- •1.Визначте завдання, предмет та функції філософії
- •2.Проаналізуйте сутністю і структуру світоглюду
- •3.З’ясуйте роль і значення міфології як історично першого типу світогляду
- •4.Дайте характерстику особливостей релігійного світогляду
- •5.Розкрийте ролю і значення філософії як історичного типу світогляду.
- •6.Визначте основні методи філософії.
- •7. Розкрийте структуру філософського знання
- •8.Зробіть порівняльний аналіз науки і філософії
- •9.Проаналізуйте соціокультурні педумови виникнення і функцірнування філософії
- •10.Визначте основні ідеї і поняття давньосхідної філософії
- •11.Проаналізуйте натурфілософію, космоцентризм, і антропоцентризм грецької філософії
- •12.Виділіть основні риси середньовічної філософії. Поясніть значення апологетики і патристики
- •13.З’ясуйте особливості філософії Відродження
- •14. Дайте характеристику Реформації та її впливу на філософію, релігію, науку.
- •15.З’ясуйте значення раціоналізму та емпіризму у філософії Нового часу
- •16.Розкрийте роль і значення філософії епохи Просвітництва
- •17.Визначте особливості німецької класичної філософії: і. Кант, г. Гегель
- •18.Окресліть основні напрями та ідеї сучасної філософії
- •19.Охарактеризуйте вчення «філософії життя», розгляньте основних представників та їхні ідеї
- •20. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу
- •21.Окресліть проблему людського існування у філософії екзистенціалізму.
- •22.Дайте характеристику позитивістського напряму у філософії хх ст.
- •23.Охарактеризуйте кордоцентризм та окресліть проблему національної ідеї в укр.Філософії
- •24. Розкрийте роль і значення онтології у структурі філософського знання.
- •25.Визначте основні моделі єдності світу
- •26.Проаналізуйте філософське розуміння категорії буття
- •27.Рух і розвиток,простір і час. Виділіть осн. Концепції
- •28. Виділіть структурні рівні буття в онтології
- •29. Окресліть сутність і грані свободи.Принцип детермінізму
- •30. Розкрийте роль і значення теорії пізнання у філософії та людській думці
- •31. Дайте характеристику суб*єкта і об*єкта у процесі пізнання
- •32. Зробіть порівняльний аналіз чуттєвого і раціонального у пізнанні
- •33.Проаналізуйте позараціональні види досвіду
- •34.Розкрийте роль і значення проблеми наукової творчості
- •35. Визначте поняття істини в теорії пізнання. Осн. Критерії істини.
- •36.Дайте філос. Аналіз свідомості як об*єктові гносеологічних дослідженя
- •37. Охарактеризуйте структура свідомості
- •38. Розкрийте поняття самосвідомість. Розгляньте розвиток уявлень про власне «я»
- •39. Зробіть порівняльний аналіз феноменів свідомого і надсвідомого
- •40. Проаналізуйте осн форми суспільної свідомості
- •41. Розкрийте роль і значення свідомості і мови.
- •42. Дайте характеристику філософії культури як теоретичній дисципліні
- •43. Охарактеризуйте оснівні ознаки та функції культури.
- •44. Проаналізуйте проблему цінностей і ціннісного ставлення як фундаменту культури
- •45. Визначте культуру як нормативно-ціннісні й пізнавальна діяльність
- •46. Проаналізуйте сутність і структуру аксіології в системі філософського знання.
- •47. Проаналізуйте постмодерністську ситуацію в культурі 20-21ст.
- •48. Зясуйте основні етапи розвитку культури в Україні
- •49. Проаналізуйте проблему різноманіття й специфіки способів освоєння світу
- •50. Проаналізуйте проблему естетичного освоєння людиною світу.Мистецтво
- •51. Проаналізуйте проблему моралі як специфічного способу освоєння дійсності
- •52. Розкрийте роль і значення філософії для майбутнього людства
- •53. Глобальні проблеми сучасності.Значення діяльності Римського клубу
- •54. Охарактеризуйте співвідношення «людина-природа» як глобальна проблема
- •55. Дайте характеристику науки і глобальних проблем сучасності
26.Проаналізуйте філософське розуміння категорії буття
Спочатку поняття "матерія" ототожнювалось із конкретним матеріалом, з якого складаються тіла і предмети(камінь, вода, земля, дерево, глина тощо). Узагальнюючи здобутки минулих часів, Арістотель у книзі "Метафізика" писав, що "більшість перших філософів вважали початком усього лише матеріальні начала, а саме, те, з чого складаються всі речі, із чого, як першого, вони виникають і на що як останнє, вони, гинучи, перетворюються, причому сутність хоч і залишається, але змінюється в своїх проявах, — це вони вважають елементом і початком речей".Якщо для філософів стародавнього світу матерія — це матеріал, з якого складаються тіла, предмети, а кожний предмет (тіло) складається з матерії та форми як духовного першопочатку, то для Р.Декарта (XVII ст.) матерія — це складова частинка предмета (тіла), а саме: тіло разом з формою. Декарт визначає матерію як субстанцію самоіснуючого буття, атрибутом якої є протяжність із її властивостями: займати певне місце, мати об'єм, бути тривимірною. І.Ньютон додає до Декартового визначення матерії як субстанції ще три атрибути: протяжність, непроникність (непорушна цілісність тіла), інертність (пасивність, нездатність самостійно змінювати швидкість згідно із законами динаміки); вага, зумовлена дією закону всесвітньої гравітації. Причому інертність та вага потім об'єднуються ним у поняття маси, яка виступає основним атрибутом матерії і одночасно мірою її кількості. П.Гольбах визначає матерію як все те, що пізнається чуттєво, при цьому джерелом чуттєвого знання є відчуття форми, кольору, смаку, звуку та ін. Він доводить розуміння матерії до гносеологічного узагальнення. На думку Г.Гельмгольца, матерія — це все, що існує об'єктивно (незалежно від свідомості людини).Матерія як філософська категорія визначає найбільш суттєві властивості реального буття світу — пізнаного і ще не пізнаного. До таких суттєвих ознак належать: цілісність, невичерпність, мінливість, системна упорядкованість та інше. Системність як фундаментальна властивість матерії визначає методологію сучасного наукового пізнання. Розрізняють такі структурні рівні матерії: неорганічний (мікро-, макро-, мегасвіти); органічний (організмений, підорганізмений, понадорганізмений); соціальний (особистість, родина, плем'я, народність, нація, клас, суспільство, людство).Отже, в історії розвитку філософської думки поняття матерії проходить складний шлях розвитку, постійно уточнюється, поглиблюється, збагачується новими властивостями, відображає рівень розвитку пізнання людиною світу.Поширене визначення матерії як філософської категорії для означення об'єктивної реальності, що дана людині у її відчуттях, відображається нашими відчуттями та свідомістю й існує незалежно від них, певною мірою є обмеженим, оскільки зосереджується на гносеологічних аспектах матеріального, не враховуючи притаманний йому онтологічний зміст.
Узагальнене визначення категорії "матерія" має базуватися на тому, що це — об'єктивно реальне буття світу в часі, просторі, русі, детерміноване і пізнаванне людиною.