Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
финансы шпоры.doc
Скачиваний:
49
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
616.96 Кб
Скачать

8. Етапи становлення фінансової науки

Засновником теоретичної фінансової науки вважається видатний шотландський політеконом А.Сміт (1723р), який у своїй книзі “Дослідження про природу та причини багатства народів” аналізує такі головні фінансові поняття як вартість і додану вартість.

Наука про фінанси пройшла ряд етапів: - I етап (початок XV ст. - середина XVII ст.) На цьому етапі в процесі зародження фінансової науки розвивалося вчення про платежі, податки та державні доходи. - II етап (друга половина XVII ст. і до кінця ХVIII ст.), коли продовжується розвиток вчення про державний бюджет та його визначну роль у розвитку державності. - ІІІ етап (початок ХІХ ст. – поч. ХХ ст. до 1914р. ), коли продовжується розвиток та поглиблення вчення про державні фінанси, доходи, заробітну плату, кредит, страхування тощо. - ІV етап (1914р. до теперішніх часів), який пов’язаний із ринковою концепцією розвитку фінансів, коли вивчаються такі фінансові категорії як: фінансовий ринок, фінансовий механізм, механізм оподаткування, кредитування тощо, розкривається зв’язок фінансової науки з іншими економічними науками.

У теперішньому розумінні термін «фінанси» почали застосовувати ще наприкінці XIII ст. в Італії. Він означав мобілізацію грошових засобів державою для виконання своїх функцій.

причиною появи фінансів можна вважати потреби суб'єктів господарювання і держави у фінансових ресурсах, які забезпечують їх діяльність.

9. Зарубіжна фінансова думка

Де існують товар і гроші, там є й фінанси. У наукових дослідженнях фінанси постають як категорія економічного життя, що випливає з об'єктивних процесів у економіці й державному будівництві і є невід'ємною частиною ринкової економіки.

Центральне місце посідають ідеї спрямування та використання фінансів для досягнення суспільного блага, що забезпечуеться за допомогою демократичних інститутів держави та політичної волі правлячих еліт. Обов'язковою умовою для цього є розвиток приватного підприємництва та ефективних державних структур. Вперше основні положення теорії суспільного добробуту були розроблені італ. економістом В. Парето (1848- 1923 р.р.) - зміни або дії у сфері фінансів мають сенс лише тоді, коли матеріальне становище певних соціальних груп покращується без погіршення його для інших. Згідно з ідеями Парето, видатки бюджету можуть зростати за певними напрямками тільки за умови, що це не зашкодить іншим напрямкам. Фінанси у Парето відіграють роль регулятора суспільного добробуту, механізму, за допомогою якого можна створити умови для поліпшення добробуту всіх. Парето стверджує, що коли існує великий розрив між багатими і бідними, то доцільно фінансовими методами здійснити перерозподіл на користь бідних верств населення. Мається на увазі, що при одних і тих же ресурсах можна збільшити добробут одних верств населення, не погіршуючи добробут інших.Інший висновок із концептуальних положень Парето стосується морально-етичних аспектів фінансової науки. її суть полягає в тому, що всі фінансові явища і процеси повинні мати хороше моральне підґрунтя, в іншому разі вони матимуть руйнівний характер.

Американський вчений Дж. Бюкенена. Його наукові праці "Державні фінанси в демократичному процесі" (1967 ) і "Попит та пропозиція суспільних благ" (1972 р.) є одними з фундаментальних робіт у сучасній світовій фінансовій думці. Шведські вчені ще на початку століття довели, що фінанси справляють величезний вплив на економічні й соціальні процеси в державі. Зарубіжній фінансовій науці притаманна висока етика наукової полеміки, суперечливість і багатоваріантність наукового пізнання сьогодення, плюралістичне змагання ідей та пізнавальних підходів.