2. Тема №1. Методика викладання української мови як наука. План

1.1. Предмет і завдання методики викладання української мови.

1.2. Методи дослідження в СМУМ.

3. 1.3. Українська мова як навчальний предмет у спеціальній школі.

1.1. Предмет і завдання методики викладання української мови.

Методика викладання української мови у спеціальній школі є педагогічною дисципліною та досліджує мету, зміст, закономірності, принципи, методи та прийоми навчання рідної мови учнів з порушеним інтелектом [20].

Предмет дослідження спеціальної методики – процес навчання дітей з порушеним інтелектом рідної мови з метою формування вмінь та навичок в галузі мови, засвоєння системи наукових понять з розділів науки про мову. Ця система повинна забезпечити кожного школяра необхідним блоком знань, вмінь та навичок з мови [17].

Одночасно методика враховує ряд соціальних вимог до навчання: забезпечує таку побудову навчання, яка максимально сприяла б розвитку пізнавальної діяльності учнів, що є однією з умов вдосконалення особистості.

Основні завдання методики рідної мови:

• Визначення основної спрямованості навчання рідної мови розумово відсталими учнями.

• Встановлення обсягу та змісту навчального матеріалу, доступного для дітей з порушеним інтелектом.

• Виявлення умов реалізації загально дидактичних та корекційних принципів при навчанні рідної мови, розробка спеціальних методичних прийомів викладання даного предмету.

• Розробка та опис найбільш раціональних та продуктивних методів та засобів навчання, системи вправ, які б сприяли ефективній організації занять, корекції недоліків та досягненню оптимально високого рівня мовленнєвого та інтелектуального розвитку учнів спеціальної школи.

• Пошуки шляхів оптимального впливу на дітей засобами мови [7].

Тобто, говорячи про завдання методики як прикладної науки, виділяємо наступні питання: Що вчити? Як вчити? Чому саме так вчити?

Методика викладання рідної мови є дисципліною ієрархічною та складається з 3-х сходинок, які взаємозв’язані та взаємообумовлені.

Першу сходинку складає система понять, в якій віддзеркалюються основні методичні концепції. Сюди входять:

• Принципи та методичні умови їх реалізації;

• Методичні закономірності навчання рідної мови.

• Науково-теоретичні положення системи навчання грамоти, читання, граматики, правопису тощо.

Друга сходинка включає мету, задачі, зміст навчального процесу, методи та засоби навчання, види вправ з рідної мови.

Третя сходинка складається з методичних рекомендацій до якісної реалізації програмних тем.

1.2. Методи дослідження в смум.

Методи:

1.Вивчення, аналіз та узагальнення педагогічного досвіду. Виявлення основних закономірностей навчання рідної мови, їх обґрунтування призводять до створення методичних концепцій.

2.Педагогічний експеримент. За його допомогою можна довести гіпотезу. Експериментальне дослідження лежить в основі теоретичних та практичних положень СМУМ. Існує два види експерименту: природний, який відбувається в ході повсякденної класної роботи; лабораторний, який проводиться у спеціально створених умовах. Вимоги до проведення експерименту: обов’язкова фіксація початкових та кінцевих результатів експерименту; виділення експериментального і контрольного класів (для порівняння даних, одержаних в ході експерименту); повторення експерименту, розширення сфери його дії для апробації системи роботи; чітке та регулярне ведення документації, яка відображає хід експерименту; вибір достовірних критеріїв для оцінки результатів, що перевіряються або системи в цілому.

3. Спостереження за процесом навчання учнів рідної мови. Метод є ефективним при систематичному та довгостроковому використанні. Дані спостереження ретельно та послідовно фіксуються у вигляді протоколів, фотографій, відео- та аудіо- записів тощо.

4.Метод вивчення дитячих робіт та документації. Аналіз письмових вправ, творів, диктантів, переказів дає матеріал для оцінки ефективності ступеня продуктивності діяльності учнів. Вивчення анамнестичних документів допомагає визначити особливості учнів та намітити шляхи корекційного впливу.

5.Аналіз науково-методичної літератури. Аналіз літератури дає можливість визначити основні підходи до предмета дослідження, ознайомитись з тим, як розкрито ту чи іншу проблему в методичних рекомендаціях минулого та у сучасних публікаціях. Аналіз літератури дозволяє висунути гіпотезу, оформити її, передує проведенню дослідження та продовжується у процесі експериментальної роботи.