- •1.Визначте завдання, предмет та функції філософії
- •2.Проаналізуйте сутністю і структуру світоглюду
- •3.З’ясуйте роль і значення міфології як історично першого типу світогляду
- •4.Дайте характерстику особливостей релігійного світогляду
- •5.Розкрийте ролю і значення філософії як історичного типу світогляду.
- •6.Визначте основні методи філософії.
- •7. Розкрийте структуру філософського знання
- •8.Зробіть порівняльний аналіз науки і філософії
- •9.Проаналізуйте соціокультурні педумови виникнення і функцірнування філософії
- •10.Визначте основні ідеї і поняття давньосхідної філософії
- •11.Проаналізуйте натурфілософію, космоцентризм, і антропоцентризм грецької філософії
- •12.Виділіть основні риси середньовічної філософії. Поясніть значення апологетики і патристики
- •13.З’ясуйте особливості філософії Відродження
- •14. Дайте характеристику Реформації та її впливу на філософію, релігію, науку.
- •15.З’ясуйте значення раціоналізму та емпіризму у філософії Нового часу
- •16.Розкрийте роль і значення філософії епохи Просвітництва
- •17.Визначте особливості німецької класичної філософії: і. Кант, г. Гегель
- •18.Окресліть основні напрями та ідеї сучасної філософії
- •19.Охарактеризуйте вчення «філософії життя», розгляньте основних представників та їхні ідеї
- •20. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу
- •21.Окресліть проблему людського існування у філософії екзистенціалізму.
- •22.Дайте характеристику позитивістського напряму у філософії хх ст.
- •23.Охарактеризуйте кордоцентризм та окресліть проблему національної ідеї в укр.Філософії
- •24. Розкрийте роль і значення онтології у структурі філософського знання.
- •25.Визначте основні моделі єдності світу
- •26.Проаналізуйте філософське розуміння категорії буття
- •27.Рух і розвиток,простір і час. Виділіть осн. Концепції
- •28. Виділіть структурні рівні буття в онтології
- •29. Окресліть сутність і грані свободи.Принцип детермінізму
- •30. Розкрийте роль і значення теорії пізнання у філософії та людській думці
- •31. Дайте характеристику суб*єкта і об*єкта у процесі пізнання
- •32. Зробіть порівняльний аналіз чуттєвого і раціонального у пізнанні
- •33.Проаналізуйте позараціональні види досвіду
- •34.Розкрийте роль і значення проблеми наукової творчості
- •35. Визначте поняття істини в теорії пізнання. Осн. Критерії істини.
- •36.Дайте філос. Аналіз свідомості як об*єктові гносеологічних дослідженя
- •37. Охарактеризуйте структура свідомості
- •38. Розкрийте поняття самосвідомість. Розгляньте розвиток уявлень про власне «я»
- •39. Зробіть порівняльний аналіз феноменів свідомого і надсвідомого
- •40. Проаналізуйте осн форми суспільної свідомості
- •41. Розкрийте роль і значення свідомості і мови.
- •42. Дайте характеристику філософії культури як теоретичній дисципліні
- •43. Охарактеризуйте оснівні ознаки та функції культури.
- •44. Проаналізуйте проблему цінностей і ціннісного ставлення як фундаменту культури
- •45. Визначте культуру як нормативно-ціннісні й пізнавальна діяльність
- •46. Проаналізуйте сутність і структуру аксіології в системі філософського знання.
- •47. Проаналізуйте постмодерністську ситуацію в культурі 20-21ст.
- •48. Зясуйте основні етапи розвитку культури в Україні
- •49. Проаналізуйте проблему різноманіття й специфіки способів освоєння світу
- •50. Проаналізуйте проблему естетичного освоєння людиною світу.Мистецтво
- •51. Проаналізуйте проблему моралі як специфічного способу освоєння дійсності
- •52. Розкрийте роль і значення філософії для майбутнього людства
- •53. Глобальні проблеми сучасності.Значення діяльності Римського клубу
- •54. Охарактеризуйте співвідношення «людина-природа» як глобальна проблема
- •55. Дайте характеристику науки і глобальних проблем сучасності
55. Дайте характеристику науки і глобальних проблем сучасності
Наука безпосередньо пов язана з глобальними проблемами людства. Вона водночас є і передумовою виникнення деяких з них і надійним та перевіреним джерелом пошуку шляхів та методів подолання цих проблем. В наш час формується нова галузь науки — глобалістика, яка є молодою і міждисциплінарною. Вона, в її сучасному розумінні, бере свої витоки з рубежу 60—70-х років XX століття. До середини 90-х років ця наука трактувалась в основному обмежено, лише як вчення про глобальні проблеми сучасності — природні та суспільні.
Головними глобальними вважались проблеми: екологічна, енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, міжнародна безпека. Особливого розвитку глобалістика як наука не отримувала, оскільки вона не мала єдиного об'єкта і предмета досліджень, а також єдиної методології. Кожна глобальна проблема вивчалась окремо: екологія — екологами, економіка — економістами, соціологія — соціологами. До середини 90-х років серйозного наукового взаємозв'язку глобальних проблем, їхньої єдності, «контактних зон» між ними не було. Тому не було і глобалістики як науки в повному розумінні цього слова. Формування сучасних парадигм глобалістики розпочалось у 80-х роках XX століття.
Наприкінці 90-х років з'явились спроби підбити певні підсумки розвитку сучасної глобалістики як науки, провести «концентрацію її дискурсу».В центр дискусій у сучасній глобалістиці поставлені концепції стабільного, сталого розвитку, ініціаторами яких є представники і засновники Римського клубу. Між тим, сьогодні дослідження глобальних проблем і розробка стратегій глобалізації ведеться і поза рамками Римського клубу.
Отже, сучасні глобалісти-дослідники закликають нову глобальну людину вчитись і переймати зразки соціальних досягнень і норм передових країн. Так, професор Л. Туроу з МТІ (США) пише: «Якщо все населення Землі буде мати продуктивність праці Швейцарії, стандарт споживання Китаю, соціальне вирівнювання Швеції і дисципліну Японії, планета зможе витримати набагато більше населення, ніж сьогодні. Відмовляючись від наївного ідеалізму, ми вже дотримуємося принципів і методології стриманого оптимізму». За умов збереження миру на Землі, глобальна інтеграція людства, об'єднана сила праці народів усіх країн, досягнення інтелектуальної технологічної революції дозволить вирішити або пом'якшити глобальні проблеми людства і забезпечити нову якість людського розвитку. Сучасні питання глобального моделювання,прогнозування відносять до інтегральної проблеми глобального управління та менеджменту (GІоЬаІ Gоvеrnаnсе), (GІоЬаІ Маnаgement).
Глобалізм і глобалізація — це природні закони світового розвитку XXI століття і для пом'якшення негативної дії та наслідків глобалізму і глобалізації необхідною постала система глобального правління в поєднанні з системою глобального менеджменту.
Немає сумнівів, що провідна роль у світовій політиці, економіці та соціології належатиме експертам з управління глобальними процесами, а головна і «вічна» проблема полягатиме у підвищенні ефективності функціонування суспільної системи у світовому масштабі. Так вважають сучасні глобалісти, в тому числі Н. Хайдегер, П. Аспер, 3. Бжезінський, М. Мойсеєв, Н. Налімов, В. Кремень. У вітчизняних наукових публікаціях, присвячених проблемам менеджменту і економічній інтеграції, ця ідея знаходить відображення вже починаючи з 1989 року. Отже, нова глобальна цивілізація воістину повинна стати цивілізацією самообмеження для багатих народів, цивілізацією нової не матеріальної, а духовної якості життя. (Це і буде глобальною компенсацією для Заходу). Інакше світ загине в глобальному конфлікті бідних країн з багатими за виживання.