73-74. Предмет синтаксису

Синтаксис - це розділ граматики, який вивчає особливості будови, семантики й функціонування синтаксичних одиниць.

Синтаксис -, яке означає складання, впорядкування. Якщо морфологія вивчає слова як носії лексико-граматичних значень і форм слів з властивими їм морфологічними значеннями, то синтаксис вивчає функціонування слова і його форми у синтаксичній конструкції, у зв'язку з іншими словами й формами. Отже, в синтаксисі словоформи розглядаються як елементи побудови синтаксичних одиниць. Із словоформ будуються і словосполучення: яскраве сонце, писати листа, тихо розмовляти. Словоформи й словосполучення беруть участь у побудові простих речень. У складі речення словоформи виступають як його члени.

Прості речення є будівельним матеріалом для складних речень. Із простих і складних речень утворюється складне синтаксичне ціле. Отже, основними одиницями вивчення синтаксису є словосполучення, речення (просте і складне), складне синтаксичне ціле. Це одиниці різного рівня. Словосполучення виконує номінативну функцію, воно є складним найменуванням явищ об'єктивної дійсності. Речення - найменша комунікативна одиниця, яка виражає думку, тобто якесь повідомлення, про предмет і явище дійсності.

Оскільки синтаксис вивчає закони функціонування взаємозв'язаних і взаємозумовлених одиниць різних рівнів, його зміст як навчальної дисципліни включає такі розділи: 1. Синтаксис словосполучення. 2. Синтаксис речення (простого і складного). 3. Синтаксис складного синтаксичного цілого.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Смислово-граматичне об'єднання двох і більше повнозначних слів на основі підрядного або сурядного синтаксичного зв'язку, що служить для позначення розчленованого поняття, називається словосполученням. Подібно до слова, словосполучення виконує номінативну функцію, воно називає предмети, дії, їх ознаки; на відміну від слова, словосполучення є конкретизованою назвою.

За типом синтаксичного зв'язку словосполучення поділяють на підрядні й сурядні.

Підрядні словосполучення утворюються на основі підрядного зв'язку й складаються з головного (опорного) слова та підпорядкованого (залежного) йому одного або кількох слів: весняний день, шанують учителя, вищий від брата, високо в горах.

Сурядні словосполучення є поєднанням однофункціональних форм слів на основі сурядного зв'язку: батько і син; чи доля, чи недоля; або вітер, або дощ;

Розрізняють відкриті й закриті сурядні словосполучення. У відкритих словосполученнях сурядним зв'язком поєднується необмежений ряд компонентів: і ріки, і озера, і гаї...; то радощі, то сум, то лихо.

У закритих словосполученнях сурядним зв'язком поєднано тільки два компоненти: не батьки, а діти; як донька, так і син.

Залежно від ступеня семантичного злиття компонентів словосполучення можуть бути синтаксично вільні й синтаксично нечленовані. Синтаксично вільні словосполучення складаються зі слів, кожне з яких є окремим членом речення. У таких словосполученнях можлива заміна одного з компонентів іншим словом: писати акуратно, писати швидко,

Синтаксично нечленовані словосполучення (цілісні словосполучення) становлять граматичну єдність: складаються зі слів синтаксично несамостійних і виконують роль одного з членів речення: багато дітей, один з учнів.

До словосполучень не належать предикативні сполучення слів, тобто підмет і присудок. У предикативних сполученнях слів, наприклад, діти малюють, ніч була темною,

Не є словосполученнями: а) сполучення повнозначних слів зі службовими: поблизу лісу, біля лісу, попід лісом, понад лісом; б) аналітичні (складні) форми слів: буду малювати (форма майбутнього часу), в) сполучення іменних частин мови з дієсловами-зв'язками: буду вихователем, будеш хоробрим. За будовою словосполучення можуть бути простими і складними