І нформаційні технології
Лекція 1. Інформація та інформаційні системи
Поняття про інформацію...
Інформатика і кібернетика
Інформаційні системи
З 4
1. Поняття про інформацію
Щоб усвідомити складність цього питання, попробуйте дати відповідь на питання: «Що таке інформація?», «Чим відрізняються поняття «інформація», «дані» та «знання» ? В зв'язку з цим, яка різниця між «базою даних», «інформаційною базою» та «базою знань»?
Інформація — це одне з головних понять сучасності. Незважаючи на інтуїтивну зрозумілість терміну «інформація» та його велике значення для багатьох наукових дисциплін, не існує загальноприйнятого визначення цього поняття. Тому замість означення використовують так зване поняття про інформацію. В науці часто зустрічаються з поняттями. їх ще називають не означуваними або фундаментальними поняттями. Згадайте, наприклад, поняття числа, множини, точки, площини. Поняття, на відмінну від означення, не даються однозначно, а вводяться на прикладах, причому кожна наукова дисципліна робить це по-своєму, виділяючи ті характерні риси, які найкращим чином відповідають даному предмету.
Наука в основному розглядає інформацію, як форму зв'язку між об'єктом, що передає повідомлення, і об'єктом, який його приймає.
У побуті слово «інформація» ототожнюється зі змістом якихось відомостей, які можуть набирати форми усного повідомлення, листа, доповіді, результатів деякого дослідження, спостереження тощо.
Залежно від галузі дослідження та від класу розв'язуваних задач користуються різними визначеннями інформації. Розглянемо кілька підходів до визначення інформації.
Інформація — це сукупність сигналів, сприйманих нашою свідомістю, які відбивають ті чи інші властивості об'єктів і явищ зовнішнього світу. Природа цих сигналів передбачає наявність принципової можливості їх зберігання, передачі та обробки.
Інформація — сукупність відомостей (даних), які сприймають з навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи.
Інформація — це позначення змісту, який здобуто із зовнішнього світу.
Інформація — це комунікація, зв'язок, у процесі якого зменшується невизначеність.
Наведені визначення мають суто описовий, пояснювальний характер, не претендуючи на строгість та всебічність.
У кібернетиці, визначаючи термін «інформація», акцентують увагу на. тому факті, що вона усуває невизначеність, розуміючи інформацію як повідомлення, відомості про якусь подію, чиюсь діяльність чи розвиток якогось процесу, що зменшує нашу необізнаність про зазначені явища.
У теорії автоматизованої обробки інформації її розглядають як сукупність знань, що є об'єктом нагромадження, реєстрації, передачі, збереження, обробки. Тут поняття інформації більш широке, оскільки, наприклад, допускається неправдива інформація.
Більш повно можна визначити інформацію, зіставляючи це поняття з іншими важливими поняттями того самого термінологічного ряду, а саме: «знання» і «дані».
Можна сформулювати речення чи словосполучення де ці поняття є синонімами. Наприклад, «Поступили дані про погоду» і «Поступила інформація про погоду», «Одержана інформація про планету Марс» та «Одержані знання про планету Марс». Разом з тим, є словосполучення коли ці поняття не взаємнозамінні. Наприклад, «анкетні дані».
Якщо в побуті ці поняття не розрізняють або майже не розрізняють, то в інформатиці між ними існує чітка різниця.
Розглянемо взаємозв'язок між цими поняттями. У світі безперервно відбуваються події, що полягають у зміні станів об'єктів. Ці події (точніше, не вони самі, а люди, які планують або реєструють їх) породжують сигнали, які можна зафіксувати на довільному носії в деякій знаковій системі. Сукупність повідомлень та фактів про реальні події, що не співвіднесені з можливостями їх використання, називають даними. Під даними, як правило, розуміють повідомлення, подані в певних формах, що дозволяють їх обробляти.
Якщо спостерігач розв'язує певну задачу управління об'єктом, то повідомлення, передані за допомогою даних, які безпосередньо корисні йому під час розв'язування задачі, розглядатимуться як інформація. Таким чином, інформація існує лише в системі, що складається зі спостерігача, задачі та об'єкта дослідження. Дані стають інформацією, якщо їх споживач розв'язує певне завдання. Іншими словами, інформація — це дані, які використовуються.
Якщо ж ці дані досягають певного споживача і якщо він співвідносить здобуті дані з певними можливостями їх використання (наприклад, формулює деяку нову задачу управління), то в цьому разі дані несуть певні знання. Знання — це інформація, на основі якої за допомогою логічних міркувань можна дістати певні висновки.
Тоді стає зрозумілим, що архівні дані - це набір текстових історичних документів, що зберігаються за певними каталогами; архівна інформація - це частина архівних даних, які ми використовуємо, а архівні знання - це висновки зроблені на основі архівних документів.
Проілюструвати різницю між цими поняттями можна і на такому прикладі. Радист передає повідомлення за допомогою радіосигналів. їх приймає інший радист і фіксує на папері. Якби сигнали не були почуті і зафіксовані, то вони так і залишилися б сигналами, а зафіксовані сигнали, які можна обробляти стають даними. Разом з тим зашифровані дані не є інформацією, точно так, як текст написаний невідомою, наприклад, японською мовою не дає нам ніякої корисної інформації. Розшифрована радіограма містить інформацію, наприклад, про розміщення сил противника. Якщо на її основі можна зробити висновки, наприклад, про наміри чи про силу противника, то це не просто інформація, а знання про противника.
Цю різницю можна відчути, аналізуючи означення таких понять, як база даних, база знань та інформаційна база, взяті із тлумачного словника.
База даних - це сукупність взаємопов'язаних даних, організованих згідно зі схемою бази даних так, щоб користувач міг з ними працювати.
Інформаційна база - сукупність упорядкованої інформації, що використовується при функціонуванні автоматизованої системи.
База знань - це центральна частина експертної системи, в якій зберігаються факти та правила для виведення нових фактів.