Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
256.68 Кб
Скачать

75. Визначте поняття, значення, мету I завдання проводження у справі до судового розгляду.

Провадження у справі до судового розгляду — це самостійний етап цивільного судочинства, що складається з низки процесуальних дій, які вчиняються після відкриття провадження у справі з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Проведення попереднього судового засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі (ч. 7 ст. 130 ЦПК) залежно від її складності, за винятком випадків, установлених нормами ЦПК.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 130 ЦПК, мета попереднього судового засідання передбачає, що: а) суд вживає заходів до примирення сторін; б) якщо вони не дадуть належних результатів — забезпечує розгляд цивільної справи по суті в "розумні строки".

Суд вирішує, зокрема (ч. 6 ст. 130 ЦПК), такі основні завдання:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;

2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;

4) з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин;

5) визначає час і місце судового розгляду та повідомляє про це всіх учасників справи.

За винятком визначених у законі випадків суди зобов'язані перейти до розгляду цивільної справи по суті тільки після того, як вчинено усі дії, передбачені нормами ЦПК, що дають можливість своєчасно

правильно вирішити пред'явлені вимоги, тобто після закінчення належно проведеного провадження у справі до судового розгляду.

Щодо третьої — заключної частини — стадії підготовки справи до судового розгляду, для неї є обов'язковим постановлення ухвали за результатами попереднього судового засідання, в якій зазначаються процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду (ч. 10 ст. 130 ЦПК).

Слід зазначити, що відсутність у справі ухвали за результатами попереднього судового засідання не є безумовною підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення, однак є процесуальним порушенням з боку суду, що тягне обмеження прав осіб, які беруть участь у справі.

76.Розкрийте зміст процесуальних дій в провадженні у справі до судового розгляду.

Більшість процесуальних дій, що складають зміст стадії підготовки справи до судового розгляду, вчиняється у попередньому судовому засіданні.. При проведенні попереднього судового засідання сторони та свідки не допитуються (сторони лише дають пояснення з приводу того, чи підтримують свої вимоги та заперечення, чи є підстави для примирення), вирішуються питання щодо прийняття доказів, але вони не досліджуються та не оцінюються, судові дебати не проводяться тощо.

Попереднє судове засідання має бути призначено й проведено протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, і його мета - з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

З метою врегулювання спору до судового розгляду суд повинен з'ясувати: чи відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. Зазначені процесуальні дії можуть бути вчинені лише в позовному провадженні та не повинні здійснюватися формальноУ разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. При визнанні відповідачем позову за наявності законних підстав суд постановляє рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону чи порушує права інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем і продовжує судовий розгляд,

Якщо у зазначеному порядку спір не врегульовано, суд у попередньому судовому засіданні постановляє ухвалу про визначення процесуальних дій (в якій зазначаються дії як суду, так і учасників процесу, строки їх здійснення), котрі необхідно вчинити до судового розгляду для забезпечення об'єктивного та оперативного вирішення справи. З цією метою суд:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову. Для цього він визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює і яким належить керуватися при вирішенні спору. 2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, виходячи з характеру спірних правовідносин, визначеної ним норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та з матеріально-правового інтересу у вирішенні справи.

3) з урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, що підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і з'ясовує, які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;

4) з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обгрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин.

5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання: про витребування доказів, коли є складнощі щодо їх отримання (ст. 137 ЦПК); про виклик свідків (ст. 136 ЦПК); про залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу (статті 54, 55, 56 ЦПК); про судові доручення щодо збирання доказів (ст. 132 ЦПК). 6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів у порядку, встановленому статтями 140-142 ЦПК;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову згідно з правилами, встановленими статтями 151-155 ЦПК;

8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду. Зокрема, за заявою особи, яка бере участь у справі, суд може вирішити питання про забезпечення доказів, якщо для цієї особи подання потрібних доказів є неможливим або у неї є труднощі у поданні цих доказів (статті 133-135 ЦПК).

Слід зауважити, що перелік процесуальних дій, встановлений ч. 6 ст. 130 ЦПК, не є вичерпним. Вони визначаються характером матеріально-правового спору, законодавством, яке підлягає застосуванню, та обставинами справи і можуть здійснюватися у різній послідовності.

Призначене до проведення попереднє судове засідання може бути відкладено за заявою однієї або обох сторін чи їх представників за умови встановлення судом наявності поважних причин для їх неявки до суду (ч. 8 ст. 130 ЦПК). Відкладення попереднього засідання допускається лише один раз і не може застосовуватися в разі неявки на попереднє засідання належно повідомлених третіх осіб.

Якщо сторона не з'явилася у попереднє судове засідання без поважних причин або не повідомила причини своєї неявки, обставини справи будуть з'ясовуватись судом на підставі лише тих доказів, які подано до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно (ч. 9 ст. 130 ЦПК).

Під час проведення попереднього судового засідання не виключається можливість оголошення перерви у зв'язку з необхідністю повідомлення чи подання доказів (наприклад у разі пред'явлення зустрічного позову), для врегулювання спору до судового розгляду, пред'явлення зустрічного позову чи позову третьої особи із самостійними вимогами. Як відкладення проведення попереднього судового засідання, так і оголошення в ньому перерви мають здійснюватися в межах установленого строку його проведення (ст. 129 ЦПК).

Після проведення всіх дій, необхідних для розгляду справи, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, які саме підготовчі дії ним було проведено, а також вказує час і місце судового розгляду. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій з підготовки до судового розгляду (ч. 2 ст. 156 ЦПК). Після призначення справи до судового розгляду суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання, а також викликає інших учасників процесу в порядку, передбаченому гл. 7 розд. І ЦПК.

Окремі процесуальні дії, які здійснюються при підготовці справи до судового розгляду, в разі необхідності можуть здійснюватись і при розгляді справи по суті, наприклад: вирішення клопотань, розгляд питання про призначення експертизи, прийняття позову від третіх осіб із самостійними вимогами тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]