3.8. Оцінювання самостійної роботи студента

Змістовий модуль 1	Кількість годин самостійної роботи - 18	Максимальна кількість балів - 3
Змістовий модуль 2	Кількість годин самостійної роботи - 21	Максимальна кількість балів - 3
Реферат	Кількість годин самостійної роботи - 10	Максимальна кількість балів - 3
Робота з першоджерелами	Кількість годин самостійної роботи - 34	Максимальна кількість балів - 5
Всього	83 години	14 балів

3.9. Варіанти модульних контрольних робіт

Змістовий модуль 1

Варіант 1

1. Проблеми пізнання в філософії давньої Індії. Даршани санкх’я, міманса, н’яя.

2. Специфіка міфологічного знання в архаїчній філософії давньої Греції.

Варіант 2

1.“Критика чистого розуму” І.Канта. Огляд гносеологічних ідей.

2.Фіхте, Шеллінг, Фейєрбах про пізнання. Огляд.

Варіант 3

1.Теорія пізнання Платона: зрілий та пізній періоди.

2. Епістемологія Арістотеля. Етапи пізнавальної діяльності.

Варіант 4

1.Г.Гегель. Структура пізнавальної діяльності. “Наука логіки”.

2. Криза гносеології в кінці ХІХ поч. ХХ ст. Гедель, Мах, Авенаріус, Ейнштейн.

Змістовий модуль 2

Варіант 1

1.Сучасний стан гносеології: огляд актуальних проблем.

2.Види раціональності. Раціональність в філософії.

Варіант 2

1.Особистісне, безумовне та безпосереднє знання.

2.Розум і розсудок. Розум та раціональність.

Варіант 3

1.Типологія позанаукових форм знання та їх регулятиви.

2.Роль практики в пізнанні. Практика та досвід. Типологія практик.

Варіант 4

1.Проблема критеріїв істини.

2.Свідомість та самосвідомість. “Я” та “Ти” в пізнанні. Діалогізм свідомості.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

МОДУЛЬ 1													Екзамен	Загальна сума
Змістовий модуль 1				Змістовий модуль 2							Змістовий модуль 3 (самостійна робота)
Зан.	Зан.	Зан	Зан	Зан	Зан	Зан	Зан	Зан	Зан	Зан	Сам.р.	К.р	25	100
1	2	3	4	1	2	3	4	5	6	7	21	10
4	4	4	4	4	4	4	4	4	4	4

Шкала оцінювання

100-90 балів – відмінно („А”)

89-82 балів – добре („В”)

81 – 75 балів – добре («С»)

74 – 68 – задовільно («D»)

67 – 60 – задовільно («Е»)

59 – 35 балів – незадовільно з можливістю повторного складання („FX”)

34 – 1 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом („F”)

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: підручники, методичні розробки практичних занять, методичні рекомендації до тем, таблиці, рекомендовані списки наукової і науково-популярної літератури, пакети тестів і контрольних робіт, список питань для колоквіуму, список питань для самоконтролю.

4. Програма іспиту з курсу “Теорія пізнання”

1. Предмет гносеології. Гносеологія та онтологія.

2. Співвідношення гносеології з окремими когнітивними дисциплінами.

3. Поняттєвий апарат гносеології. Основні категорії.

4. Основні гносеологічні програми та стратегії.

5. Суб’єкт-об’єктне відношення в гносеології. Інтерсуб’єктивне в пізнанні.

6. Проблема пізнаваності світу: варіанти рішення.

7. Проблема меж пізнання.

8. Сутність знання. Суперечливість суб’єкт-об’єктного відношення.

9. Джерела пізнання. Еволюція поглядів на проблему в історії філософії.

10. Дилема чуттєве-раціональне в гносеології.

11. Проблеми пізнання в філософії давньої Індії. Дар шани санкх’я, міманса, н’яя.

12. Проблема пізнання (відья) в буддизмі.

13. Вирішення проблеми пізнаваності світу в давньокитайській філософії і школа імен та даосизм.

14. Специфіка міфологічного знання в архаїчній філософії давньої Греції.

15. Пізнавальна проблематика до сократівської натурфілософії: мілетська школа, Геракліт,Емпедокл, Анаксагор.

16. Інтерпретація пізнання Елейською школою та піфагореїзмом.

17. Гносеологічний релятивізм софістів. Пізнання за Сократом.

18. Теорія пізнання Платона: зрілий та пізній періоди.

19. Епістемологія Арістотеля. Етапи пізнавальної діяльності.

20. Гносеологія в елліністичних школах стоїків та скептиків.

21. Теологічна парадигма пізнання в середні віки. Апофатика, катафатика, логіка схоластів.

22. Новочасові підходи до проблеми пізнання і “Новий органон” Ф.Бекона.

23. Сенсуалізм Дж.Локка. Первинні та вторинні якості. Структура досвіду.

24. Скептицизм Д.Юма.

25. “Критика чистого розуму” І.Канта. Огляд гносеологічних ідей.

26. Фіхте, Шеллінг, Фейєрбах про пізнання. Огляд.

27. Г.Гегель. Структура пізнавальної діяльності. “Наука логіки”.

28. Криза гносеології в кінці ХІХ поч. ХХ ст. Гедель, Мах, Авенаріус, Ейнштейн.

29. Позитивістська парадигма в пізнанні.

30. Сучасний стан гносеології: огляд актуальних проблем.

31. Дискурс та рефлексія в пізнанні.

32. Інтуїтивне знання. Види інтуїції.

33. Проблема отримання та обґрунтування нового знання.

34. Теоретичний та практичний розум.

35. Види раціональності. Раціональність в філософії.

36. Специфіка природничого та гуманітарного пізнання. Номотетечний та ідеографічний методи.

37. Особистісне, безумовне та безпосереднє знання.

38. Типологія позанаукових форм знання та їх регулятиви.

39. Види позанаукових форм знання.

40. Розум і розсудок. Розум та раціональність.

41. Типологія раціональностей.

42. Рівні наукового знання та їх специфіка.

43. Творчість в пізнанні.

44. Екзистенційні та соціокультурні детермінанти пізнавальної діяльності.

45. Феномен творчої уяви в пізнанні.

46. Роль практики в пізнанні. Практика та досвід. Типологія практик.

47. Суперечливий характер співвідношення практики та свідомості. Утилітаризм та прагматизм.

48. Практика та діяльність. Опредметнення-розпредметнення в пізнавальній діяльності.

49. Концепції істини: класичні та некласичні.

50. Проблема критеріїв істини.

51. Аксіологічний аспект істини. Істина як акт, процес, стан.

52. Абсолютна та відносна істини. Істина та віра, істина та гадка, істина та хиба.

53. Істина та цінність, істина та правда. Естетичне та етичне в пізнанні.

54. Критерії істини.

55. Поняття свідомості. Парадоксалізм свідомості.

56. Об’єктивація в описах свідомості. Відображення.

57. Генеза свідомості. Онтогенез та філогенез. Антропосоціогенез та свідомість.

58. Інформаційні процеси в біосфері та космосі. Свідомість як планетарний феномен.

59. Структура свідомості: основні компоненти.

60. Рівні свідомості. Типологія підходів виділення.

61. Феномен потоку свідомості в пізнанні.

62. Проблема пізнаючого “Я”. Типологія тематизації “Я”.

63. Соціальні образи свідомості. Перетворені форми свідомості.

64. Типологія концептуалізації феномену безсвідомого. Пізнавальне значення.

65. Свідомість та самосвідомість. “Я” та “Ти” в пізнанні. Діалогізм свідомості.

66. Типологія “Я” в теорії пізнання.

67. Об’єктивна та суб’єктивна реальність.

68. Психофізична проблема: варіанти вирішення.

69. Категорія ідеального та символічна реальність культури.

70. Мислення: предмет, результат, процес. Межі мислення.

71. Вербальне та невербальне мислення. Рефлексія, розсудок, інтелект.

72. Свідомість та мислення.

73. Мова як предмет теорії пізнання. Мова та мислення. Мова та пізнання.

74. Лінгвістична відносність. Гіпотеза Сепіра-Уорфа. Знак, значення, смисл.

75. Семіотична реальність пізнання: природа символа.

76. Текст, контекст та інтертекстуальність.

77. Автор та читач. Інтерпретація та наррація.

78. Пояснення та розуміння.

79. Розуміння та передрозуміння. Герменевтичне коло.

80. Специфіка мови філософії. Парадокси мови.

81. Комп’ютерне та людське мислення. Перспективи розвитку.

82. Синтез різних видів знання.

83. Від техносфери до ноосфери: сучасні перспективи гносеології.

84. Когнітивна типологія пізнавальних традицій (схід-захід).

85. Феномен мультикультуралізму в сучасній філософії.

86. Розвиток гносеологічних ідей в українській філософській традиції.

87. Проблема пізнання в творчості Г.С.Сковороди.

88. Пізнавальна проблематика в творчості П.Юркевича.

89. Реконструкція гносеологічних ідей в творчості П.Копніна та В.Шинкарука.

90. Перспектива поєднання антропології та гносеології в сучасній українській філософії.