- •1. Предмет і метод курсу
- •2. Фінансові категорії
- •3. Функції та роль фінансів
- •4. Взаємозв’язок фінансів з іншими категоріями
- •5. Еволюція розвитку, історичні передумови та етапи виникнення фінансів
- •7. Значення та роль фінансів
- •6. Моделі фінансових відносин у суспільстві
- •8. Етапи становлення фінансової науки
- •9. Зарубіжна фінансова думка
- •10. Розвиток фінансової науки в Україні
- •11. Основні елементи сучасної фінансової думки
- •13. Фінансове право в системі права України
- •14. Система та джерела фінансового права
- •15. . Фінансове право та наука фінансового права
- •16. Сутність, класифікація та основні елементи податків
- •18. Податкове право і політика оподаткування України в сучасних умовах
- •12. Предмет фінансового права та методи фінансово-правового регулювання
- •19. Сутність, значення та функції бюджету
- •20. Бюджетний устрій і бюджетна система України
- •17. Особливості податкової системи України
- •21. Етапи бюджетного процесу
- •1. Складання проекту бюджету:
- •2. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України:
- •3. Затвердження бюджету.
- •22. Збалансованість бюджетів як принцип бюджетної системи України
- •23. Економічна природа бюджетного дефіциту і його причини
- •24. Джерела покриття бюджетного дефіциту
- •25. Сутність та функції державного кредиту
- •26. Основні форми державного кредиту та їх характеристика
- •1.Державні позики є основною формою державного кредиту. Класифікація державних позик здійснюється за такими ознаками:
- •27. Державний борг та методи управління ним
- •28. Місцеві фінанси, їх суть і значення в економічному розвитку регіонів
- •32. Особливості формування та сутність фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •29. Місцеві бюджети, їх доходи і видатки
- •30. Збалансування місцевих бюджетів
- •31. Загальна характеристика державних цільових фондів
- •33. Сутність та значення фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- •34. Загальна характеристика фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •35. . Особливості формування фонду Пенсійного страхування
- •36. Фінансові відносини суб'єктів господарювання
- •37. Фінанси некомерційних установ і організацій
- •38. Соціально-економічна сутність і функції фінансів домашніх господарств у ринковій системі господарювання
- •39. Джерела і структура фінансів домогосподарств
- •40. Фінансові рішення домашніх господарств
- •41. Інвестиційна діяльність населення
- •42. Сутність і функції страхування. Основні терміни і поняття страхування.
- •43. Основні галузі та форми страхування.
- •44. Страховий ринок України на сучасному етапі
- •45. Сутність та особливості функціонування фінансового ринку
- •46. Структура фінансового ринку
- •1. За умовами передачі фінансових ресурсів у користування фінансовий ринок поділяють на ринок позикового і ринок акціонерного капіталу.
- •47. . Характеристика основних інструментів фінансового ринку
- •48. Регулювання фінансового ринку
- •49. . Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •50. Організаційні основи фінансового менеджменту
- •51. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту
- •57. Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави
- •53. Економічна природа та система міжнародних фінансових відносин
- •59. Види загроз фінансовій безпеці держави
- •60. Система показників оцінки фінансової безпеки держави
- •54. Міжнародна фінансова політика, її типи та інструменти
- •61. Особливості функціонування фінансових систем країн, що розвиваються
- •55. Міжнародний фінансовий ринок
- •65. Особливості та роль єс у загальносвітовому розвитку
- •56. Міжнародні фінансові інституції
- •58. Сутність та складові фінансової безпеки держави
- •62. Особливості фінансової системи сша, особливості її функціонування на сучасному етапі
- •63. Фінансова система Великобританії, її склад і механізм функціонування
- •64. Склад і особливості функціонування фінансової системи Франції
- •66. . Основні характеристики (аспекти) створення і розвитку єс
- •67. Організація, структура і динаміка союзного бюджету
- •68. Організація оподатковування в єс, напрямки гармонізації податкового законодавства
- •69. Перспективи інтеграції фінансів в державах єс
66. . Основні характеристики (аспекти) створення і розвитку єс
Європейська економічна інтеграція у своєму розвитку включає кілька етапів.
1. Зона вільної торгівлі (50-60-і рр. XX ст.) - найпростіша форма, у рамках якої відзначаються торгові обмеження між країнами, насамперед мита. Відносно третіх країн кожна держава проводить самостійну торгову політику.
2. Митний союз (70-80-і рр. XX ст.) - встановлюється єдиний зовнішньоторговельний бар'єр (тариф) і проведення єдиної зовнішньоторговельної політики відносно третіх країн. Він доповнюється платіжним союзом, що дозволяє забезпечити взаємну конвертованість валют і функціонування єдиної розрахункової грошової одиниці (ЕКЮ, з 1999 р. - євро).
3. Загальний ринок (80- 90-і рр. XX ст.) забезпечує поряд з вільною взаємною торгівлею і єдиним зовнішньоторговельним тарифом переміщення капіталу і робочої сили, а також узгодження економічної політики.
4. Економічний, політичний і валютний союз (90-і рр. - теперішній час) - вища форма інтеграції, що поєднує всі перераховані вище форми з проведенням загальної економічної і валютно-фінансової політики, зі створенням системи міждержавного регулювання соціально-економічних процесів.
Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) - найбільш розвинуте регіональне інтеграційне угруповання країн Західної Європи; функціонує з 1 січня 1958 р. на основі Римського договору, підписаного в березні 1957 р. шістьма країнами - ФРГ, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом. З 1973 р. у ЄЕС увійшли Великобританія, Ірландія, Данія, з 1981 р. - Греція; з 1986 р. - Португалія та Іспанія.
Рада міністрів - законодавчий орган (принцип консенсусу з липня 1987 р. замінений принципом кваліфікованої більшості із вступом у силу Єдиного європейського акта; у 50 комітетах працюють посли країн-членів). Останнім часом звичайними стали засідання галузевих міністерств. Рада у своїй діяльності спирається на Комітет постійних представників, що готує матеріал до засідання Ради і координує попередню роботу робочих груп. Великобританія, ФРН, Італія і Франція мають у Раді по 10 голосів, Іспанія - 8, Бельгія, Греція, Нідерланди, Португалія - 5, Австрія і Швеція - 4, Ірландія і Фінляндія - 3, Люксембург - 2 голоси.
Комісія ЄС (КЄС) - виконавчий орган, складається з 20 членів (Великобританія, ФРН, Італія, Франція - по 2 чол.) і голови, які призначаються 15 представництвами за спільною згодою і за схваленням Європейського парламенту. Тільки Комісія має право подавати на затвердження Раді міністрів проекти законів.
Європейська комісія була реформована 2004 р. План її голови Романо Проді, представлений у Брюсселі 18 червня 2001 р., передбачає значну зміну принципу роботи виконавчого органу ЄС з метою забезпечення більшої її ефективності перед розширенням ЄС на схід.
Європейський парламент - консультативний орган, контролює діяльність КЄС і Ради міністрів, затверджує бюджет ЄС, його повноваження розширені відповідно до Маастрихтського договору. Депутати Європейського парламенту (626 депутатів) обираються в ході прямих виборів на п'ятирічний термін, засідання парламенту проходять один раз на місяць у Страсбурзі в Палаці Європи.
Суд ЄС - вищий судовий орган за дотриманням правових норм, складається з 15 суддів. Він стежить за дотриманням права з інтерпретації і застосуванням норм договорів. Суд дозволяє суперечки між державами-членами, між органами, співтовариствами і приватними особами, готує експертні висновки і відповідає за попередні рішення (за клопотанням національного суду).