67. Словотворення

Словотворення - розділ науки про мову, що вивчає склад слів (з яких частин вони складаються) та способи їх творення.

БУДОВА СЛОВА

Більшість слів в українській мові складаються з двох і більше частин (морфем). Кожна морфема має своє значення.

Морфема- це найменша неподільна значуща частина. Вона виражає певне лексичне або граматичне значення і регулярно відтворюється із своїм значенням у мовленні. Наприклад, у слові літній виділяються три морфеми: літ-н-ій (корінь, суфікс і закінчення), які відтворюються в споріднених словах (літо-о, літ-н-ій, по-літ).

За значенням і роллю в будові слова морфеми поділяються на кореневі і ті, що служать засобами словотворення та творення форм слова.

Кожна морфема позначається своєю умовною позначкою:

Корінь слова - це головна частина слова, спільна для всіх споріднених слів (сад- садок - садівник).

Корінь є носієм речового значення слова.

Префікс (від лат. prae - попереду і fixus - прикріплений) - це частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. Словотворчий префікс змінює лексичне значення слова (друкувати® надрукувати, глядач® наглядач).

Формотворчі префікси можуть використовуватись для утворення нових форм слів: робити® доробити (доконаний вид дієслова), видатний® найвидатніший (найвищий ступінь порівняння прикметник

Суфікс (від лат. sufficus - прикріплений) - частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм:

мудрий + -ість® мудрість; гора + -ськ® гірський.

Формотворчі суфікси використовуються для створення інших граматичних форм. Суфікс видозмінює, уточнює лексичне значення кореня.

Закінчення- це змінна частина слова, яка стоїть найчастіше в кінці слова, вказуючи на відношення з іншими словами у словосполученні і реченні: далек(ий), коханн(я).

Закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного значення: земл(я), земл(і), земл(ею), на земл(і).

Закінчення може бути нульовим, тобто не виражене звуком.

Постфікс (від лат. postfixus- прикреплений після)- частина слова, що стоїть у кінці слова після закінчення і служить для утворення нових слів чи нових форм (скажи- скажи-но; кохати - кохатися).

ОСНОВА СЛОВА

Частину слова без закінчення називають основою. Основа слова може складатися лише з одного кореня (ліс, пора), із кореня і суфікса (гір-ськ(ий), із кореня та префікса (при-клад), префікса, кореня і суфікса (за-земл-ен(ий).

Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, тому збігаються з ними і не розчленовуються на частини (чорн(ий).

Похідні основи, які мають у своєму складі, крім кореня, ще одну чи більше словотворчих частин (суфікс, префікс, постфікс), розчленовується на частини (сад-ів-ник).

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ НОВИХ СЛІВ

Процес творення нових слів у мові також має назву словотворення.

Нові слова утворюються на базі вже існуючих слів чи словосполучень, які називають твірними ( у випадку правда® правдивий твірним словом є правда).

Частину слова, яка входить до складу нового (похідного) слова, у свою чергу, називають твірною основою (вантаж® навантаження® вантажівка® перевантажити).

Твірною основою може бути і ціле твірне слово (дивитися® роздивитися).

Від одного і того ж слова можна утворити кілька інших слів (ліс® лісник, лісок, лісовий, праліс). В усіх цих словах є спільна частина- ліс. І в значеннях цих слів також є спільне:

лісник- людина, що доглядає ліс;

лісок- невеликий ліс;

лісовий (горіх)- горіх, що росте у лісі;

праліс- дуже старий ліс.

Такі слова називаються спорідненими, або спільнокореневими (тому що в них є спільна частина - корінь).

Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів (префікса, суфікса чи постфікса), які приєднуються до твірної основи.

МОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ

суфіксальний;

префіксальний;

префіксально - суфіксальний;

безафіксний;

складання основ і слів.

Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) - це спосіб творення слів шляхом укорочення твірного слова (переходити® перехід, нічний® ніч).

Основоскладання - це такий спосіб творення слів, при якому дві і більше основ поєднуються в одне слово (хмари чесати® хмарочос, синій + жовтий® синьо-жовтий).

Складання скорочених слів - це спосіб творення слів скороченням основ кількох слів. Твірні основи при цьому можуть бути повними (залізобетонний) і скороченими (абревіатура різних типів - мінпраці, вуз, зарплата, КПІ - Київський політехнічний інсттитут).

НЕМОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ

При неморфологічних способах творення утворення нового слова відбувається:

через злиття цілого словосполучення; (цього дня® сьогодні, добра ніч® добраніч); лексико-синтаксичний

через набуття ним нового значення: лексико-семантичний

корінь (у рослин)® корінь (у математиці);

супутник (людина)® супутник (літальний апарат);

шляхом переходу однієї частини мови в іншу: завідуючий, операційна, кругом, відпочиваючий. – морфолого-синтаксичний

Закінчення мають лише змінні слова.

Незмінні слова закінченя не мають. Це:

а) невідмінювані іменники: таксі, леді, Капрі, шосе, Онтаріо, бюро;

б) невідмінювані прикметники: мані, максі;

в) числівники: мало;

г) неозначена форма дієслова: ходити, робити, працювать;

ґ) дієслівна форма - дієприслівник: ідучи, сидячи, виконавши, перекладаючи;

д) дієслівна форма нa -но, -то: видано, прожито;

е) прислівники: взимку, посередині, виразно, вперше, тричі, можна, треба;

є) сполучники: аби, якщо, нібито;

ж) прийменники: при, до, за, з-поза, близько, навколо;

з) частки: тільки, лише, невже, таки;

и) вигуки: еге! ого! гайда! алло! спасибі!

68. Морфемний аналіз — це поділ слова на морфеми безвідносно до того, в який спосіб і за допомогою яких словотворчих засобів виникло аналізоване слово: найпередовіший, засекречувати, бадьоро, приспати.

Словотвірний аналіз — це встановлення способу словотворення аналізованого слова, тобто визначення твірної основи та словотворчих афіксів: атомний — атом + н, розпорошений — розпорошити + ен, пізно — пізній + о. Повний словотвірний аналіз передбачає виділення і первісної основи цілого ряду слів: лісівництво, лісівник, лісовий, ліс.

Етимологічний аналіз передбачає встановлення походження слова, його первісної структури: красний від краса, мило від мити, синиця від синій.

Словотворчий розбір (аналіз) – це визначення способу утворення слова, тобто з'ясування, від чого і за допомогою чого відбувається утворення конкретного слова. При словообразовательном розборі слова зазвичай встановлюється послідовність приєднання суфіксів і приставок до вихідного слову в процесі його освіти.

План словотвірного розбору:

1. Поставити слово в початкову форму.

2. Вказати основу слова і визначити, чи є воно похідним.

3. Для похідного слова підібрати виробляє слово

4. Вказати основу в виробляє слові.

5. Вказати словотворчі приставки, суфікси, постфікси (якщо вони є).

6. Вказати спосіб утворення слова.

Примітки:

1. Якщо основа непохідних, наприклад, ліс, річка, словотворчий розбір зробити неможливо.

2. Основу розглядуваної форми слова можна виділити завжди, закінчення (включаючи нульовий закінчення) виділяється тільки у змінюваних частинах мови.

3. Щоб визначити, чи є слово похідним, треба звернути увагу на склад його основи у початковій формі.

4. Якщо основа початкової форми слова складається з одного кореня, то слово зазвичай є непохідним. Винятки можуть скласти слова, які утворені шляхом нульовою суфіксація або шляхом переходу з однієї частини мови в іншу.

5. Якщо основа початкової форми слова складається з кореня і приставки, суфікса і т.д., таке слово зазвичай є похідним. Винятки становлять деякі беспріставочних дієслів.

6. Складне слово завжди є похідним.

7. Закінчення і суфікси можуть бути нульовими. См. Як знайти нульовий суфікс у слові? У яких формах слів можуть бути нульові закінчення?

8. В одному слові можуть бути два і більше кореня, суфікса, приставки, закінчення, з'єднувальні морфеми. Див Чи може в одному слові бути два і більше закінчення?

Зразок словотвірного розбору

Зеленуватий – слово зеленуватий в значенні «злегка, трохи зелений» утворено від прикметника зелений за допомогою суфікса -оват-, тобто суфіксальним способом.

Зеленуватий ← зелений (Суфіксальний спосіб).

канатоходець ← ходити (по) канату (складання основ з одночасним додатком суфікса);

МОРФЕМНИЙ АНАЛІЗ СЛОВА — це поділ слова на значущі части­ни, з яких складається слово. Морфемний аналіз слід виконувати в такій послідовності:

1) з’ясувати, що означає аналізоване слово;

2) встановити, до якої частини мови воно належить;

3) встановити, яка форма (змінна чи незмінна) аналізується;

4) у змінному слові визначити флексію й основу, пам’ятаючи, що:

а) не завжди флексія стоїть в абсолютному кінці слова (пор. п’ятисот, дивляться, ходи-но);

б) не завжди флексія позначається окремою буквою (пор.: гай

- гаї, соловей — солов’ї)]

в) змінне слово може мати нульову флексію (вікон, рук, мате­рин)]

5) визначити характер основи (вона може бути похідною і непохід­ною), вичленувати службові морфи шляхом зіставлення одно- корінних і одноструктурних слів; закінчувати аналіз основи зна­ходженням кореня. Таке членування М.М. Шанський називає пронципом “матрьошки”.

У завдання морфемного аналізу входить і визначення функції кож­ного з морфів у слові.