Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zmist.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
126.98 Кб
Скачать

Зміст

І. Вступ стор.3

ІІ. Основна частина

  1. Порядок роботи КВУ 2-ї батареї при підготовці до бойових дій в наступі стор.4-8

  2. Організація розвідки та взаємодії з приданими технічними засобами артилерійської розвідки (АЗК) стор. 9-11

  3. Організація взаємодії з начальником АЗК стор.12

  4. Бойовий наказ стор.13-16

ІІІ. Висновки стор. 17

IV. Список літератури стор. 18

V. Додатки:

додаток №1- схема орієнтирів;

додаток №2 - схема бойового порядку взводу звукової розвідки;

додаток №3- робоча карта КВУ 2-ї батареї.

Вступ

Одним із основних та постійно діючих факторів бойової обстановки, яка суттєво впливає на результат бойової діяльності військ, ефективність вогневого ураження противника, є якість і повнота отриманої розвідувальної інформації щодо об’єктів угрупування противника, яка добувається в ході підготовки і ведення бойових дій.

В умовах локальних війн та воєнних конфліктів значення отримання своєчасної, точної і вірогідної розвідувальної інформації у ході виконання завдань за призначенням частинами і підрозділами ракетних сил і артилерії зростає, особливо у зв’язку з тим, що вони вимушені діяти за умов невизначеності обстановки, обмеженості у ресурсах, морального і вікового старіння розвідувальної техніки.

Ретельна підготовка кожного військовослужбовця – артилерійського розвідника до виконання завдань за функціональним призначенням, своєчасне і точне виконання поставлених розвідувальних завдань забезпечує своєчасне і ефективне виконання вогневих завдань щодо ураження об’єктів угрупування противника, сприяє прихованості і раптовості у нанесенні ударів та веденні вогню по об’єктах противника, забезпечує виконання поставлених завдань загальновійськовими частинами і підрозділами. Звідси видно, наскільки важливо для кожного артилерійського розвідника вміння своєчасно, якісно і в повному обсязі підготуватися і виконати поставлені командуванням розвідувальні завдання.

  1. Порядок роботи кву 2-ї батареї при підготовці до бойових дій в наступі

Дії взводу управління і робота командира взводу управління залежать від отриманого завдання та умов переходу в наступ.

При переході до наступу з ходу взвод буде діяти в більш складній обстановці, тому що часу на організацію бойових дій буде менше.

При підготовці наступу з ходу (з вихідного району) взвод управління до початку висування розміщується у складі батареї в указаному їй районі розосереджено, приховано від повітряної розвідки, використовуючи природні й підготовлені укриття (сховища). Командир взводу організовує підготовку особового складу, озброєння, техніки, приладів до бойових дій, поповнення взводу матеріальними засобами. Командир взводу управління може брати участь разом із командиром батареї в рекогнозуванні, що проводить командир дивізіону (командир загальновійськового підрозділу).

Завдання командир взводу отримує від командира батареї, як правило, на місцевості.

Після отримання бойового завдання командир взводу управління повинен:

– з’ясувати отримане завдання й оцінити обстановку;

– вибрати місце для КСП і розгорнути його;

– провести його топогеодезичну прив’язку і керувати інженерним обладнанням;

– встановити і безперервно підтримувати зв’язок з вогневими взводами та загальновійськовим підрозділом;

– довести завдання особовому складу;

– особисто вести розвідку противника;

– обробляти розвідувальні дані і доповідати про результати розвідки командиру батареї.

При з’ясуванні отриманого завдання командир взводу повинен зрозуміти:

– бойове завдання командира загальновійськового підрозділу, якому батарея додана або якого підтримує;

– завдання, що виконуються засобами старших командирів на напрямку дій загальновійськового підрозділу;

– завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;

– з’ясувати завдання батареї і взводу (завдання і смугу розвідки, РОУ, час та місце розгортання КСП, нумерацію цілей, порядок переміщення у ході бою, порядок встановлення зв’язку, позивні та частоти).

При оцінці обстановки командир взводу повинен:

– з’ясувати характер дій противника, розташування його підрозділів, вогневих засобів та інженерних споруд;

– оцінити стан, забезпеченість і можливості взводу;

– радіаційну, хімічну і біологічну обстановку;

– вивчити характер місцевості та її вплив на бойові дії взводу;

– врахувати стан погоди, час доби і пору року.

Якщо місце КСП не визначене командиром батареї, командир взводу управління обирає його, у встановлений час організовує його зайняття і підготовку до роботи. Розгортання КСП проводиться приховано. Орієнтуються прилади, проводиться топогеодезична прив’язка. Відділенню управління та обслузі командирської машини доводиться завдання з розвідки противника, спостереження за діями загальновійськових підрозділів, з обслуговування стрільби батареї, організації зв’язку.

Залежно від обстановки, наявності часу командир взводу управління доводить завдання підлеглим бойовим наказом або окремими розпорядженнями.

Після доведення завдання командир взводу управління повідомляє або вручає старшому радіотелефоністу таблицю позивних вузлів станцій зв’язку і посадових осіб, а також радіодані. Усі ці дані можуть вручатися завчасно, до розгортання батареї в бойовий порядок.

Командир взводу управління постановкою окремих питань контролює, як особовий склад з’ясував отримане завдання. Розбиває смугу розвідки на сектори, особисто веде розвідку і дає завдання на засічку цілей. Командир взводу управління в ході ведення розвідки доповідає про розвідані цілі командирові батареї і начальнику розвідки дивізіону, обмінюється розвідувальними даними із сусідами.

До початку артилерійської підготовки атаки командир взводу управління уточнює розвідникам на місцевості цілі, які призначені батареї на артилерійську підготовку та артилерійську підтримку атаки і доводить сигнали виклику та перенесення вогню, доводить завдання зі спостереження за результатами вогню батареї, за діями противника і своїх атакуючих підрозділів; перевіряє готовність засобів зв’язку, знання сигналів радіотелефоністами, уточнює порядок вмикання радіостанцій та час зняття дротяних ліній зв’язку.

КСП батареї переміщується стрибками від одного рубежу до іншого, з яких надійно спостерігаються цілі, що подавлюються, і атакуючі підрозділи. Командир взводу управління за наказом командира батареї організовує й управляє роботою особового складу при згортанні КСП, переміщенні і розгортанні КСП на наступних рубежах.

Для забезпечення безперервності ведення розвідки противника та управління вогнем командир батареї може довести завдання на розгортання ПСП.

Очолює ПСП командир взводу управління. На ПСП командир взводу управління організовує спостереження за діями противника, результатами вогню батареї, за наказом командира батареї управляє вогнем батареї (одного з вогневих взводів). На КСП в цьому разі керує розвідкою командир відділення управління.

З початком артилерійської підготовки атаки весь особовий склад взводу управління знаходиться на своїх місцях. Командир взводу контролює проходження сигналів і команд на відкриття вогню по цілі першого вогневого нальоту, а далі й по інших вогневих нальотах. Після відкриття вогню командир взводу управління особисто спостерігає за розривами снарядів батареї і про результати доповідає командирові батареї. Розвідники ведуть спостереження за діями противника, засікають цілі, що з’являються знову, і доповідають командирові взводу. Радіотелефоністи приймають команди (сигнали) від командира дивізіону, передають команди (сигнали) на ВП, приймають доповіді старшого офіцера батареї і передають доповіді командира батареї командирові дивізіону; підтримують зв’язок із загальновійськовим командиром.

З переходом загальновійськових підрозділів в атаку починається артилерійська підтримка атаки. Завданнями розвідників у цей період є спостереження за розривами снарядів своєї батареї, спостереження за діями атакуючих підрозділів і сигналів, що подаються ними для припинення вогню та його перенесення; розвідка та засічка вогневих засобів противника, в першу чергу – протитанкових, що ведуть вогонь по підрозділах, які атакують.

Основне завдання радіотелефоністів у цей період – безперебійне підтримання зв’язку, своєчасне і чітке передавання усіх команд і доповідей. Крім того, частина радіотелефоністів може знімати дротяну лінію зв’язку з вогневими взводами.

Командир взводу під час артилерійської підтримки атаки доводить завдання розвідникам по засічці цілей, доповідає їх координати командирові батареї, допомагає йому в управлінні вогнем батареї.

При участі батареї у веденні РВгЗ, ПЗВ або ВгВ найважливішими завданнями розвідників є спостереження за сигналами, що подає загальновійськовий командир для перенесення вогню з одного рубежу на інші, положенням своїх атакуючих підрозділів і діями противника.

У період артилерійського супроводження наступу підрозділів у глибині оборони противника командир взводу управління організовує розвідку живої сили і вогневих засобів противника, перешкоджаючих просуванню роти, резервів, що висуваються для контратаки, артилерійських та мінометних батарей; керує переміщенням особового складу і техніки КСП (ПСП), а за наказом командира батареї, управляє вогнем батареї (взводу).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]