67

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Історія Росії

( XIX – поч. XX ст. )

Методичний посібник.

«Рута» 2006 Чернівці

УДК –

ББК –

І –

Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради

Чернівецького національного університету імені Юрія

Федьковича

Укладачі: кандидат історичних наук, доцент Яценюк Петро

Іванович, асистент Пінцак Вадим Іванович.

Відповідальний за випуск доктор історичних наук, професор

Сич Олександр Іванович

Анотація

Даний посібник складений з урахуванням навчального плану. На практичну роботу винесені теми найбільш складні, які вимагають докладнішого вивчення. Подаються плани семінарських занять, методичні рекомендації і методики вивчення окремих тем, пропонуються досі мало відомі джерела і література, які можна використати під час підготовки, як до семінарських занять, так і до написання курсових та дипломних робіт. Методичні рекомендації призначені для студентів історичних спеціальностей і складені з урахуванням вимог вищої школи.

С «Рута», 2006

Вступ

В історії Росії період з XIX – до поч. XX ст. займає особливе місце, оскільки у цей час відбувалися процеси, які докорінно змінили становище країни. Саме тому «Історія Росії» цього періоду є одним із базових курсів професійної підготовки студентів історичних спеціальностей і важливим предметом гуманітарного циклу.

Мета запропонованого посібника – надати допомогу студентам II курсу спеціальностей «історія» та «етнологія» під час самостійного вивчення ключових проблем історії Росії XIX – поч. XX ст.

Підготовку до кожної теми необхідно розпочинати з докладного ознайомлення із запропонованими джерелами, які дають змогу самостійно аналізувати події, давати їм неупереджені оцінки і тлумачення, об’єктивно сприймати їх трактування у працях істориків сучасності.

Готуючись до семінарських занять з тієї чи іншої теми, слід вказати на зв’язок винесених на семінар питань з попереднім матеріалом, на значення теми та її місце у загальному курсі історії Росії.

Часто виступ студента являє собою читання заздалегідь написаного тексту. Як засвідчила практика, доцільніше викладати тему своїми словами, для чого необхідно скласти план виступу або короткі тези. Такий виступ, якщо він буде добре підготовлений, значно пожвавить заняття.

Слід підкреслити і те, що кожен студент повинен брати активну участь у роботі семінару, доповнювати, а при наявності помилок, виправляти виступаючих. Окрім того, необхідно вчитися виступати змістовно, аргументовано, слідкувати за логікою викладу матеріалу, вчитися мислити, а не вдаватись до механічного запам’ятовування тих чи інших фактів, положень. Чимале значення має також вміння робити загальні висновки по темі.

Студенти повинні звертати увагу на підсумки, які робить викладач наприкінці семінару. Адже в них він оцінює, рівень засвоєння матеріалу, вказує на позитивні моменти і відзначає недоліки. Це дає їм можливість уникнути зазначених недоліків на наступних заняттях.

Тематика семінарських занять визначається робочою програмою, викладена за проблемно – хронологічним принципом і охоплює рамки лекційного курсу з історії Росії XIX – поч. XX ст.

Кожна запропонована тема містить докладні плани практичних занять, список джерел, основної та додаткової літератури та методичні рекомендації, які повинні допомогти студентам у процесі самостійної роботи над вивченням курсу історії Росії XIX – поч. XX ст.

Теми № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,16 запропоновані кандидатом історичних наук, доцентом Яценюком П.І., теми № 14,15,17,18 асистентом Пінцаком В.І.

Посібник написаний з урахуванням сучасних наукових вимог вищої школи, нових історичних підходів і реалій у світі.

Тема 1. Р0сійська імперія на рубежі хуш - XIX ст.

План.

1.Територія і населення Росії.

2.Соціальна структура суспільства, побут і матеріальне становище

соціальних груп.

3.Економічне становище.

4.Політичний устрій.

Література

Хрестоматія з історії СРСР. - К.,1951.-Т.П.

Федоров В.А. Сборник документов по истории СССР для семинарских и практических занятий /период капитализма/. Первая половина XIX века.- М.,1974.

Абрамова К.Л. Политика самодержавия в отношении частновладельческих крестьян в 1796-1801 гг. // Вестн. Моск. ун-та. Сер.8, История.-1989.- № 4.

Века А.В. История России с древнейших времен до наших дней.- Минск, 2004.

Водарский Я.Е. Население России за 400 лет (XVI – начало XX вв.). - М.,1973.

Ермолов В.А. Русская промышленность в первой половине XIX века // Преподавание истории в школе -1993.-№ 2.

История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX-начала XX в.-М.,1991.

История СССР с древнейших времен до наших дней: В 12 т.- М.,1967.

Наше Отечество: опыт политической истории.- М.,1991.

Ковальченко И.Д. География населения России в XVII-началеXXвека // Историческая география СССР. - М.,1973.

Кабузан В.М. Русские в мире. Динамика численности и расселения (1719-1989). Формирование этнических и политических границ русского народа.- СПб., 1996.

Миронов Б.Н. Русский город во второй половине ХУШ - первой половине XIX века: Типологический анализ // История СССР.- 1988.- №5.

Предтеченский А.З. Очерки общественно-политической истории России в первой четверти XIX в.- М.- Л.,1957.

Сафонов М.М. Проблема реформ в правительственной политике России на рубеже ХУШ и XIX вв.- Л.,1988.

Эйдельман Н.Я. Грань веков.Политическая борьба в России. Конец ХУШ - начало XIX столетия.- Спб.: Санкт-Петербургский комитет Союза литераторов РСФСР, ЭТС "Экслибрис", 1992.

Юрченков В.А. Мордовский этнос в системе Российской империи XVIII- XXв. // Отечественная история.- 2004.-№5.

Приступаючи до вивчення історії Росії XIX – початку XX ст. студенти повинні скласти уявлення про стан Російської держави на рубежі XVIII-XIX ст. Саме цьому присвячена перша тема «Російська імперія на рубежі XVIII – XIX ст.»

У відповіді на перше питання необхідно показати збільшення території Російської імперії, проаналізувати основні тенденції демографічних процесів (динаміка чисельності, розміщення, щільність, співвідношення сільського і міського населення), особливості етнічного та конфесійного складу. Необхідно засвоїти те, якою була структура суспільства, з’ясувати відмінності між різними соціальними групами, рівень їхнього матеріального статку тощо. Працюючи у цьому напрямку, потрібно з’ясувати економічне становище та стан народного господарства в цілому.

При розгляді четвертого питання слід охарактеризувати політичну систему країни: інститут монарха та функціонування різних гілок влади, традиційні та відносно нові політичні течії, їх політичну спрямованість.

Варто простежити взаємозв’язок соціально-економічного ладу та політичної системи країни, на основі чого отримати загальну картину про стан Російської імперії в кін. XVIII - на поч. XIX ст. і розкрити кризу феодально - кріпосницької системи.