3. Форми контролю та самостійної роботи Методичні вказівки щодо самостійної роботи

3.1. Мета та завдання самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів зорієнтована на модульно-рейтингову систему оцінювання знань, вона є базовим елементом університетської освіти, закономірним продовженням лекційної роботи викладача і студента і – головне – виявленням організованості студента, рівнем володіння матеріалом курсу.

Самостійна робота передбачає – 1) вироблення умінь опрацювання наукової та довідкової літератури; 2) вироблення навичок самостійного дослідження конкретного навчального матеріалу.

Її результативність оцінюється різними формами контролю, балів, передбаченими Положенням про модульно-рейтингову систему оцінювання знань студентів з дисциплін, викладання яких забезпечує кафедра філософії.

2. Форми організації самостійної роботи

Основною формою контролю за самостійною роботою студентів з курсу „Теорія пізнання” є виступи студентів на семінарських заняттях, рівень знань при написані модульних контрольних робіт, рефератів, здатність до філософського мислення, виявлених при різних формах контрольного опитування, зокрема і під час лекцій, а також під час спеціальних співбесід з викладачем по проблематиці опрацьованих першоджерел.

2. Вказівки до підготовки рефератів і контрольних робіт

Реферат і контрольна робота з теорії пізнання є необхідним елементом навчального процесу. Мета такого виду роботи – це набуття навичок самостійного осмислення філософської літератури, поглиблене дослідження певної проблематики за обраною темою, співставлення різних позицій і вироблення власної. Виступаючи одним з основних засобів організації самостійної роботи студента в міжсесійний період, письмові роботи служать формою звітності про власні навчальні досягнення студента, рівень його знань і ставлення до навчальної дисципліни.

До комплексу вимог щодо оформлення реферату і контрольних робіт включаються: вимоги щодо змісту роботи, обсягу і термінів подання на перевірку.

3.4. Структура реферату

1. План.

2. Вступ.

3. Основна частина (розкриття теми).

4. Висновки.

5. Список використаної літератури.

3.5. Вимоги щодо оформлення реферату

1. Робота повинна бути надрукована грамотно.

2. У тексті не допускаються неточність цитат, закреслення, скорочення слів (крім загальноприйнятих).

3. На титульному листі обов’язково вказується тема, назва факультету (інституту), номер курсу і назва групи, де навчається студент, прізвище і ініціали автора, науковий ступінь, звання і прізвище з ініціалами викладача.

4. Обсяг роботи повинен складати від 10 до 15 сторінок друкованого тексту, кегль 14, інтервал – 1,5; посилання даються у квадратних дужках, де перша цифра вказує на джерело в переліку літератури, а друга – номер сторінки (сторінок).

5. Сторінки нумеруються у верхньому правому куті.

6. Наприкінці роботи необхідно подається перелік використаної літератури.

7. Дані про джерела наводяться у повному обсязі.

3.6. Теми рефератів

1. Проблема пізнаваності світу: варіанти рішення.

2. Проблема меж пізнання.

3. Сутність знання. Суперечливість суб’єкт-об’єктного відношення.

4. Джерела пізнання. Еволюція поглядів на проблему в історії філософії.

5. Дилема чуттєве-раціональне в гносеології.

6. Проблеми пізнання в філософії давньої Індії. Дар шани санкх’я, міманса, н’яя.

7. Проблема пізнання (відья) в буддизмі.

8. Вирішення проблеми пізнаваності світу в давньокитайській філософії і школа імен та даосизм.

9. Специфіка міфологічного знання в архаїчній філософії давньої Греції.

10. Пізнавальна проблематика до сократівської натурфілософії: мілетська школа, Геракліт, Емпедокл, Анаксагор.

11. Інтерпретація пізнання Елейською школою та піфагореїзмом.

12. Гносеологічний релятивізм софістів. Пізнання за Сократом.

13. Теорія пізнання Платона: зрілий та пізній періоди.

14. Епістемологія Арістотеля. Етапи пізнавальної діяльності.

15. Гносеологія в елліністичних школах стоїків та скептиків.

16. Теологічна парадигма пізнання в середні віки. Апофатика, катафатика, логіка схоластів.

17. Новочасові підходи до проблеми пізнання і “Новий органон” Ф.Бекона.

18. Сенсуалізм Дж.Локка. Первинні та вторинні якості. Структура досвіду.

19. Скептицизм Д.Юма.

20. “Критика чистого розуму” І.Канта. Огляд гносеологічних ідей.

21. Фіхте, Шеллінг, Фейєрбах про пізнання.

22. Г.Гегель. Структура пізнавальної діяльності. “Наука логіки”.

23. Сучасний стан гносеології: огляд актуальних проблем.

24. Розвиток гносеологічних ідей в українській філософській традиції.

25. Проблема пізнання в творчості Г.С.Сковороди.

26. Пізнавальна проблематика в творчості П.Юркевича.

27. Перспектива поєднання антропології та гносеології в сучасній українській філософії.