78. Розкрийте поняття, мету, завдання і значення стадії судового розгляду.

судовий розгляд як стадія судового розгляду — це система процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд і вирішення по суті цивільно-правового спору.

Судовий розгляд є обов'язковою стадією процесу, оскільки на цій стадії розвитку цивільної процесуальної діяльності суд виконує завдання цивільного судочинства, що були поставлені перед ним і полягають в справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді і вирішенні цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).

Тому незалежно від того, чим закінчується справа — ухваленням рішення, постановленням ухвали про зупинення чи закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду — стадія судового розгляду існує завжди. Лише у справах наказного провадження немає судового засідання. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень (ст. 102 ЦПК).

Строки розгляду цивільних справ передбачені ст. 157 ЦПК, яка зазначає, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів — одного місяця.

Головуючий у судовому засіданні — це суддя, наділений особливим процесуальним статусом, який передбачає більший, ніж у інших суддів і народних засідателів (ч. 4 ст. 234 ЦПК), обсяг прав та обов'язків, встановлених нормами ЦПК, при розгляді цивільної справи.

Водночас, за загальним правилом, більшість справ у суді першої інстанції провадиться одноособово. В такому випадку суддя сам є головуючим у судовому засіданні.

Головуючий, з урахуванням завдань цивільного судочинства, наділений визначеними законом способами і засобами впливу на учасників процесу. Зокрема, відповідно до ст. 160 ЦПК головуючий:

1) керує ходом судового засідання;

2) забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків;

3) спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи;

4) вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку;

5) розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника щодо виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.

В свою чергу учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом

79. Охарактеризуйте процесуальний порядок проведення судового засідання.

Судове засідання — це процесуальна форма розгляду цивільних справ по суті.

Судове засідання як процесуальна форма судового розгляду, складається з декількох частин, а саме: 1) підготовчої; 2) розгляду справи по суті; 3) судових дебатів; 4) ухвалення та проголошення рішення суду.

Підготовча частина судового засідання — це така частина, від належного проведення якої залежить ефективність всього судового засідання в справі. Зокрема, у підготовчій частині перед судом стоїть завдання з'ясувати, чи:

1) може бути справа розглянута за цього складу суду;

2) може бути розглянута справа за цієї явки учасників процесу;

3) може бути розглянута справа за наявності зібраних доказів у справі.

З цією метою у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься. Важливо, що початок судового засідання в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 163 ЦПК, має здійснюватись незалежно від явки осіб, які беруть участь у справі. Згідно із ч. 2 ст. 163 ЦПК секретар судового засідання доповідає суду, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи повідомлені ті, хто не з'явився, про час і місце судового засідання з дотриманням вимог закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений ч. 4 ст. 74 ЦПК.

У разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, належним чином і в установленому порядку повідомленої про дату судового засідання, питання про можливість судового розгляду вирішується з урахуванням вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Далі суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження всіх представників (ч. З ст. 163 ЦПК).

Якщо у справі бере участь перекладач, головуючий: 1) роз'яснює йому права та обов'язки, встановлені

Після цього головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи на підставах, визначених ст.ст. 20—22 ЦПК (ст. 166 ЦПК). Перелік осіб, щодо яких може бути заявлений відвід, доповнено новим учасником цивільного процесу — спеціалістом і виключено з нього прокурора.

Обставини, за яких суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), перелічені в ст. 20 ЦПК. Зокрема, суддя не вправі брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він під час попереднього вирішення цієї справи брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання. Ця норма забороняє суміщення обов'язків судді та будь-якого іншого учасника процесу.

Після вирішення питань щодо відводів або якщо відводів не було заявлено, головуючий відповідно до ст. 167 ЦПК роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, зокрема ті, що передбачені ст.ст. 10, 11, 27 і 31 ЦПК, а також попереджає про те, що вони зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала.

Розгляд справа по суті — це основна, центральна частина судового засідання, оскільки в ній з'ясовуються фактичні обставини справи з метою розв'язання цивільної справи по суті.

Розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог і про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання (ст. 173 ЦПК).

Після доповіді з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду (ст. 173 ЦПК).

За відмови позивача від позову суд лише перевіряє повноваження на такі дії його представника, якщо він бере участь у справі та висловив такий намір.

У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Якщо сторони виявили намір укласти мирову угоду, то за необхідності їм може бути надана можливість оформити умови мирової угоди, для чого суд оголошує перерву в судовому засіданні.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання один одному. А якщо ці особи висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді — "так" чи "ні". Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. Для встановлення у судовому засіданні фактів, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів (ст. 179 ЦПК).

Дослідження доказів починається з допиту свідків (ст. 180 ЦПК). Кожний свідок допитується окремо. При цьому свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.

Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав (ст. 52 ЦПК) давати показання (ч. З ст. 180 ЦПК). Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань і відмову віддавання показань (ст.ст. 384, 385 КК) та приводить його до присяги, яка підписується свідком і разом із розпискою приєднується до справи: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".

Текст присяги підписується свідком, після чого разом з його розпискою щодо попередження про кримінальну відповідальність приєднується до справи (ч. 6 ст. 180 ЦПК).

Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі

Письмові докази або протоколи їх огляду оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках — також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення, ставити питання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу цих доказів або протоколу їх огляду (ч. 1 ст. 185 ЦПК).

Якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фіктивним, особа, яка подала цей документ, може відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках — також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання (ч. І ст. 187 ЦПК).

Протоколи огляду речових доказів оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів, а також ставити питання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали (частини 2, 3 ст. 187 ЦПК).

Відкладення розгляду справи — це перенесення розгляду справи по суті з призначенням точної дати та місця нового судового засідання. В такому випадку законодавець виділяє обов'язкові та факультативні підстави відкладення розгляду справи. Так, суд зобов'язаний відкласти розгляд справи у межах строків, встановлених ст. 157 ЦПК, у разі:

1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про які немає відомостей, що їм вручені судові повістки (п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК);

2) першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними (п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК);

3) першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (п. З ч. 1 ст. 169 ЦПК);

4) якщо суд визнає за потрібне, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники (п. 4 ч. 1 ст. 169 ЦПК).

5) неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб (ч. 1 ст. 191 ЦПК).

Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів (ч. З ст. 192 ЦПК).

Судові дебати (промова) — це наступна частина судового засідання. В ній особами, які беруть участь у справі, та їх представниками підбивається підсумок проведеного дослідження обставин справи та належних у справі доказів. У судових дебатах особи, які беруть участь у справі, виступають з промовами, посилаючись лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. Послідовність виступу із промовами викладені в нормах ст. 193 ЦПК.

Важливо, що суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється (ч. 7 ст. 193 ЦПК).

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення (ч. 1 ст. 195 ЦПК). В нарадчій кімнаті суд, з урахуванням внутрішнього переконання та в контексті ст. 214 ЦПК, вирішує питання щодо можливості ухвалення рішення у справі, яка була предметом його розгляду. Важливо, що судді не мають права розголошувати хід такого обговорення та особливості ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Рішення суду ухвалюється, оформляється письмово і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу. Воно може бути написаним від руки, виконаним машинописним способом чи набране на комп'ютері в одному примірнику. Виправлення в ньому повинні бути застережені перед підписом.

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше ніж 5 днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну та резолютивну частини суд зобов'язаний проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна та резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи (ч. З ст. 209 ЦПК).

Повний текст рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні (ч. 9 ст. 6 ЦПК). Датою ухвалення рішення у справі є день його проголошення.

Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.