Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
финансы шпоры.doc
Скачиваний:
49
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
616.96 Кб
Скачать

18. Податкове право і політика оподаткування України в сучасних умовах

Одним з головних важелів державного регулювання економіки, засобом налагодження нових економічних взаємовідносин підприємців з державою стає в Україні податкова система.

Податкове право – це сукупність правових норм, що регулюють відносини в області оподатковування.

Джерелом податкового права виступають податкові закони та інші нормативні акти: правила, розпорядження, інструкції.

Податкова політика являє собою сукупність заходів, які спрямовані на те, щоб упорядкувати діяльність у системі оподаткування, здійснити на неї позитивний вплив та передбачити об’єктивне проходження процесу, взаємовигідних, як для платників податків, так і для тих, хто збирає податки.

Головним призначенням податкової політики є акумуляція коштів до бюджету з метою подальшого забезпечення ефективних пропорцій. Однак, у теперішній час розробка та застосування такої податкової політики, особливо в умовах глобалізації економіки, – складний процес.

Податкова політика України повинна бути спрямована на створення сприятливого клімату для виробників.

Завдання податкової політики зводяться, головним чином, до забезпечення держави фінансовими ресурсами, створення умов для регулювання господарства країни в цілому, згладжування нерівності в рівнях доходів населення, що виникає в процесі ринкових відносин. Усю сукупність завдань податкової політики можна умовно поділити на три основні групи:

- фіскальна – мобілізація коштів до бюджетів усіх рівнів для забезпечення держави фінансовими ресурсами, необхідними для виконання її функцій;

- економічна або регулююча – спрямована на підвищення рівня економічного розвитку держави, пожвавлення ділової і підприємницької активності в країні і міжнародних економічних зв'язків, сприяння вирішенню соціальних проблем;

- контролююча – контроль за діяльністю суб'єктів економічних відносин.

Умовно виділяють три можливі типи податкової політики:

Перший тип – високий рівень оподатковування, тобто політика, що характеризується максимальним збільшенням податкового тягаря. При цьому неминуче виникнення ситуації, коли підвищення рівня оподатковування не супроводжується приростом надходжень до бюджетів різних рівнів.

Другий тип – низький податковий тягар, коли держава максимально враховує не тільки власні фіскальні інтереси, але й інтереси платників податків. Така політика сприяє якнайшвидшому розвитку економіки, особливо її реального сектора, оскільки забезпечує найсприятливіший податковий і інвестиційний клімат (рівень оподатковування нижчий, ніж в інших країнах, відбувається активне залучення іноземних інвестицій, у тому числі експортно орієнтованих, і, відповідно, зростає рівень конкурентноздатності національної економіки). Податковий тягар на суб'єкти підприємництва істотно пом'якшено, але державні соціальні програми значно урізано внаслідок скорочення бюджетних доходів.

Третій тип – податкова політика з досить істотним рівнем оподатковування як для корпорацій, так і для фізичних осіб, що компенсується для громадян країни високим рівнем соціального захисту, існуванням значної кількості державних соціальних гарантій і програм.

Взагалі податкова політика здійснюється через податковий механізм, що являє собою сукупність організаційно-правових форм і методів управління оподатковуванням. Держава додає цьому механізму юридичну форму за допомогою податкового законодавства.

Метою податкової політики України повинні бути розвиток ринкової інфраструктури, подолання спаду виробництва, стабілізація економіки і стимулювання пріоритетних сфер діяльності.

Зазначимо, що стратегічними цілями податкової політики на даний момент є:

  • скасування більшості прямих податкових пільг суб'єктам господарювання незалежно від форм власності;

  • зниження тіньової економіки і легалізація тіньових форм бізнесу;

  • збалансована регіональна бюджетна політика, збільшення податкових надходжень у місцевий бюджет;

  • збільшення податкових надходжень від податку на прибуток фізичних осіб за рахунок зростання рівня доходів і максимально ефективної реалізації прав власності;

  • максимальне зниження кількості податків і регулювання в сфері підприємницької діяльності, особливо в сфері малого і середнього бізнесу;

  • значне збільшення обсягів довгострокового інвестування і прийняття внесків населення у фінансово-кредитну сферу за рахунок вітчизняних і закордонних джерел.