- •1 Інформатика як наука і як вид людської діяльності
- •2 Інформація та повідомлення та їх взаємозв’язок
- •3. Інформаційні процеси
- •4. Арифметичні основи інформаційних систем.
- •5. Перехід з десяткової системи числення в будь-яку систему числення.
- •6. Перехід з будь-якої системи числення в десяткову систему числення.
- •7.Логічні основи функціонування еом.
- •8.Структура інформаційної системи. Апаратна та програмна складова.
- •9. Архітектура сучасного комп’ютера
- •11 Поняття файлу. Характеристимка файла.
- •12 Структура файлової системи .Поняття каталогу. Шлях до файлу
- •13 Поняття операційної системи. Та її функції
- •14 Обєкти якими оперує ос windows.Елементи діалогових вікон.
- •15 Операції над об’єктами ос Windows
- •16.Компютерні віруси.Їх класифікація. Антивірусні програми.
- •17. Системи опрацювання текстів. Поняття текстового документу. Правила набору тексту.
- •18.Параметри шрифту
- •19. Параметри сторінки. Поняття колонтитула.
- •20.Параметри абзацу
- •22.Набір формульних фрагментів. Розмітка формул. Редактор формул.
- •23. Використання технології вмонтованих об'єктів.
- •25.Поняття електронної таблиці. Структура електронної таблиці.
- •26.Типи даних електронної таблиці.
- •27.Адресація комірок.
- •28. Параметри комірок.
- •29.Мастер формул в електроній таблиці. Копіювання, тиражування та переміщення формул. Використання різних типів адресації.
- •30. Використання діапазонів. Логічні вирази.
- •31. Поняття Діаграми .Типи діаграм. Елементи діаграм. Використання майстра діаграм
- •32. Поняття бази даних. Структура бази даних.
- •33. Заповнення Баз Даних. Редагування вмістимого таблиць
- •34. Запити в базах данни
- •1)Запити на вибірку даних
- •7)Запити на додавання даних до таблиць
- •35 .Архіви даних. Архіватор
- •36 .Компютерні віруси. Класифікація вірусів
- •37.Антивірусні програми
- •38. Мережні технології. Поняття мережі. Класифікація мереж.
- •39. Найпоширеніші послуги Інтернет
- •Internet-пейджери;
- •40.Робота з пошуковими системами.
- •41. Використання електронної пошти
- •42. Система створення комп’ютерних презентацій
- •43. Поняття про системи штучного інтелекту. Структура інтелектуальної системи.
- •44. База знань…….
22.Набір формульних фрагментів. Розмітка формул. Редактор формул.
Для створення математичних формул у редакторі Word передбачена спеціальна підпрограма, яка викликається при виборі пунктів меню Вставка\Объєкт\Microsoft Equation (Редактор формул).Створена в редакторі формула вміщується в документ MS Word як об'єкт, аналогічно малюнкам, діаграмам і іншим графічним елементам. При необхідності можна швидко відкрити редактор формул і відредагувати формулу прямо в документі. Внести зміни у формулу без допомоги редактора формул у документі неможливо, але можна перемістити й змінити її розмір за допомогою миші стандартними прийомами системи Windows.
При цьому редактop формул автоматично змінює розміри шрифту й форматування відповідно до загальноприйнятих принципів написання формул. На екрані при цьому виникає панель шаблонів
Панель шаблонів формульного редактора
Шаблонами називаються символи, що включають у себе деякі знаки (наприклад, знак кореня), і порожні поля для заповнення їхніми символами. Верхній рядок кнопок на даній панелі інструментів призначений для вставки більше, ніж півтори сотень математичних символів, багатьох з яких ви не знайдете в шрифтах Windows. Нижній рядок кнопок призначений для вставки шаблонів формул, таких як матриці, інтеграли, логарифми, суми й т.д. (призначення їх на панелі можна зрозуміти інтуїтивно, за видом математичних символів на кнопках). Шаблони містять поля для введення індексів, цифр і інших символів. Для створення складних формул можна поміщати в поля шаблона інші шаблони.
При виборі однієї із кнопок панелі формульного редактора з'являється допоміжна панель, у якій деталізуються обрані символи.
Обраний математичний знак розміщується в заздалегідь виділене місце в тексті, при цьому місця під поля, у які потрібно вставити якісь символи, на екрані позначаються чорними квадратиками. Перехід від одного квадрата до другого здійснюється натисканням клавіші Tab.
Створення формул зводиться до складання її з окремих елементів за допомогою панелі інструментів, команд меню й символів, введених із клавіатури. У процесі створення формули можна не тільки зібрати її з різних частин, використовуючи шаблони й символи, але й ввести числа й текст коментаря із клавіатури. Символи вводяться в строго визначені місця, поля, позначені пунктирним прямокутником у позицію, обрану вами й позначену курсором. Виділений прямокутник, що позначає місце вставки, переміщується в міру заповнення простору, відведеного для створення формули.
Для переміщення курсора використовуються звичайні засоби — миша або клавіші-стрілки й Tab. У процесі введення символів редактор формул сам регулює інтервали. Однак крім автоматичної установки інтервалів можна використовувати команди меню. Те ж стосується й форматування символів. Крім того, можна використовувати різні шрифти й стилі. При створенні формули потрібно керуватися наступними правилами:
- введення символів у редакторі формул здійснюється, як звичайно в MS Word;
- для видалення символів використовуються клавіші Backspace і Delete;
- клавіша Spacebar, що установлює пробіл, працює тільки при введенні тексту, тобто при виборі команди Стиль\Текст або комбінації клавіш Ctrl+Shift+E. У всіх інших випадках пробіл регулюється автоматично;
- при натисканні клавіші Enter, як звичайно, починається новий рядок;
- виділення елементів формули, як звичайно, здійснюється або за допомогою миші, або комбінацією клавіш Shift+.
Після створення формули її можна отформатувати. Користувачеві надається можливість змінити наступні параметри форматування, установлені за замовчуванням:
- вирівнювання елементів формули;
- розміщення пробілів у формулі;
- шрифт;
- розмір символів формули