Тема 13. Р0сійська імперія наприкінці хiх – на початку хх ст.

План.

1. Соціальна структура суспільства. Матеріальне становище соціальних груп.

2. Стан розвитку економіки. Економічна програма С.Ю.Вітте.

3. Суспільно-політичний рух.

Література.

Витте С.Ю. Избранные воспоминания. - М.,1990.

Обнинский В.П. Последний самодержец. Очерк жизни и царствования императора России Николая II. - М.,1992.

Материалы по истории СССР для семинарских и практических занятий.: Освободительное движение и общественная мысль в России XIX в-М.,1991.

Политическая история Отечества. 1861-1920гг. Хрестоматия.-М.,1991.

Ананьич Б.В. Россия и международный капитал /1897-1914/.-Л.,1970.

Ананьич Б.В., Ганелин Р.Ш. Сергей Юльевич Витте // Вопросы истории.-1990.-№8.

Анфимов А.Л. Крупное помещичье хозяйство Европейской России /кон.XIX-нач. XXв./- М.,1959.

Анфимов А.М. Крестьянское хозяйство Европейской России /1881-1904/-М.,1980.

Ананьич Б., Чернуха В. Партия контрреформ /третье поколение русских реформаторов/1890-1900 года/ // Родина. -1992.-№2.

Аліев Д. Національне питання у Росії кін.XIX – поч.XX ст. // Вісник Київ. ун-ту.Історія.- К.,2002.- Вип.50.

Боханов А.Н. Торговые дома в России в конце XIX-начале XXвека: Численность,структура, состав владельцев // История СССР.-1990.-№4.

Бовыкин В.И. Формирование финансового капитала в России конец XIX-1908г.- М.,1984.

Варшавчик М.Я. Особливості политичного розвитку Росії наприкінці XIXст.// Укр.іст. журн.-1991.-№7.

Греков Б.И., Шацилло К.Ф., Шелохаев З.В. Эволюция политической структуры России в конце XIX-начале XXвека /1895-1913/ //История СССР.-1988.-№5.

Дякин В.С. Деньги для сельского хозяйства:Выбор пути экономического развития России,1892-1914гг. // История СССР.-1991.-№3.

Корелин А. Первый российский премьер: /0 С.Ю.Витте/ // Наука и жизнь.-1992.-№5-6.

Корелин А.П. С.Ю.Витте и бюджетно-финансовая реформа в России конца XIX –началаXXвв. // Отечественная история.-1999.-№3.

Кирьянов Ю.И. Жизненный уровень рабочих России /кон.XIX - нач.XX в./.-М.,1979.

Кирьянов Ю.И. Рабочие в России на рубеже XIX –XX веков // Отечественная история.-1997.-№4.

Наумова Г.Р. Мелкая промышленность и развитие капитализма в России на рубеже Х1Х-ХХ веков // Преподавание истории в школе -1990.-№6.

Павлов Д.Б. Городские средние слои России начала XXв.: облик, ориентация, особенности // Вопр. истории КПСС.- 1991.-№3.

Семенкова Т.Г. На рубеже веков /реформа Витте/: Из истории финансов // Финансы СССР.-1990.-№3.

Степанский А. Россия вступает в XX век // Знание-сила.-1989.-№2.

Хромов П.А. Очерки экономики России периода монополистического капитализма. -М.,1960.

Чупров В.И. Социально-политическая жизнь северной деревни 1895-февр.1917.- М.,1991.

Дана тема у багатьох відношеннях базова, оскільки студенти повинні зробити короткий підсумок пореформеного розвитку Російської держави і вказати на той багаж, з яким вона вступила у нове XX ст.

На межі двох століть Росія була подібна на великий корабель, який мандрував не за волею команди, а у відповідності із випадковими і непередбачуваними течіями. Державна машина часто працювала неефективно. Уже наприкінці XIX ст. відчутно проявлялися ознаки кризи влади. Ось у такий складний для країни період і вступив на престол Микола II. Далі слід перейти до характеристики історичного портрета останнього російського самодержця.

Питання соціальної структури суспільства варто розкривати на основі матеріалів першого загальноросійського перепису 1897 р., який дає важливі відомості про чисельність населення країни, розподіл його по регіонах, національний та релігійний склад. Важливо прослідкувати за змінами, які відбулися у соціальній структурі населення, а також особливостями формування робітничого класу, буржуазії, інтелігенції.

Переходячи до розгляду наступного питання, наголосіть, що однією із головних тенденцій економічного розвитку Росії кінця XIX –XX ст. був неухильний розвиток капіталізму та її поступове втягнення у світову імперіалістичну систему.

Спершу потрібно зупинитися на заходах уряду, спрямованих на прискорення індустріалізації країни, проведення якої було пов’язане з іменем С.Ю.Вітте. Потім доцільно проаналізувати розвиток промисловості, сільського господарства, торгівлі, з’ясувати суть концентрації виробництва, монополізації, показати роль банків в економіці, дати оцінку ролі та місця іноземного капіталу в економічному житті країни. Підсумовуючи розгляд питання доцільно підкреслити, що у царині економіки було вжито ряд заходів, які сприяли індустріальному розвитку держави. Росія з відсталої аграрної країни перетворилась в аграрно - індустріальну.

Характеризуючи політичний процес, слід мати на увазі, що його особливість полягала в існуванні абсолютної монархії. Для цього з’ясуйте систему державних інститутів, зокрема розкрийте структуру, функції та діяльність Державної Ради, кабінету міністрів, власне його імператорської величності канцелярії, урядового сенату та святійшого синоду. Далі рекомендуємо зупинитися на аналізі адміністративного устрою Росії та організації місцевого управління. Висвітлюючи останнє питання теми важливо зазначити, що соціальні протиріччя і нездатність уряду вирішити важливі політичні проблеми привели до глибокої суспільно - політичної кризи, яка проявилась у пожвавленні суспільно-політичного руху. Слід прослідкувати форми, характер та спрямованість страйкової боротьби робітничого класу, проаналізувати виступи селянства.

На межі XIX –XX ст. виникають соціал-демократичні і неонародницькі рухи. У цьому плані варто зупинитися на розповсюдженні у Росії марксизму.

З сер.90-х рр. пожвавлюється і ліберально-опозиційний рух, провідну роль в якому відігравала земська інтелігенція. Так, у 1899 р. у Москві був створений напівлегальний гурток «Беседа». У 1903-1904 рр. оформились дві організації ліберально-опозиційного спрямування – «Союз земців- конституціоналістів» та «Союз визволення», які у травні 1905 р. об’єднались у «Союз союзів».

Підсумовуючи розгляд питання необхідно дійти до висновку, що розвиток суспільного руху всіх відтінків засвідчував про наявність у Росії революційної ситуації. На арені політичної боротьби чітко визначилися три табори: монархічний, соціал-демократичний та ліберально - буржуазний, боротьба яких визначила зміст, характер та особливості першої російської революції.