1.Визначте завдання, предмет та функції філософії

2.Проаналізуйте сутністю і структуру світоглюду

3.З’ясуйте роль і значення міфології як історично першого типу світогляду

4.Дайте характерстику особливостей релігійного світогляду

5.Розкрийте ролю і значення філософії як історичного типу світогляду.

6.Визначте основні методи філософії.

7. Розкрийте структуру філософського знання

8.Зробіть порівняльний аналіз науки і філософії

9.Проаналізуйте соціокультурні педумови виникнення і функцірнування філософії

10.Визначте основні ідеї і поняття давньосхідної філософії

11.Проаналізуйте натурфілософію, космоцентризм, і антропоцентризм грецької філософії

12.Виділіть основні риси середньовічної філософії. Поясніть значення апологетики і патристики

13.З’ясуйте особливості філософії Відродження

14. Дайте характеристику Реформації та її впливу на філософію, релігію, науку.

15.З’ясуйте значення раціоналізму та емпіризму у філософії Нового часу

16.Розкрийте роль і значення філософії епохи Просвітництва

17.Визначте особливості німецької класичної філософії: І. Кант, Г. Гегель

18.Окресліть основні напрями та ідеї сучасної філософії

19.Охарактеризуйте вчення «філософії життя», розгляньте основних представників та їхні ідеї

20. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу

21.Окресліть проблему людського існування у філософії екзистенціалізму.

22.Дайте характеристику позитивістського напряму у філософії ХХ ст.

23.Охарактеризуйте кордоцентризм та окресліть проблему національної ідеї в укр.філософії

24. Розкрийте роль і значення онтології у структурі філософського знання.

25.Визначте основні моделі єдності світу

26.Проаналізуйте філософське розуміння категорії буття

27.Рух і розвиток,простір і час. Виділіть осн. концепції

28. Виділіть структурні рівні буття в онтології

29. Окресліть сутність і грані свободи.Принцип детермінізму

30. Розкрийте роль і значення теорії пізнання у філософії та людській думці

31. Дайте характеристику суб*єкта і об*єкта у процесі пізнання

32. Зробіть порівняльний аналіз чуттєвого і раціонального у пізнанні

33.Проаналізуйте позараціональні види досвіду

34.Розкрийте роль і значення проблеми наукової творчості

35. Визначте поняття істини в теорії пізнання. Осн. Критерії істини.

36.Дайте філос. аналіз свідомості як об*єктові гносеологічних дослідженя

37. Охарактеризуйте структура свідомості

38. Розкрийте поняття самосвідомість. Розгляньте розвиток уявлень про власне «Я»

39. Зробіть порівняльний аналіз феноменів свідомого і надсвідомого

40. Проаналізуйте осн форми суспільної свідомості

41. Розкрийте роль і значення свідомості і мови.

42. Дайте характеристику філософії культури як теоретичній дисципліні

43. Охарактеризуйте оснівні ознаки та функції культури.

44. Проаналізуйте проблему цінностей і ціннісного ставлення як фундаменту культури

45. Визначте культуру як нормативно-ціннісні й пізнавальна діяльність

46. Проаналізуйте сутність і структуру аксіології в системі філософського знання.

47. Проаналізуйте постмодерністську ситуацію в культурі 20-21ст.

48. Зясуйте основні етапи розвитку культури в Україні

49. Проаналізуйте проблему різноманіття й специфіки способів освоєння світу

50. Проаналізуйте проблему естетичного освоєння людиною світу.Мистецтво

51. Проаналізуйте проблему моралі як специфічного способу освоєння дійсності

52. Розкрийте роль і значення філософії для майбутнього людства

53. Глобальні проблеми сучасності.Значення діяльності Римського клубу

54. Охарактеризуйте співвідношення «людина-природа» як глобальна проблема

55. Дайте характеристику науки і глобальних проблем сучасності

1.Визначте завдання, предмет та функції філософії

Термін "філософія" походить від грецьких слів phileo - любов і sophia - мудрість і означає любов до мудрості. Першим, хто пояснив слово "філософ", був Піфагор (друга пів. VI ст. - почало V ст. до н. э).Згідно з Піфагором, сенс філософії - в пошуку істини.

Старогрецький мислитель Платон вважав, що завдання філософії полягає в пізнанні вічних і абсолютних істин, що під силу лише філософам, які від народження наділені відповідною мудрою душею. Філософами тому не стають, а народжуються. На думку Арістотеля, завдання філософії - досягнення загального у самому світі, а її предметом є перші начала і причини буття.

Слід зазначити, що розуміння предмета філософії пов'язане і з соціально-історичними умовами. Філософію відрізняє різноманітність підходів до свого власного предмета, що свідчить про його плюралістичний характер. озкриття предмету будь-якої науки, і філософії теж, передбачає окреслення відповідного кола проблем, котрі та чи інша наука досліджує, і які є для неї специфічними, особливими. Для філософії такими особливими проблемами, як було вже показано вище, є загальні проблеми існування світу, як природи, його єдності, походження, тенденцій розвитку тощо. Суб’єктом же пізнання, осмислення цих проблем є людина як творча, діяльна істота. Тому в предмет будь-якої філософської системи, будь-якого її напрямку необхідно включається, як основне, - відношення “людина – світ”, його різні модифікації.

Можна вичленувати істотні моменти, властиві предмету філософії взагалі, :

дослідження найбільш загальних питань буття. При цьому сама проблема буття розуміється в універсальному сенсі. Буття і небуття; буття матеріальне і ідеальне; буття природи, суспільства і людини;

аналіз найбільш загальних питань пізнання. Пізнаваний або непізнанний світ; які можливості, методи і цілі пізнання; у чому полягає суть самого пізнання і що є істина; який суб'єкт і об'єкт пізнання;

вивчення найбільш загальних питань функціонування і розвитку суспільства;

дослідження найбільш загальних і істотних питань людини.

Таким чином, філософію можна визначити як вчення про загальні принципи буття, пізнання і стосунків людини і світу. Передусім, філософія завжди оформляється у вигляді теорії, що формулює свої категорії і їх систему, закономірності, методи і принципи дослідження. Специфіка філософської теорії полягає в тому, що її закони, категорії і принципи носять загальний характер, поширюються одночасно на природу, суспільство, людину і само мислення. У останньому випадку філософія виступає як мислення про мислення. Предмет філософії неодмінно включає і розгляд питання про те, що таке сама філософія, вивчення її історії.

Предмет і специфіку філософії не можна розкрити достатньою мірою повно, не порушуючи питання про її функції, серед яких слід зазначити такі:

Культурологічна функція передбачає експлікацію, раціоналізацію та систематизацію. Експлікація призначена для виявлення найза-гальніших ідей, уявлень, форм досвіду. Важливе місце серед них займають: категорії, узагальнені способи буття - вчення про буття -онтологія; теоретичне усвідомлення ставлення до світу та людини -практичні (праксеологія), пізнавальні (гносеологія), ціннісні (аксіо­логія). Раціоналізації у відображення в логічній, поняттєвій формі результатів людського досвіду. Систематизація - теоретичне відоб­раження сумарних результатів людського досвіду.

Світоглядна функція, яка пов'язана з абстрактно, - теоретичним, понятійним поясненням світу, на відміну від усіх інших видів і рівнів світогляду (релігійного, буденного, міфологічного).

Методологічна функція полягає в тому, що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною.

Прогностична функція філософії - формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості, людини і світу. При цьому міра вірогідності прогнозу буде тим вище, чим більше філософія спирається на науку.

Критична функція філософії. Принцип "піддай усе сумніву", з часів античності що проповідує багатьма філософами, свідчить про важливість критичного підходу і наявність певної долі скепсису по відношенню до

Соціальна функція філософії : філософія покликана виконати двоєдине завдання - пояснювати соціальне буття і сприяти його матеріальній і духовній зміні. При цьому слід пам'ятати, що в громадському житті соціальні зміни, експерименти і реформи мають особливу цінність і значення. Тому перш ніж намагатися змінити соціальний світ, треба заздалегідь його добре пояснити. Саме філософії належить прерогатива в розробці усеосяжних концепцій інтеграції і консолідації людського суспільства.

З соціальною функцією тісно пов'язана функція філософії, яку називають гуманітарною. Філософія повинна грати адаптаційну і життєствердну роль для кожного індивіда, сприяти формуванню гуманістичних цінностей і ідеалів, затвердженню позитивного сенсу і мети життя. Вона, таким чином, покликана здійснювати функцію інтелектуальної терапії, яка особливо важлива в періоди нестабільного стану суспільства, коли людське існування знаходиться в "пограничній ситуації", і кожен повинен робити свій вибір.