Цей взаємозв'язок найкраще виявляється в опануванні учнями стилістичних норм.

Стилістична вправність учнів - необхідна умова високої мовної культури. Тому в шкільному курсі рідної мови стилістика вивчається поряд з лексикою, фонетикою і граматикою. грамотно побудоване мовлення не буде правильним, якщо воно невиразне, позбавлене стилістичного забарвлення.

Знання стилістики сприяють підвищенню грамотності людини, виробляють уміння користуватися мовними засобами в різних сферах спілкування і в різних життєвих ситуаціях.

Досить плідною в цьому плані є ідея вивчати мову у функціонально-стилістичному аспекті, давати учням знання і формувати в них уміння й навички не тільки з граматики і правопису, але й зі стилістики.

В основі вивчення української мови в функціонально-стилістичному аспекті лежить принцип цілісного вивчення мови і мовлення - лексики, фонетики, граматики і стилістики. Цей принцип розкриває перед учителем широкі можливості для розвитку в учнів стилістичних умінь і навичок, глибшого і всебічного вивчення української мови. Мовні засоби розглядаються в мовленнєвому контексті. Розкриваючи перед учнями виражальні можливості мовних одиниць, учитель показує особливості їх функціонування, сферу використання, проводить вправи, на яких школярі вчаться оцінювати синонімічні варіанти, їх емоційно-експресивне забарвлення, конструювати речення і тексти із стилістичною метою, використовувати у власному мовленні різні мовні засоби.

Засвоюючи теоретичні відомості про фонетичну та лексичну системи мови, різноманітність її граматичної будови, виконуючи вправи з правопису й пунктуації, школярі одночасно збагачують свій словник, знайомляться зі стилістичними особливостями того чи іншого мовного явища і засвоюють їх. Між стилістикою та іншими розділами шкільного курсу повинна бути певна єдність, і насамперед єдність мети - формування комунікативної компетенції. Під мовленнєвою функціонально-стилістичною роботою слід розуміти розвиток умінь стилістично доцільно, з урахуванням стилю висловлювання користуватися мовними засобами у власному мовленні. Ідея вивчення рідної мови у функціонально-стилістичному аспекті виявляється у систематичному формуванні стилістичних умінь і навичок. Ця робота повинна виражатися у формуванні навичок:

а) заміни одних мовних одиниць іншими (стилістичні заміни);

б) розрізнення стилів, визначення основних їх ознак;

в) удосконалення стилю сказаного й написаного (стилістичного редагування);

ґ) користування тим чи іншим стилем під час продукування мовлення;

г) стилістичного аналізу, умінь визначати функцію певної мовної одиниці в мовленні.

Функціонально-стилістичний аспект вивчення мови вимагає від учителя розкриття стилістичних особливостей лексичних і граматичних синонімів, систематичного формування в учнів навичок синонімічної заміни. навички розрізнення стилів формуються в учнів протягом вивчення української мови в 5-9 класах. Уже в 5 класі діти вчаться розрізняти розмовний, діловий, художній стилі. слід добирати дидактичний матеріал з текстів різних стилів, а не лише з художнього і публіцистичного, як уже традиційно склалося у практиці вчителів.

Формування навичок стилістичного редагування відбувається під час роботи з чернеткою. Уже в 5 класі учні набувають умінь виправляти написане не тільки в орфографічно-пунктуаційному плані, але й стилістичному, дотримуючись стильового спрямування тексту. У такий спосіб краще засвоюються ознаки стилів, що вивчаються в школі.

Стилістичну правку тексту варто проводити й під час компонування творів малого розміру (мініатюр). Корисним є також взаєморецензування індивідуальних відповідей учнів. Вироблення навичок критичного ставлення до свого й чужого мовлення є необхідним компонентом функціонально-стилістичного аспекту вивчення мовних явищ.Постійне застосування різних видів стилістичного аналізу забезпечує формування умінь і навичок стилістичної грамотності учнів.

Функціонально-стилістичний аспект вивчення мови ґрунтується на здійсненні взаємозв'язку стилістики з усіма іншими розділами шкільного курсу.

Уживаність мовних засобів у різних стилях неоднакова. Відмінності їх уживання спостерігаються на різних мовних рівнях: фонетичному, лексичному, словотвірному морфологічному і синтаксичному.

Відмінностями різних мовних рівнів характеризуються й інші стилі. Ознаки стилів, а отже, й відмінності між ними школярі можуть засвоїти лише тоді, коли вивчення різних рівнів мовних явищ буде спрямоване в стилістичному аспекті і проводитиметься на текстовій основі.

82. Робота зі стилістики в початковій школі

Робота зі стилістики па уроках української мови в 1-4 класах має супровідний характер, і вправи треба добирати відповідно до матеріалу, який опрацьовується на уроці. В програмі початкових класів є чимало питань, пов'язаних зі стилістикою. Так, вивчаючи звуки, слід знайомити школярів з милозвучністю української мови. Чергування голосних і приголосних, твердих і м'яких, дзвінких і глухих звуків створює фонетичне багатство мови, її мелодійність, м'якість, ніжність - усе те, що завжди чарує цінителів краси людського мовлення. Тому під час опрацювання звуків і букв треба привчати дітей, щоб уже з 1 класу вони уникали у мовленні збігу кількох приголосних або голосних, удаючись до чергування [і] - [й], [у] - [в] тощо.

Для цього можна використовувати тексти вправ з підручника або спеціально дібрані завдання. Наприклад, учитель пропонує послухати речення, відшукати в них помилки, що трапилися внаслідок неправильного вживання звуків, і переробити речення

Теми "Приголосні м'які та тверді", "Позначення м'якості приголосних за допомогою і, я, ю, є, ь" варто супроводжувати коментарями про особливий відтінок слів, де багато м'яких приголосних.

Як ілюстрацію використовуємо уривок з вірша Лесі Українки "Колискова":

Місяць яснесенький - Промінь тихесенький Кинув на нас. Спи ж ти, малесенький, Пізній бо час (Леся Українка).

Поділ слів на склади також дає матеріал для стилістичних вправ. Учитель повинен показати, що нагромадження в реченні однакових складів псує мову, робить її одноманітною. Можна запропонувати вправу на виправлення речень:

Аналогічну роботу над попередженням стилістичних огріхів необхідно проводити, вивчаючи тему "Будова слова", зокрема при доборі спільнокореневих слів уживанні їх у реченні. Діти мають навчитися правильно користуватися словами одного кореня в усному і писемному мовленні. На окремих завданнях треба показати їм, що вживання спільнокореневих слів у тексті поряд, в одному реченні - стилістичний недолік. Щоб школярі це добре засвоїли, можна дати їм різні вправи складання і редагування речень, виправлення помилок у тексті.

Під час вивчення частин мови молодші школярі збагачують свій словниковий запас добором синонімів та антонімів. Необхідно звертати увагу на стилістичні відтінки цих лексичних категорій, особливо синонімів Не менш важливо показати засоби образності на прикладах уживання слів у переносному значенні. На уроках вивчення іменників, прикметників, дієслів можна використати вправи, що допоможуть учням глибше зрозуміти стилістичні особливості цих частин мови, наприклад:

■ Пояснити значення кожного з слів: говорити, балакати, мимрити, патякати, базікати; Довести, що це синоніми.

■ Замінити в реченнях дієслова синонімами:

Стилістичні вправи можна проводити під час вивчення синтаксису, зокрема - особливостей інтонування речень. Ця тема дає широкі можливості для ознайомлення дітей з виразністю усного мовлення, емоційністю його інтонаційних засобів. Матеріалом для роботи можуть бути вправи з підручника чи уривки з художніх творів, насичені відповідними реченнями.

Аналізуючи художні твори, наукові тексти, варто звертати увагу на їх функції (вплив, повідомлення), стильові особливості, що забезпечують перспективність у засвоєнні стилів мовлення учнями 5-7 класів. У 3-4 класах можна вводити термін "стиль" (без визначення його), щоб у дітей вироблялося розуміння: художній текст - художнього стилю, науковий текст - наукового стилю тощо.

Виконуючи стилістичні завдання на уроках української мови, учні відкривають для себе багатство мовних одиниць і набувають навичок практичного користування ними.