Тема 5. Пізнання та творчість, практика та свідомість. Проблема істини в пізнанні. Мислення та мова

Лекція-6

Семінари-6

Сам.робота-9

Лекція 1

Логіка викладу

1. Сутність творчості. Продуктивне та репродуктивне в пізнавальній діяльності.

2. Соціокультурні, соціально-психологічні, історичні передумови пізнання. Національно-етнічна детермінація.

3. Лінгвістична детермінація пізнання. Гіпотеза Сепіра-Уорфа. Творча уява.

4. Особистий досвід, воля та розвиток творчих здібностей особи. Мотиви філософської творчості: подив, сумнів, страх, самоствердження.

5. Практика та досвід. Типологія практик.

6. Практика та діяльність. Опредметнення-розпредметнення. Суперечливий характер співвідношення пізнання та практики. Утилітаризм.

Лекція 2

Логіка викладу:

1. Концепції істини: класична (кореспондентська, семантична, конвенціональна, апріорістська) та некласичні (когерентна, прагматистська, діалектико-матеріалістична).

2. Критерії істини (логічні, емпіричні, практичні, теоретичні, екзистенцій ні, релігійні, соціальні та ін.).

3. Істина як оцінка, результат, стан, акт, процес. Істина та гадка, хиба, віра, правда та цінність.

4. Абсолютна та відносна істина в пізнанні. Етичне та естетичне в концепціях істини.

Лекція 3

Лекцій-2

Логіка викладу:

1. Свідомість як предмет пізнавальної рефлексії. Підходи до інтерпретацій феномену свідомості. Генеза свідомості. Антропосоціогенез.

2. Філогенез та онтогенез свідомості. Свідомість в біосфері та космосі.

3. Структура свідомості. Компоненти (чуттєво-перцентивні, емоційні, ціннісно-мотиваційні, логічні, вольові) та рівні (свідоме, безсвідоме, перед свідоме, над свідоме).

4. Потік свідомості та проблема “Я”. Соціальні образи свідомості (відчужене, хибне, ігрове).

5. Без свідоме індивідуальне та колективне. Архетипи.

6. Свідомість та самосвідомість. “Я” та “Ти” в процесі пізнання. Діалогізм свідомості.

7. Типологія “Я” (космічне, трансцендентальне, емпіричне, соціальне та ін.). Об’єктивна та суб’єктивна реальність в відображенні свідомості. Психофізична проблема. Символіка в відображенні свідомістю соціокультурної сфери.

Лекція 4

Лекцій-2

Логіка викладу

1. Мислення. Феномен мислення в філософії. Межі мислення. Вербальне та невербальне мислення.

2. Свідомість та мислення. Рефлексія, розсудок, розум, інтелект. Проблема штучного інтелекту.

3. Взаємозв’язок мови та мислення. Мова та письмо, мова та мовлення. Знак, значення, смисл. Символ.

4. Текст, контекст, гіпертекст, інтертекстуальність. Наррація та інтерпретація. Пояснення та розуміння. Герменевтичне коло.

Тема 6. Джерела та основні стратегії пізнання

Лекція-2

Семінари-2

Сам.робота-13

Лекція 1

Логіка викладу

1. Основні гносеологічні програми та стратегії. Типологія.

2. Наївний реалізм та природнича установка в пізнанні.

3. Платонізм, трансценденталізм, емпіризм, натуралізм в пізнанні.

4. Феноменалізм, конвенціоналізм, соліпсизм в пізнанні.

5. Скептицизм, критицизм та агностицизм. Раціоналізм та сенсуалізм в пізнанні.

Тема 7. Основні проблеми сучасного етапу розвитку гносеології

Лекцій-2

Семінари-2

Сам.робота-16

Лекція 1

Логіка викладу

1. Оцінка сучасної теоретично-пізнавальної ситуації. Комп’ютер та пізнання.

2. Синтез різних форм знання. Техносфера та ноосфера. Антропологічний поворот в гносеології. Обмеженість сцієнтизму та технократії.

3. Мультикультуралізм як дослідницька програма.

4. Гіпотези про інформаційно-психічні рівні існування в космосі.

3.Тематика та зміст семінарських занять

Семінарське заняття №1

Тема 1. Вступ до вивчення. Предмет теорії пізнання (2 год.)

Мета: визначення предмету гносеології та з’ясування специфіки, зв’язків та змісту дисципліни. Знайомство з поняттєвим апаратом.

Зміст практичного заняття

1. Місце гносеології в структурі філософського знання.

2. Методи, предмет, завдання гносеології.

3. Проблема пізнаваності світу.

4. Зв’язок між гносеологією та онтологією.

5. Поняттєвий апарат гносеології.

Питания до дискусії

1.Чи є гносеологія однозначно вторинною субдисципліною,порівняно,наприклад,з метафізикою?

2.Чи можна пізнавати дійсність інакше,ніж як дану в органах чуттів?

Семінарське заняття №2

Тема 2. Історичні етапи становлення гносеології.

Мета: з’ясування специфіки вирішення пізнавальних проблем в філософії Давнього Сходу та античної Греції (до Сократа). Порівняння східної та західної парадигм.

Зміст практичного заняття

1. Давній Схід: основні даршани давньої Індії, буддизм, період ста шкіл давнього Китаю.

2. Міфологічний характер картини світу архаїчної Греції: Гомер, Гесіод, орфіки.

3. Натурфілософія: мілетська школа, Геракліт, Емпедокл, Анаксагор.

4. Піфагореїзм та Елейська школа.

5. Гносеологія класики: софісти та Сократ.

Питання до дискусії

1.Чи можна стверджувати що пізнавальні практики сходу та заходу принципово відмінні?

2.Чи був поділ пізнавального поля елейською школою, таким, що обумовив розвиток європейської гносеології?

Семінарське заняття №3

Мета: Проаналізувати основні ідеї та концепції Платона та Арістотеля в контексті пізнавальної проблематики.

Зміст практичного заняття:

1. Онтологія Платона: пізнавальний аспект.

2. Ейдос. Вчення про анамнезис.

3. Заперечення Арістотеля проти пізнавальної програми Платона. Аргумент “другої людини”.

4. Епістемологія Арістотеля. Етапи пізнавальної діяльності.

5. Теорія істини Арістотеля. Логіцизм.

6. Елліністичні концепції пізнання. Стоїки, скептики, неоплатоніки.

7. Внесок схоластики в розвиток теорії висновку.

Питання до дискусії.

1.Хто вбільший внесок вніс у розвиток гносеології-Платон чи Аристотель?

2.Чи став еллінізм кінцем грецького раціоналізму?