85. Роль і місце позакласної роботи з рідної мови у школах

У вирішенні складних завдань національного виховання школярів велику роль відіграє різноманітна позакласна робота з рідної мови, що закріплює, поширює і поглиблює знання учнів.

У навчальних закладах нового типу позакласна робота з рідної мови набуває особливого значення.

Позакласна робота є частиною навчально-виховного процесу в школі. Під позакласною роботою з мови більшість методистів розуміє спеціально практиковані в позаурочний час заходи, що мають свій зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення і організовуються на принципі добровільної участі в них учнів.

Позакласна робота тісно пов'язана з класними заняттями. На позакласних заходах учні, як і на уроках, одержують нові знання з мови, повторюють і закріплюють їх, удосконалюють орфографічні, пунктуаційні й стилістичні навички, працюють над поліпшенням культури мовлення.

Позакласна робота відрізняється від уроків змістом: на позаурочних заходах часто розглядаються мовні питання, що не визначені програмою і не вивчаються в класі. Ще яскравіша відмінність між класними й позаурочними заняттями в методиці їх проведення. Навіть при однаковій тематиці на уроках і в позакласній роботі використовуються різні форми, методи і прийоми роботи.

позакласна робота позитивно позначається на засвоєнні учнями програмного матеріалу, на ході уроку. Участь у позакласних заходах впливає на загальний мовний розвиток учнів, помітно збагачує й урізноманітнює їх мовлення, розширює і зміцнює знання, здобуті на уроках, збуджує любов, інтерес до рідної мови як рідної. Добре організовані позакласні заняття полегшують працю вчителя на уроці.

Виходячи з цих завдань, у світлі сучасної лінгводидактики позакласна робота з рідної мови повинна реалізуватися:

а) у тісному взаємозв'язку з навчальним матеріалом уроку;

б) свідомо-комунікативним методом.

У плануванні й проведенні позакласної роботи з рідної мови необхідно брати до уваги, що вона значуща й ефективна, якщо кожний її захід органічно вписується в навчально-виховний процес школи. Усі постійно діючі і періодичні форми роботи, що проводяться в рамках системи, повинні координуватись адміністрацією школи і органічно поєднуватися з планами роботи класних керівників.

Кінцеві цілі позакласної роботи з предмета, а саме: 1) розширити і поглибити знання, уміння й навички в оволодінні комунікативною діяльністю; 2) стимулювати інтерес учнів до вивчення предмета; 3) сприяти всебічному розвиткові особистості — можуть бути конкретизовані вчителем відповідно до побудованої ним моделі системи. При цьому враховується специфіка можливості предмета.

Головною кінцевою метою позакласної роботи є створення українсько-мовного середовища й умов, що сприяють формуванню комунікативних навичок школярів.

У комунікативній орієнтації позакласних занять навчання підпорядковано головній меті — навчанню школярів спілкування українською мовою, а не мовлення взагалі, без урахування видів мовленнєвої діяльності.

У вирішенні головної мети позакласних занять повинні досягатися й інші — проміжні: уведення до мовлення тих граматичних, морфолого-синтаксичних структур, які були засвоєні на уроці; закріплення й автоматизація мовленнєвих умінь у різних життєвих ситуаціях; підвищення загального культурного рівня учнів, збагачення їх словникового запасу, виховання етики мовного спілкування; розвиток творчих і пізнавальних здібностей учнів, заохочення індивідуальних нахилів, активізація прихованих резервних можливостей особистості; формування й посилення інтересу до вивчення рідної мови, стимулювання високої мотивації навчання;

Якщо на уроці дії вчителя в основному регламентовані вимогами навчальної програми, то в позакласній роботі, що стоїть поза жорсткими рамками цієї програми, учитель має право користуватися власною програмою, тільки скоригувавши її тематично з навчальною.

Друга важлива специфічна особливість позакласної роботи з рідної мови полягає в тому, що методика її проведення порівняно з уроком позбавлена якого б то не було стандарту.

Для позакласної роботи з рідної мови характерна також відсутність всякого формалізму, казенщини в організації занять. Місце і час проведення їх не регламентуються так суворо, як уроки. На позакласних заняттях не ведеться спеціальний облік, відсутні елементи примусовості і покарання (незадовільні оцінки), знання заохочуються цікавими і нетрафаретними способами.

Найбільш цікавою ознакою живого й творчого характеру позакласної роботи є захоплююча форма викладу матеріалу. Вона передбачає цікаве, проблемне, активне, творче, ігрове навчання. Проте слід дотримуватися розумної міри в розважальності, щоб розваги не витіснили пізнавальне. Розважальність позакласної роботи означає також, що роль учителя при проведенні занять мовби прихована від учнів. Він тільки один з учасників колективного діалогу, який «таємно» організовує мовленнєву ситуацію і непомітно режисирує виконання мовленнєвих ролей. У його власній ролі не повинно бути ні декларативної запланованості, ні учительської авторитарності, нічого, що могло б викликати внутрішній протест учнів, втрату інтересу і небажання з їх боку брати участь у роботі.