- •1. Предмет і метод курсу
- •2. Фінансові категорії
- •3. Функції та роль фінансів
- •4. Взаємозв’язок фінансів з іншими категоріями
- •5. Еволюція розвитку, історичні передумови та етапи виникнення фінансів
- •7. Значення та роль фінансів
- •6. Моделі фінансових відносин у суспільстві
- •8. Етапи становлення фінансової науки
- •9. Зарубіжна фінансова думка
- •10. Розвиток фінансової науки в Україні
- •11. Основні елементи сучасної фінансової думки
- •13. Фінансове право в системі права України
- •14. Система та джерела фінансового права
- •15. . Фінансове право та наука фінансового права
- •16. Сутність, класифікація та основні елементи податків
- •18. Податкове право і політика оподаткування України в сучасних умовах
- •12. Предмет фінансового права та методи фінансово-правового регулювання
- •19. Сутність, значення та функції бюджету
- •20. Бюджетний устрій і бюджетна система України
- •17. Особливості податкової системи України
- •21. Етапи бюджетного процесу
- •1. Складання проекту бюджету:
- •2. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України:
- •3. Затвердження бюджету.
- •22. Збалансованість бюджетів як принцип бюджетної системи України
- •23. Економічна природа бюджетного дефіциту і його причини
- •24. Джерела покриття бюджетного дефіциту
- •25. Сутність та функції державного кредиту
- •26. Основні форми державного кредиту та їх характеристика
- •1.Державні позики є основною формою державного кредиту. Класифікація державних позик здійснюється за такими ознаками:
- •27. Державний борг та методи управління ним
- •28. Місцеві фінанси, їх суть і значення в економічному розвитку регіонів
- •32. Особливості формування та сутність фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •29. Місцеві бюджети, їх доходи і видатки
- •30. Збалансування місцевих бюджетів
- •31. Загальна характеристика державних цільових фондів
- •33. Сутність та значення фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- •34. Загальна характеристика фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •35. . Особливості формування фонду Пенсійного страхування
- •36. Фінансові відносини суб'єктів господарювання
- •37. Фінанси некомерційних установ і організацій
- •38. Соціально-економічна сутність і функції фінансів домашніх господарств у ринковій системі господарювання
- •39. Джерела і структура фінансів домогосподарств
- •40. Фінансові рішення домашніх господарств
- •41. Інвестиційна діяльність населення
- •42. Сутність і функції страхування. Основні терміни і поняття страхування.
- •43. Основні галузі та форми страхування.
- •44. Страховий ринок України на сучасному етапі
- •45. Сутність та особливості функціонування фінансового ринку
- •46. Структура фінансового ринку
- •1. За умовами передачі фінансових ресурсів у користування фінансовий ринок поділяють на ринок позикового і ринок акціонерного капіталу.
- •47. . Характеристика основних інструментів фінансового ринку
- •48. Регулювання фінансового ринку
- •49. . Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •50. Організаційні основи фінансового менеджменту
- •51. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту
- •57. Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави
- •53. Економічна природа та система міжнародних фінансових відносин
- •59. Види загроз фінансовій безпеці держави
- •60. Система показників оцінки фінансової безпеки держави
- •54. Міжнародна фінансова політика, її типи та інструменти
- •61. Особливості функціонування фінансових систем країн, що розвиваються
- •55. Міжнародний фінансовий ринок
- •65. Особливості та роль єс у загальносвітовому розвитку
- •56. Міжнародні фінансові інституції
- •58. Сутність та складові фінансової безпеки держави
- •62. Особливості фінансової системи сша, особливості її функціонування на сучасному етапі
- •63. Фінансова система Великобританії, її склад і механізм функціонування
- •64. Склад і особливості функціонування фінансової системи Франції
- •66. . Основні характеристики (аспекти) створення і розвитку єс
- •67. Організація, структура і динаміка союзного бюджету
- •68. Організація оподатковування в єс, напрямки гармонізації податкового законодавства
- •69. Перспективи інтеграції фінансів в державах єс
67. Організація, структура і динаміка союзного бюджету
Владні повноваження в ЄС, як і функції управління, розподіляються за принципом субсидарності. А саме: кожному рівню ієрархії надаються тільки ті компетенції, які необхідні для вирішення проблем цього рівня. Центр втручається у вирішення питань локального характеру тільки тоді і тільки в такій мірі, коли вони не можуть бути вирішені на місцях.
До 1970 р. країни-члени ЄС за рахунок коштів своїх бюджетів робили внески в загальний бюджет. З квітня 1970 р. він має у своєму розпорядженні власні кошти незалежно від країн, що входять у нього. Цей факт надає адміністративним органам ЄС великий ступінь незалежності. Сьогодні бюджет ЄС становить 100 млрд. дол.
Доходи союзного бюджету складаються з: ввізних мит, які компенсують різницю в цінах на сільськогосподарські продукти в країні-імпортері і на зовнішньому ринку, крім мита Європейського об'єднання вугілля і сталі, певної частини відрахувань від податку на додану вартість та інші кошти.
Починаючи із середини 80-х рр., ці доходи вже не могли покривати постійно зростаючі витрати, і після тривалих переговорів у лютому 1988 р. на нараді глав урядів країн-членів була прийнята нова система фінансування ЄС.
Відповідно до цієї системи на кошти бюджету ЄС виділяється 1,2-1,3% валового суспільного продукту всіх держав, що відповідає значному (майже 20%) збільшенню бюджету цієї організації.
Видаткову частину Європейського Союзу становлять такі витрати: (у 1999 р. бюджетні витрати 15 країн становили 47% ВВП):
субсидії та інші витрати по сільському господарству (приблизно 73%);
субсидії на впровадження в життя регіональної політики, тобто на надання фінансової підтримки менш розвинутим регіонам, наприклад, Південній Італії, Португалії і т.д.(5,8%);
витрати із субсидування наукових досліджень та дослідно-конструкторських розробок, кошти, які виділяються на енергетику, промисловість і транспорт (2,6%);
економічна допомога країнам, що розвиваються (3,8%);
адміністративні витрати (4,7%);
інші витрати (4,4%).
Постійне зростання витрат сільського господарства призвело до того, що в останні роки витрати ЄС перевищили його доходи. Англійський уряд, частково погодивши дане питання з іншими країнами-членами - ФРН, Бельгією, Голландією, намагається обмежити розмір цих субсидій на користь вільнішої зовнішньоторговельної політики в галузі сільського господарства. Такого роду протиріччя вирішуються звичайно на зустрічах у верхах.
68. Організація оподатковування в єс, напрямки гармонізації податкового законодавства
Можна виділити кілька загальних напрямків податкової політики, проведених в останнє десятиріччя в європейських країнах і які мають регулюючий характер. Напрямки податкової політики Європейських країн:
Зниження податкових ставок при одночасному скороченні податкових пільг з метою стимулювання
Регулювання зовнішніх ефектів, наприклад, стимулювання споживання екологічно чистіших видів палива
Зменшення прогресивності і перехід до помірковано пропорційного оподатковування доходів
Стимулювання окремих пріоритетних секторів економіки, зокрема, дрібного бізнесу, внутрішньофірмових досліджень і розробок, а також створення
Підвищення, відповідно до концепції нейтральності, ролі непрямих податків
Найбільш гострою для європейських країн проблемою є високий рівень безробіття, обумовлений, відповідно до розповсюдженої думки, надмірним податковим тягарем. У Європі в середньому податки становлять близько 40% ВВП, а рівень безробіття досягає 10%, при цьому в США і Японії, де податковий тягар не перевищує 30% ВВП, безробіття майже в два рази нижче.
Прийняті або запропоновані на розгляд Ради ЄС заходи стосуються тільки принципів системи оподатковування і податкової бази, процентна ж ставка, як більш гнучкий елемент, залишається в підпорядкуванні національної влади. Зусилля органів ЄС зосередилися на 2-х головних напрямках: на гармонізації ставок ПДВ і впровадженні акцизних зборів; на уніфікації податків на доходи від цінних паперів і депозитів у банківських установах.
У більшості європейських країн максимальні надходження в бюджет забезпечують особисті прибуткові податки, при цьому в Данії за рахунок цього податку формується більше половини всіх податкових надходжень.
Податки на прибуток корпорацій становлять значно меншу, в порівнянні з особистими прибутковими податками, частку державних доходів. Європейські країни можна розділити на три групи в залежності від діючих у них систем оподаткування прибутку, які розрізняються за способами оподатковування частки, що розподіляється, і частки, що не розподіляється:
у Нідерландах, Швеції, Швейцарії, Люксембурзі та Іспанії діє класична система, відповідно до якої частина прибутку, що розподіляється, і частина прибутку, що не розподіляється, обкладаються за єдиною ставкою, що призводить до подвійного оподатковування доходу (ця система також діє в США, Австралії і Новій Зеландії);
у Великобританії, Франції, Канаді, Бельгії, Данії, Ірландії, Італії застосовується так звана система умовного нарахування, при якій до всього прибутку застосовується єдина ставка податку, але при виплаті дивідендів сплачена компанією частка податку акціонерам компенсується (нині ця система зазнає серйозної критики, оскільки, з одного боку, надає можливості для маніпуляцій з акціями і дивідендами, з іншого боку, створює перешкоди для діяльності ТНК);
в Австрії, Фінляндії, Греції і Норвегії вищеназвані частини прибутку обкладаються за різними ставками, аналогічна система використовується в Японії.
ФРН складно віднести до якої-небудь групи, оскільки тут застосовується комбінована система: ставки податку на частини прибутку різні, але при цьому кінцеві акціонери одержують компенсацію при розподілі дивідендів.
Значну частину державних доходів у всіх країнах формують непрямі податки - ПДВ і акцизи. Цей вид податків домінує в Ісландії, Ірландії і Португалії. Висока роль податку на додану вартість, що діє у всіх країнах ЄС, є характерною рисою європейських податкових систем.
З 1977 р. у ЄС ПДВ нараховується за єдиною системою, хоча зберігається значна диференціація за кількістю і рівнями ставок. Значно більша розбіжність існує в акцизах, особливо - на вино і алкогольні напої.
У світовій практиці непрямі податки стягуються на підставі двох принципів: принципу країни походження, і принципу країни призначення. Перехід з 1997 р. до принципу країни походження в торгівлі продуктами власного виробництва тісно пов'язаний зі скасуванням митного контролю на внутрішніх кордонах Союзу.