Тема 7. Російська культура першої половини XIX ст.

План.

1.Освіта і наука.

2.Література.

3.Музика і театр.

4.Архітектура, живопис і скульптура.

Література.

Баевский В.С. История русской поэзии (1730 - 1980). - Смоленск, 1994. - Ч.II.

Данилов С.С. Русский драматический театр XIX в. - Л.,1957. -Т.1.

История русского и советского искусства. - М.,1979.

Кондаков И.В. Введение в историю русской культуры. - М.,1997.- Гл.7.

Краснобаев Б.И. Русская культура второй половины XVIII –XIXв.- М.,1983.

Мировое значение русской литературы XIX в. - М.,1987.

Организация науки в России в первой половине XIX в. - М.,1990.

Памятники архитектуры XVIII –первой половины XIX в. - М.,1979.

Познанский В.В. Очерк формирования русской национальной культуры. Первая половина XIX в. - М.,1975.

Яковкина Н.И. Очерки русской культуры первой половины XIX в. - М.,1989.

Розпочати розгляд теми потрібно з аналізу загальних тенденцій і особливостей розвитку російської культури першої половини XIX ст., підкресливши при цьому, що якщо в економічному і суспільно-політичному розвитку Росія відставала від передових європейських країн, то у культурних досягненнях вона не тільки йшла врівень з ними, але й часто випереджала їх, що й дозволило назвати цей період «золотою добою» російської культури.

Розглядаючи перше питання теми, студенти повинні розкрити політику урядів Олександра I та Миколи I у царині освіти. Охарактеризувати систему освіти, яка включала у себе парафіальні школи, повітові та губернські училища, гімназії, низку вищих навчальних закладів та ліцеїв. Поряд з цим, необхідно звернути увагу і на наявність приватних шкіл, духовних навчальних закладів, військової освіти. Ведучи мову про вищу, школу необхідно зупинитися на університетських статутах 1804 р., 1835р., простежити відкриття нових університетів та розширення мережі професійно - технічних навчальних закладів. Цікавим доповненням при розгляді даного питання міг би слугувати фактичний матеріал про стан матеріально - технічної бази закладів освіти, організацію навчального процесу, викладацькі кадри, умови життя та побуту учнів та студентів.

Що ж до розвитку російської науки, то дане питання потрібно висвітлювати у плані наукових досягнень у галузі математики (М.І.Лобачевський, П.Л.Чебишев, М.В.Остроградький), фізики (Е.Х.Ленц, В.В.Петров, Б.С.Якобі), хімії (М.М.Зінін, О.М.Бутлеров, М.М.Бекетов); біології й медицини (К.Ф.Рульє, М.І.Пирогов). Особлива увага повинна бути відведена стану та розвитку історичної науки. Важливо прослідкувати життєвий і творчий шлях таких всесвітньовідомих учених - істориків, як Т.М. Грановського, С.М. Соловйова, М.М.Карамзіна, М.І.Костомарова тощо.

Аналіз літературного життя доцільно розпочати з тези, що саме розквіт літератури дозволяє позначити першу половину XIX ст. як «золотою добою»

Російської культури. Потім слід перейти до розгляду літературних напрямків: сентименталізму, представниками якого були Г.Р.Державін та М.М.Карамзін, «салонного» та громадянського романтизму поетів - декабристів К.Ф.Релєєва, В.Ф.Раєвського. Висвітлюючи третій напрямок важливо проаналізувати творчість О.С.Пушкіна, М.Ю.Лермонтова, М.О.Некрасова, І.С.Тургенєва та ін.

Відповідь на третє питання повинна охоплювати аналіз творчості основоположника російської музики, українця за походженням М.І.Глінки, зосередивши увагу на його романсах, симфонічних творах, операх («Руслан і Людмила», «Іван Сусанін»), які й у наші дні вельми популярні.

Розвиток музики тісно пов’язаний з театральним мистецтвом. Російський театр був представлений кріпосними театрами, які належали російським аристократичним родинам, державними театрами (Олександрівський і Маріїнський у Петербурзі, Великий і Малий у Москві та ін.) а також приватними театрами. Потрібно зосередити увагу на репертуарі, зупинитися на акторській майстерності таких талановитих акторів, як К.С.Семенової, М.С.Щєпкіна та ін.

Особливий інтерес повинна викликати історія образотворчого мистецтва і архітектури. Саме протягом першої половини XIX ст. були створені шедеври російського живопису та архітектурних споруд. Необхідно мати на увазі, що у російському живописі інтенсивно розвивалися побутовий, історичний, пейзажний жанри, а також жанр портрету. Значний внесок у розвиток російського портрету зробили В.А.Тропінін та О.А.Кіпренський. У галузі побутового жанру працювали О.Г.Венеціанов та П.А.Федотов. Пейзаж був представлений творчістю Ф.Щедріна. Важливо докладно зупинитися на історичній тематиці у творчості російських художників: К.П.Брюлова та О.А.Іванова.

Розглядаючи розвиток скульптури, необхідно розкрити творчість І.П.Мартоса, О.І.Орковського, Ф.П.Толстого, І.П.Віталі, Ф.Ф.Щедріна.

Історію російської архітектури потрібно висвітлювати крізь призму архітектурних стилів: класицизму та романтизму. Важливо детально зупинитися на творчих здобутках видатних зодчих. Так, з ім’ям А.М.Вороніхіна пов’язане будівництво Казанського собору у Петербурзі. Найкращим твором А.Д.Захарова стала споруда Головного адміралтейства. За проектами К.І.Россі були збудовані Олександрівський театр і Михайлівський палац, а також будинки Сенату і Синоду. До плеяди відомих архітекторів належить віднести забудовників Москви: О.І.Бове (Великий і Малий театр), Д.І. Цілярді (Московський університет), К.А.Тона (Оружейна палата) тощо.

Підводячи підсумок, важливо наголосити на тому внеску, який зробила російська культура першої половини XIX ст. до світової скарбниці.