Розподіл балів, присвоюваних студентам

МОДУЛЬ 1													Екзамен	Загальна сума
Змістовий модуль 1				Змістовий модуль 2							Змістовий модуль 3 (самостійна робота)
Зан.	Зан.	Зан	Зан	Зан	Зан	Зан	Зан	Зан	Зан	Зан	Сам.р.	К.р	50	100
1	2	3	4-5	1	2	3	4	5	6	7	14	10
2	2	2	4	2	2	2	2	2	2	2

2.2. Тематика та зміст лекцій Змістовий модуль 1. Теорія пізнання: основні етапи розвитку уявлень про пізнавальну діяльність

Тема 1. Вступ до вивчення. Предмет теорії і пізнання

Лекція-2

Семінари-4

Сам.робота-6

Логіка викладу

1. Гносеологія та структура філософського знання. Кореляція між пізнанням та знанням.

2. Сучасні уявлення про методи, предмет, завдання гносеології. Корекція між гносеологією та епістемологією.

3. Гносеологія: аспект дескрептивності та нормативності. Проблема обґрунтування знань.

4. Пізнаваність світу: основні підходи. Проблема меж знання. Процесуальність пізнання.

5. Пізнання та буття: кореляція. Знання як онтологічна маніфестація свідомості.

6. Поняттєвий апарат гносеології. Пізнавальне відношення; суб’єкт; предмет; об’єкт; суб’єктивне-об’єктивне-інтерсуб’єктивне.

Тема 2. Історичні етапи становлення гносеології

Лекцій-8

Семінарів-6

Сам.робота-16

Лекція 1

Логіка викладу

1. Гносеологічна думка Давнього Сходу. Філософські дар шани Індії (пастика); суб’єктивізм буддизму; період ста шкіл Давнього Китаю.

2. Пізнавальні концепції доби античності: архаїчний період (пізнання та міф), давня натурфілософія (від мілетської школи до елеатської).

3. Класичний період. Софісти та Сократ.

Лекція 2

Логіка викладу

1. Платонівське вчення про пізнання.

2. Метафізика Арістотеля.

3. Теорія пізнання в епоху еллінізму. Стоїки, скептики, неоплатоніки.

4. Апологетика, патристика, схоластика – їх внесок в розвиток теорії пізнання.

5. Кінець логіцизму Арістотеля та виникнення емпіричної моделі пізнання Нового часу.

Лекція 3

Логіка викладу

1. Методологічне підґрунтя теорії пізнання Нового часу. “Новий органон” Ф. Бекона.

2. Сенсуалізм як пізнавальна стратегія. Дж.Локк.

3. Імматеріалізм та номіналізм Дж.Берклі.

4. Скептицизм Д.Юма щодо можливості пізнання природного детермінізму.

Лекція 4

Логіка викладу.

1. Загальні особливості пізнавальних інтенцій Німецької класичної філософії. Теорія пізнання І.Канта.

2. Еволюція поглядів В.Шеллінга на пізнання.

3. Суб’єктивна теорія пізнання Й.Фіхте.

4. Пізнавальний панлогізм Г.Гегеля.

5. Гносеологічні погляди Л.Фейєрбаха.

Лекція 5

Логіка викладу:

1. Криза гносеології початку ХХ ст. Концепція “смерті матерії”.

2. Пізнавальні стратегії неокантіанства: дві школи.

3. Вплив релятивістської механіки Ейнштейна на філософську теорію пізнання.

4. Позитивістська парадигма в пізнанні. (ХХ ст.).

5. Ірраціональні підходи до проблеми пізнання. Огляд.

6. Феноменологія як пізнавальна стратегія.

Змістовий модуль 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема 3. Природа знання. Пізнання як суб’єкт – об’єктне відношення

Лекцій-2

Семінари-2

Сам.робота-10

Лекція 1

Логіка викладу

1. Проблема пізнаваності світу. Межі пізнання, концептуальні підходи до пізнавальної діяльності.

2. Категорії “суб’єкта” та “об’єкта”. Сутність знання. Особистісне та безособове знання.

3. Еволюція уявлення про суб’єкт: (розум-душа(античність), свідомість-самосвідомість(новий час), “я” та “інший”(модерн), “смерть суб’єкта”, анонімність, без свідоме, відчуження, тілесність(пост класика), пізнання “без суб’єкта”(К.Поппер).

4. Альтернативи дуалізму суб’єкта та об’єкта.

Тема 4. Етапи, види, рівні пізнання

Лекцій-4

Семінари-4

Сам.робота-12

Лекція 1

Логіка викладу

1. Джерела пізнання. Проблема апріорного та апостеріорного (сенсуалізм, раціоналізм). Вроджені ідеї.

2. Види чуттєвого пізнання. “Первинні” та “вторинні” якості, образ та знак в пізнанні.

3. Проблема співвідношення дискурсу та рефлексії. Вербальна картина світу.

4. Інтуїція (чуттєва, емоціональна, раціональна, логічна). Трансляція інтуїтивного знання.

Лекція 2

Лекцій-2

Семінари-2

Логіка викладу

1. Теоретичний та практичний розум. Раціональність в природничих та гуманітарних науках. Раціональність в філософії.

2. Типологія позанаукових форм пізнання ( побутове, містичне, художнє, езотеричне, міфологічне).

3. Розум та розсудок. Раціональне та ірраціональне. Раціональність: типологія.

4. Критерії наукового пізнання. Емпіричний, теоретичний та мета теоретичний рівні пізнання: взаємодія.

5. Пізнавальна парадигма, дослідницька програма, наукова картина світу.