
- •1. Данильченко Євгенія Володимирівна, старший викладач кафедри педагогічних технологій інклюзивної та корекційної освіти
- •Тема №5. Розвиток мовлення, як основне завдання навчання рідної мови у спеціальній школі
- •5.2. Шляхи розвитку зв’язного усного та писемного мовлення учнів молодших класів.
- •Тема №1. Методика викладання української мови як наука. План
- •1.3. Українська мова як навчальний предмет у спеціальній школі.
- •1.1. Предмет і завдання методики викладання української мови.
- •1.2. Методи дослідження в смум.
- •1.3. Українська мова як навчальний предмет у спеціальній школі.
- •Практична спрямованість навчання рідної мови.
- •Тема №2. Методика навчання грамоти. Наукові основи методики навчання грамоти у спеціальній школі. План
- •2.1. Механізми читання і письма.
- •2.2. Лінгвістичні основи навчання грамоти.
- •2.3. Психолого-педагогічні передумови навчання грамоти.
- •2.4. Сутність застосування звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти та його основні принципи.
- •2.5. Прийоми звукового аналізу та синтезу.
- •2.6. Особливості застосування сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти у спеціальній школі.
- •2.7.Труднощі при проведенні навчання грамоти.
- •2.8. Вивчення готовності учнів до опанування грамотою.
- •2.9. Завдання та зміст добукварного періоду.
- •2.10. Основні завдання та етапи проведення букварного періоду.
- •2.11. Система роботи з вивчення звуків і букв у спеціальній школі.
- •2.12. Навчання читання та письма.
- •Тема №3. Методика навчання читання. План
- •3.1.Організація та зміст уроків читання у спеціальній школі.
- •3.2. Особливості розвитку навичок читання у дітей з порушеним інтелектом.
- •3.3. Формування якостей читання в учнів спеціальної школи.
- •Правильність читання
- •Виразність читання
- •Свідомість читання
- •3.4.Основні етапи роботи над художнім твором у молодших класах.
- •I. Вступна бесіда.
- •II. Читання тексту вчителем.
- •III. Читання учнями тексту за частинами та аналіз.
- •Vі. Заключна бесіда.
- •3.5. Методика роботи над художніми творами різних жанрів
- •Тема №8. Методика навчання граматики та правопису учнів молодших класів спеціальної школи. План
- •4.1. Труднощі засвоєння граматики та правопису учнями спеціальної школи.
- •4.2. Особливості підготовки учнів до оволодіння мовними узагальненнями.
- •4.3. Сутність програми з рідної мови (граматика і правопис) у 2-4 класах спеціальної школи.
- •Завдання, зміст та вимоги проведення практичних граматичних вправ.
- •1.Логічні:
- •4.4.Типи і структура уроків граматики та правопису у молодших класах.
- •4.5. Методика роботи над темою «Звуки та букви».
- •4.6. Методика роботи над темою «Слово».
- •4.7. Методика роботи над темою «Речення».
- •Збагачення та активізація словника учнів на матеріалі, пов’язаному з вивченням назв предметів, дій предметів та їх ознак.
- •Тема №5. Розвиток мовлення, як основне завдання навчання рідної мови у спеціальній школі План
- •5.2. Шляхи розвитку зв’язного усного та писемного мовлення учнів молодших класів.
- •5.1.Особливості мовленнєвого розвитку учнів молодших класів з порушеним інтелектом.
- •5.2. Шляхи розвитку зв’язного усного та писемного мовлення учнів молодших класів.
- •Робота над лексичним складом мовлення
- •Робота над синтаксичною будовою мовлення
- •Список використаних джерел:
4.3. Сутність програми з рідної мови (граматика і правопис) у 2-4 класах спеціальної школи.
Розділ програми «Українська мова» визначає зміст навчання, вміння та навички, які повинні бути відпрацьовані у певний період. Добір змістового матеріалу з української мови зумовлений подвійною природою мови, а саме: а) мови як системи знань і вмінь; б) мови в дії – мовлення.
Мета і завдання навчання учнів мови реалізуються в комунікативній, лінгвістичній, українознавчій та діяльнісній змістових лініях. Провідна лінія мовної освіти школярів – комунікативна.
Програма має наступні розділи: «Звуки і букви», «Значення слова», «Слово», «Речення», «Текст».
Початковий етап навчання мови передбачає такі аспекти роботи: «Навчання письма», «Знання про мову, мовні уміння», «Мовленнєва діяльність», «Правопис», «Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт».
Складовою частиною навчання рідної мови у початкових класах є вдосконалення в учнів графічних навичок: писати букви та їх сполучення, списувати з рукописного та друкованого тексту, писати під диктовку.
У 2 класі на засвоєння граматики та правопису відводиться – 4 год. на тиждень, у 3-му – 5годин, у 4-му – 4години. Розвиток мовлення учнів передбачає: засвоєння правильної вимови, збагачення словника, оволодіння граматичною будовою мови; вироблення вміння слухати мовлення інших і створювати власні висловлювання. Із видів зв’язного писемного мовлення учнів навчають складати перекази, невеликі твори, а також ділове мовлення.
Завдання, зміст та вимоги проведення практичних граматичних вправ.
Робота над формуванням граматичних знань у молодших класах проводиться практично, без заучування теоретичних положень та абстрактних понять. Засвоєння граматики та правопису відбувається за допомогою підготовчих граматичних вправ.
Завдання цих вправ наступні:
Формування у дітей з порушеним інтелектом первинних мовних узагальнень та пізнавального інтересу до мови.
Удосконалення звуковимови.
Уточнення, розширення та активізація словникового запасу.
Правильна будова та використання у мовленні простих речень.
Оволодіння навичками зв’язного усного мовлення.
Змістом підготовчих вправ є правильно організована мовленнєва практика учнів, у процесі якої формуються первинні узагальнення мовних явищ, на основі яких у подальшому формуються граматичні поняття.
Система підготовчих вправ містить наступні теми; при вивченні яких реалізуються вище перераховані завдання:
Звуки і букви.
Слова, що означають предмети.
Власні назви.
Слова, що означають дії предметів. Практичні вправи на словотворення та формотворення.
Прийменники.
Споріднені слова. Практичні вправи у словотворенні.
Просте речення.
Види граматичних вправ.
Для відпрацювання первинних мовних узагальнень та мовленнєвого тренування використовуються види вправ: логічні, мовні та мовленнєві [12].
1.Логічні:
групування предметів за логічними групами: (Груша, яблоко, вишня – це...).
класифікація предметів за їх ознаками, місцезнаходженням: (З паперу зроблені.........).
виключення третього зайвого та співвіднесення предметів з певною родовою групою: (Стіл, стілець, зошит).
порівняння предметів за їх ознаками, діями: (Кішка мявчить, а собака гавкає).
розкладання цілого на частини та складання цілого з частин: (Стілець – спинка, сидіння, чотири ніжки. ... – стовбур, листя, гілки.).
відгадування предмета за його ознаками, діями: (Білий, пухнастий, легкий, холодний – це...).
розрізнення одного та багатьох предметів: (Це – дерево, а це – ...).
Паралельно з виконанням логічних вправ відпрацьовуються й мовні ознаки:
вправи у правильному узгодженні слів: (Хлопчик співав □, а дівчинка співала.).
співвідношення слів з мовною групою: (Підкресли назви предметів однією лінією, а назви ознак двома).
вправи у зміненні закінчень при називанні одного або кількох предметів: (Парта – парти).
Цінність логічних вправ у тому, що: сприяють правильному відображенню у мовленні ознак та зв’язків між явищами та предметами довкілля; роблять використання мовленнєвих одиниць більш точними; коригують операції мислення [1].
2. Мовні та мовленнєві вправи включають завдання, які потребують безпосереднього спостереження та узагальнення мовних ознак, використання у мовленні учнями правильних словоформ та речень.
В залежності від того, над яким матеріалом працюють учні, означені вправи поділяються на:
Фонетичні: порівняння слів за їх звуковим складом: (мишка – миска; сон – сом); порівняння звукового та буквенного складу слів: (кінь – 4б.,3зв.); доповнення складу до цілого слова: (ма: ма, ла…).
Словотворчі: добір споріднених слів; утворення від однієї частини мови інших частин за зразком або запитанням (скло – скляний).
Лексичні: учні знайомляться з основними лексико-граматичними розрядами слів, а також з окремими лексикологічними поняттями: синонімами, антонімами, багатозначними словами (без тлумачення термінів). Для цього вчитель використовує систему спеціальних завдань, розроблених на основі лексичних вправ: лексикологічних, лексико-граматичних, лексикостилістичних, лексичних, виконання яких забезпечить опанування лексичними вміннями.
Морфологічні: класифікація слів за їх ознакою (відповіді на запитання: хто? що? який?, що робить?); утворення множини: (книга – книги); відмінкових форм (червоний – червоного – червоним – червоному); форм оцінки з опорою на наочність (хата – хатинка– хатка; синій – синенький).
Синтаксичні: утворення словосполучень (рясний дощ; йшов швидко; гірко плаче); складання простих речень; будова тексту за допомогою вчителя.
Синтаксичні вправи поділяються на 3 групи:
1.Аналітичні, які потребують спостереження за будовою словосполучення або речення та його аналізу; читання речення з правильною інтонацією в залежності від розділових знаків; виділення на слух у мовленні вчителя кількості сказаних ним речень; виділення у реченні назв предметів, дій, ознак і т. ін.; визначення підмета і присудка.
2.Конструктивні: вставити пропущене слово в речення; поширити речення; робота з деформованим реченням і ін.
3.Творчі вправи: складання словосполучень та речень за малюнком, за опорними словами, на тему; на основі досвіду дітей; робота з діалогами.
При виконанні вправ, дуже важливо матеріалізувати дії, використовувати наочні опори, особливо на початковій стадії роботи з кожним видом завдань. Наприклад, для порівняння буквеного та звукового складу слова необхідно, щоб це слово знаходилось перед очими учнів.
Робота зі звуко-буквеного аналізу, наприклад, виконується з опорою на букви 2-х кольорів: синього для позначення приголосних звуків та червоного для позначення голосних звуків, а потім кружечки такого ж кольору використовуються у роботі з схемами слова.
При оволодінні первинними мовними узагальненнями велике значення для дітей з порушеним інтелектом мають вправи у вигляді ігор та ігрових прийомів.