- •1. Предмет і метод курсу
- •2. Фінансові категорії
- •3. Функції та роль фінансів
- •4. Взаємозв’язок фінансів з іншими категоріями
- •5. Еволюція розвитку, історичні передумови та етапи виникнення фінансів
- •7. Значення та роль фінансів
- •6. Моделі фінансових відносин у суспільстві
- •8. Етапи становлення фінансової науки
- •9. Зарубіжна фінансова думка
- •10. Розвиток фінансової науки в Україні
- •11. Основні елементи сучасної фінансової думки
- •13. Фінансове право в системі права України
- •14. Система та джерела фінансового права
- •15. . Фінансове право та наука фінансового права
- •16. Сутність, класифікація та основні елементи податків
- •18. Податкове право і політика оподаткування України в сучасних умовах
- •12. Предмет фінансового права та методи фінансово-правового регулювання
- •19. Сутність, значення та функції бюджету
- •20. Бюджетний устрій і бюджетна система України
- •17. Особливості податкової системи України
- •21. Етапи бюджетного процесу
- •1. Складання проекту бюджету:
- •2. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України:
- •3. Затвердження бюджету.
- •22. Збалансованість бюджетів як принцип бюджетної системи України
- •23. Економічна природа бюджетного дефіциту і його причини
- •24. Джерела покриття бюджетного дефіциту
- •25. Сутність та функції державного кредиту
- •26. Основні форми державного кредиту та їх характеристика
- •1.Державні позики є основною формою державного кредиту. Класифікація державних позик здійснюється за такими ознаками:
- •27. Державний борг та методи управління ним
- •28. Місцеві фінанси, їх суть і значення в економічному розвитку регіонів
- •32. Особливості формування та сутність фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •29. Місцеві бюджети, їх доходи і видатки
- •30. Збалансування місцевих бюджетів
- •31. Загальна характеристика державних цільових фондів
- •33. Сутність та значення фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- •34. Загальна характеристика фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •35. . Особливості формування фонду Пенсійного страхування
- •36. Фінансові відносини суб'єктів господарювання
- •37. Фінанси некомерційних установ і організацій
- •38. Соціально-економічна сутність і функції фінансів домашніх господарств у ринковій системі господарювання
- •39. Джерела і структура фінансів домогосподарств
- •40. Фінансові рішення домашніх господарств
- •41. Інвестиційна діяльність населення
- •42. Сутність і функції страхування. Основні терміни і поняття страхування.
- •43. Основні галузі та форми страхування.
- •44. Страховий ринок України на сучасному етапі
- •45. Сутність та особливості функціонування фінансового ринку
- •46. Структура фінансового ринку
- •1. За умовами передачі фінансових ресурсів у користування фінансовий ринок поділяють на ринок позикового і ринок акціонерного капіталу.
- •47. . Характеристика основних інструментів фінансового ринку
- •48. Регулювання фінансового ринку
- •49. . Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •50. Організаційні основи фінансового менеджменту
- •51. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту
- •57. Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави
- •53. Економічна природа та система міжнародних фінансових відносин
- •59. Види загроз фінансовій безпеці держави
- •60. Система показників оцінки фінансової безпеки держави
- •54. Міжнародна фінансова політика, її типи та інструменти
- •61. Особливості функціонування фінансових систем країн, що розвиваються
- •55. Міжнародний фінансовий ринок
- •65. Особливості та роль єс у загальносвітовому розвитку
- •56. Міжнародні фінансові інституції
- •58. Сутність та складові фінансової безпеки держави
- •62. Особливості фінансової системи сша, особливості її функціонування на сучасному етапі
- •63. Фінансова система Великобританії, її склад і механізм функціонування
- •64. Склад і особливості функціонування фінансової системи Франції
- •66. . Основні характеристики (аспекти) створення і розвитку єс
- •67. Організація, структура і динаміка союзного бюджету
- •68. Організація оподатковування в єс, напрямки гармонізації податкового законодавства
- •69. Перспективи інтеграції фінансів в державах єс
44. Страховий ринок України на сучасному етапі
За роки незалежності в Україні, в основному, створено законодавчу та нормативну базу страхування. Це дало можливість розбудовувати страховий ринок на засадах конкуренції, що сприяє підвищенню якості надання страхових послуг.
В сучасних умовах розвитку України, зареєстровано понад 310 страхових компаній, з яких майже третина працює масштабно і ефективно.
Проте рівень розвитку страхового ринку в Україні покриває ще не більше 10% потенційних ризиків, тоді як в більшості розвинутих країн це не менше 90-95%.
Страховий ринок – це система фінансово-економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формуються попит і пропозиція на неї. Необхідність забезпечення безперервності відтворювального процесу у випадку непередбачених, несприятливих обставин обумовлює розвиток страхового ринку.
Базова ланка страхового ринку – страхове товариство або страхова компанія. Саме тут здійснюється процес формування і використання страхового фонду, формуються і з'являються інші економічні відносини, особисті, групові, колективні інтереси.
Структура страхового ринку може бути охарактеризована в інституціональному та територіальному аспектах.
В інституціональному аспекті вона представлена акціонерними, корпоративними, взаємними і державними страховими компаніями. У територіальному аспекті можна виділити місцевий (регіональний) страховий ринок, національний (внутрішній) і світовий (зовнішній) страхові ринки.
У залежності від масштабів попиту та пропозиції на страхові послуги, можна виділити: внутрішній, зовнішній і міжнародний страхові ринки.
Внутрішній страховий ринок – місцевий ринок, в якому є безпосередній попит на страхові послуги та який тяжіє до задоволення конкретними страховиками.
Зовнішнім страховим ринком називають ринок, який перебуває за межами внутрішнього ринку і тяжіє до суміжних страхових компаній як у даному регіоні, так і за його межами.
Під світовим страховим ринком варто розуміти пропозицію і попит на страхові послуги в масштабах світового господарства.
Страховий ринок становить складну багатофакторну динамічну систему: страхові продукти, система тарифів, інфраструктура страховиків, засоби взаємодії з клієнтурою тощо. Це система взаємодії з навколишнім середовищем за допомогою зовнішніх зв'язків, що характеризують як вплив оточення на систему, так і вплив системи на середовище. Таким чином, страховий ринок становить діалектичну єдність двох систем – внутрішньої системи і зовнішнього оточення. Внутрішня система цілком підлягає керуванню з боку страховика. Зовнішня система, або зовнішнє оточення, складається з елементів, на які страховик може надавати управлінський вплив, а також з елементів, не керованих із боку страховика. При цьому зовнішнє середовище оточує внутрішню систему й обмежує її.
Діяльність в умовах ринку супроводжується різноманітного роду ризиками. Тому принципово змінюються характер і функції страхування в Україні, зростає його значення як ефективного, раціонального, економічного і доступного засобу захисту майнових інтересів господарюючих суб'єктів, виробників товарів і послуг, а також громадян.
Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування. Ліцензії на проведення страхування життя видаються без зазначення в них строку дії. Кабінет Міністрів України встановлює розмір плати за видачу ліцензій на проведення конкретних видів страхування.
Керівниками страховика (голова виконавчого органу та головний бухгалтер страховика) мають бути дієздатні фізичні особи. Голова виконавчого органу страховика або його перший заступник повинен мати вищу економічну або юридичну освіту, а головний бухгалтер страховика повинен мати вищу економічну освіту.
Для одержання ліцензії страховик подає до Уповноваженого органу заяву, до якої додаються:
копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію;
довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;
довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю;
правила (умови) страхування;
економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахової) діяльності;
інформація про учасників страховика, голову виконавчого органу та його заступників, копія диплома голови виконавчого органу страховика або його першого заступника про вищу економічну або юридичну освіту, копія диплома головного бухгалтера страховика про вищу економічну освіту, інформація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Уповноваженим органом.
Уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву страховика про видачу йому ліцензії у строк, що не перевищує 30 календарних днів з часу одержання всіх передбачених цією статтею документів.
Про внесення змін у зазначені у цій статті документи страховик зобов'язаний повідомити Уповноважений орган в десятиденний строк з часу реєстрації цих змін у встановленому порядку.
Підставою для відмови у видачі юридичній особі ліцензії на здійснення страхової діяльності може бути невідповідність документів, що додаються до заяви, вимогам чинного законодавства України.