Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
256.68 Кб
Скачать

83. Визначте випадки залишення заяви без розгляду.

Залишення заяви без розгляду пов'язане з обставинами, що виключають розгляд справи в суді до їх усунення. Тобто на відміну від попередньої форми закінчення провадження у справі, закон надає особі, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 207 ЦПК). Підстави залишення заяви без розгляду, перелічені в ст. 207 ЦПК, не є вичерпними. При цьому їх умовно можливо поділити на наступні групи.

Перша з груп охоплює підстави, що існують на момент відкриття провадження у справі і свідчать про недотримання позивачем або заявником установленого законом порядку пред'явлення позову чи подання заяви:

1) заяву подану особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) спір між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

4) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 ЦПК, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк (пункти 1, 2, 4, 8 ч. І ст. 207 ЦПК).

Другу групу становлять підстави, які можуть виникнути при провадженні у справі до судового розгляду та під час судового розгляду і свідчать про небажання брати участь у цьому судовому розгляді:

1) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

2) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

3) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

4) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог, і від неї надійшла відповідна заява;

5) позивач до початку розгляду справи залишив судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності (пункти 3, 5, 6, 7, 9 ч. 1 ст. 207 ЦПК).

До третьої групи належать підстави, які свідчать про об'єктивну неможливість розгляду справи в цьому процесі в силу прямої заборони закону. Так, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 235 ЦПК).

Ухвала про залишення заяви без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 15 ч. 1 ст. 293 ЦПК).

Якщо заяву залишено без розгляду, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду (п. 4 ч. І ст. 83 ЦПК).

84.Охарактеризуйте фіксування цивільного процесу.

Фіксування судового процесу — це офіційна діяльність суду з послідовного відображення ходу судового розгляду, закріплення процесуальних дій, вчинених учасниками судового процесу, яка відповідно до закону здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу, ведення журналу судового засідання та складення відповідних протоколів.

Фіксування судового процесу технічними засобами — це технічний запис судового засідання за допомогою апаратно-програмних засобів і приладів, що полягає у створенні його звукового запису на відповідному носії (магнітному диску, диску для лазерних систем зчитування тощо).

Таке повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого — інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється (ч. 2 ст. 197 ЦПК).

Технічне фіксування судового процесу починається з моменту відкриття судового засідання і завершується виконанням останньої процесуальної дії (проголошення судового рішення у справі).

Примірники фонограм записуються у вигляді архівної (передається архіваріусу) та робочої (зберігається разом із справою) копій на окремі компакт-диски. На ці диски записуються всі фонограми судових засідань у справі. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (робоча копія), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

Одночасно з проведенням фіксування судового розгляду технічними засобами секретар судового засідання веде журнал такого засідання.

Журнал судового засідання — це основний процесуальний документ, в якому відображаються всі процесуальні дії учасників судового засідання.

Відповідно до ст. 198 ЦПК у ньому зазначаються: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) інші відомості, визначені процесуальним законодавством.

Журнал судового засідання підписується секретарем судового засідання невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

Правильність і повнота проведення технічного запису та ведення журналу судового засідання забезпечується наданням особам, які беруть участь у справі, права ознайомлення з ними і подання до суду письмових зауважень щодо неповноти або неправильності їх запису протягом 3 днів з дня проголошення рішення у справі (ст. 199 ЦПК).

Подані протягом 3 днів з дня проголошення рішення у справі письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання, журналу судового засідання розглядаються одноособово головуючим після закінчення розгляду справи, без проведення судового засідання не пізніше З днів з дня їх подання. У разі їх задоволення (частково чи повністю) або відхилення постановляється відповідна ухвала.

Протокол — це процесуальний документ, в якому відображається порядок вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням.

Зокрема, протоколом фіксується вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів, наприклад, допит свідків, витребування та (або) огляд доказів, огляд в інших випадках речових та письмових доказів, які не можна доставити до суду, за їх місцезнаходженням тощо.

Отже, відповідно до ст. 200 ЦПК він повинен містити: 1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 2) час початку вчинення процесуальної дії; 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; 10) докази, а в разі, якщо письмові докази не додаються до справи, — номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; 11) час закінчення вчинення процесуальних дій; 12) інші відомості, визначені ЦПК.

Протокол про вчинення окремої процесуальної дії підписується всіма особами, які беруть в ній участь. Вони мають право робити зауваження з його приводу.

Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії і приєднання до справи. До нього додаються усі складені або звірені під час цієї процесуальної дії плани, креслення, копії документів, а також зроблені фотознімки, відеозаписи тощо.

Протоколи оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати щодо протоколів свої пояснення

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]