Семінарське заняття №4

Мета: З’ясувати причини та сутність новочасової парадигми в пізнанні.

Зміст практичного заняття:

1. Кінець логіцизму Арістотеля та виникнення емпіричної моделі пізнання Нового часу.

2. Методологія Ф.Бекона. “Новий органон”.

3. Сенсуалізм як пізнавальна стратегія. Дж.Локк.

4. Імматеріалізм Дж.Берклі: проблема пізнаваності світу.

5. Скептицизм Д.Юма.

Питання до дискусії.

1.Чи можна стверджувати,що гносеологія нового часу запропонувала якісно нові підходи до проблеми пізнаваності світу?

2.Чи можна засобами розуму заперечити імматеріалізм Берклі?

Семінарське заняття №5

Мета: Визначити основні напрямки становлення нової пізнавальної парадигми в межах німецької класичної філософії.

Зміст практичного заняття:

1. Теорія пізнання І.Канта. “Критика чистого розуму”.

2. Суб’єктивізм в пізнанні Й.Фіхте.

3. Еволюція поглядів В.Ф.Шеллінга на пізнавальну діяльність: від “філософії тотожності” до “філософії одкровення”.

4. Пізнавальний панлогізм Г.Гегеля. “Наука логіки”.

5. Антрополізм гносеології Л.Фейєрбаха.

Питання до дискусії.

1.Яким чином можна проблематизувати Кантівське поняття трансцендентного?

2.Чи став панлогізм Гегеля новим етапом в розвитку теорії пізнання?

Семінарське заняття №6

Мета: З’ясувати зміст кризи гносеології кінця ХІХ поч. ХХ ст. та специфіку форм виникнення нових пізнавальних парадигм.

Зміст практичного заняття:

1. Розвиток математики та фізики та гносеологія. Ідеї Геделя, Ейнштейна. “Смерть матерії”. Погляди Маха та Авенаріуса.

2. Неокантіанство: гносеологічні концепції.

3. Позитивістська парадигма в пізнанні.

4. Феноменологія як пізнавальна стратегія.

5. Пізнавальні ідеї в екзистенціалізмі та персоналізмі.

Питання до дискусії

1.Чи можна стверджувати що початок 20 ст. позначений формуванням нової пізнавальної парадигми?

2.Чи став позитивізм новим словом у гносеології?

Семінарське заняття №7

Тема 3. Природа знання. Пізнання як суб’єкт-об’єктне відношення.

Мета: Окреслити проблематику природи знання, типологію підходів до її визначення, визначити фундаментальні бінарні категорії “суб’єкт”-“об’єкт”.

Зміст практичного заняття:

1. Підходи до вирішення питання про пізнаваність світу. Межі пізнання та його підстави.

2. Категорії “суб’єкта та об’єкта”. Приналежність знання.

3. Еволюція уявлень про суб’єкт пізнавальної діяльності.

4. Альтернативи дуалізму суб’єкта та об’єкта.

Питання до дискусії.

1.Обгрунтування позиції гносеологічного оптимізму.

2.Чи існують межі пізнання?

Семінарське заняття №8

Тема 4. Етапи, види та рівні пізнання.

Мета: Дати загальну характеристику та сформувати у студентів уявлення про пізнання з точки зору критеріїв його структурування.

Зміст практичного заняття:

1. Джерела пізнання. Апріорне та апостеріорне пізнання. Вроджені ідеї.

2. Емпіричне пізнання. Види. Образ та знак в пізнанні.

3. Теоретичне пізнання. Дискурс та рефлексія.

4. Позараціональне знання. Види.

Питання до дискусії.

1.Обгрунтувати відмінності між образом та знаком.

2.Чи може існувати позараціональне знання?

Семінарське заняття №9

Мета: З’ясувати структурні особливості співвідношення етапів видів та форм пізнавальної діяльності.

Зміст практичного заняття:

1. Теоретичний та практичний розум. Поняття раціональності. Типологія раціональностей.

2. Розум та розсудок. Раціональне та ірраціональне.

3. Критерії наукового пізнання. Взаємодія рівнів наукового пізнання.

4. Пізнавальна парадигма. Поняття про наукову картину світу.

Питання до дискусії.

1.Чуттєве та раціональне-відмінності.

2.Суттєві ознаки пізнавальної парадигми.