0402_УМПС_Арх_укр_2012

§ 4. Синонімічний вибір слова

При аналізуванні комп’ютерного перекладу тексту перш за все треба звернути увагу на переклад окремих слів та коректний підбір до них синонімів.

Лексика української мови дуже різноманітна. Найбільш уживаними в текстах різних типів є синоніми. Синоніми (гр. synonymos – однойменний) – слова, що співвідносяться з тим самим поняттям, мають одне загальне значення, але різняться відтінками лексичного значення, стилістичним забарвленням, сполучуваністю з іншими словами. Синоніми, як правило, належать до однієї частини мови.

Але, підбираючи синоніми, треба бути уважними до змісту кожного з них, оскільки за значеннями і ситуативним функціонуванням вони можуть не співпадати. Слід пам’ятати, що синоніми бувають поняттєві, які мають різні відтінки значень (робити, здійснювати, виконувати, працювати) та стилістичні (значно, набагато, дуже, надзвичайно, занадто).

Варто звернути увагу і на неспівпадіння, наприклад, в російській і українській мовах форм майбутнього часу дієслів, оскільки в українській мові дієслова недоконаного виду мають, окрім складної, і форму, утворену з інфінітива й особових закінчень (-му, -меш, -ме, -мемо, -мете, -муть) на зразок:

буде писати → писатиме, будуть читати → читатимуть, буде ремонтувати

→ ремонтуватиме тощо, – чого немає в російській мові.

Таблиця 15.2

УЗГОДЖЕННЯ У СЛОВОСПОЛУЧЕННЯХ ЧИСЛІВНИКІВ ТА ПРИЙМЕННИКІВ

Таблиця 15.3 ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ.

ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ

Культура мовлення

СПОЛУКИ СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ УНИКАЙМО, А

СЛІВ СЬОГОДНІ Й СЬОГОДЕННЯ НЕ ЗАБУВАЙМО

У мовленні маємо висловлюватися стисло, без надмірного нагромадження слів. Побудовані за цими вимогами вислови набувають легкості й прозорості думки. Але такі прикмети мовлення часто порушуємо, виявляючи різні варіації стилістичної невправності й недбалості.

Майже щодня чуємо вислови зі словосполуками сьогоднішній день і на сьогоднішній день. Подибуємо речення з цими словосполуками-надмірностями і в писемному мовленні, що відбиває усне мовлення.

382

Словосполукою сьогоднішній день можна послуговуватися за її протиставлення словосполукам з іншим часовим виміром. Порівняйте назву книжки Ганни Залізняк і Лариси Масенко «Мовна ситуація Києва: день сьогоднішній і прийдешній» і речення Без перебільшення можна сказати, що використання морських біоресурсів – не лише сьогоднішній, але й ще більшою мірою завтрашній день людства (Журнал «Вісник HAH України»),

В інших випадках сьогоднішній день і на сьогоднішній день треба замінити словоформами сьогодні і на сьогодні, коли йдеться про час між учорашнім і завтрашнім днем, і словами тепер, зараз, сьогодення, сучасність, коли висловлюємося про теперішній час, сучасний період.

Іван Вихованець («Українська мова і література в середніх школах, гімназіях,ліцеях та колегіумах», 2011, № 4)

ПОРАДА ВАМ ПРОСТА: СВЯТКУЙТЕ НЕ СВЯТА, А СВЯТА

У словниках української мови форму множини іменника середнього роду свято подають із двома наголосами: святá і свята. Постає запитання: якому наголошенню варто віддати перевагу? Завважимо, що останнім часом диктори радіо і телебачення надуживають наголошенням у множині на першому складі:

свята.

Вукраїнській мові наголошення слів і форм слів відіграє велику роль

урозрізненні їхніх лексичних і граматичних значень. Нерідко однакові за звуковим складом слова або їхні форми протиставляються тільки наголосом. Наголошення свята (родовий відмінок однини) і святá (називний і знахідний відмінки множини) чітко виокремлює відмінкові форми однини і множини. Тому таке наголошення, що диференціює відмінкові форми того самого слова, є закономірним, а отже, основним. Ним потрібно й послуговуватися у мовленні.

Проте у сполуках іменникових форм множини з числівниками два, три і

чотири наголос припадає на перший склад, наприклад: два свята, три свята.

Іван Вихованець («Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах», 2011, № 4)

ІІ. Практикум

1.Тест-контроль для перевірки засвоєння теоретичних знань

1.Оберіть правильні відповіді:

Програма автоматичного перекладання текстів Pragma перекладає з української мови

а) російською б) англійською в) німецькою г) італійською д) французькою

383

2. Оберіть правильні відповіді:

Пакет програм для перекладу ProLing Office у своєму складі має компоненти

а) рута б) плай в) уліс г) офіс д) прагма е) лінгво

3. Оберіть правильну відповідь:

Слова, що співвідносяться з тим самим поняттям, мають одне загальне значення, але різняться відтінками лексичного значення, стилістичним забарвленням, сполучуваністю з іншими словами, називаються

а) синонімами б) антонімами в) омонімами г) омофонами д) паронімами

4. Оберіть правильну відповідь:

Здатність слова мати одночасно кілька значень називається

а) багатозначність (полісемія) б) однозначність в) винятковість

5. Оберіть правильну відповідь:

Уривок тексту, який визначає основний та додатковий зміст вислову, називається

а) контекст б) висновок

в) вступне слово г) основна частина

6. Визначте, де усі слова перекладені правильно:

а) высококачественный – високоякісний, водонепроницаемость – водонепроникність б) водород – водень, структурообразование – структуроутворення

в) вообще – взагалі, прочность – прочність, кислород – кислород г) древесина – деревина, свойства – властивості, щебень – щебень

7.Визначте, де усі слова написані правильно: а) бісектриса, кіловат-година, бетонний, траса б) корозія, коефіцієнт, маса, в) тонна, антенна, ресора, шосе, шасі

8.Оберіть правильну відповідь:

Російське слово прибор перекладено українською як пристрій, на позначення

384

а) якогось апарата б) столового набору (виделка, ніж, ложка)

в) комплекту речей для роботи г) механізму для роботи

9. Оберіть правильну відповідь:

Російське слово устройство зі значенням «оборудование» перекладається українською як

а) будова б) прилад

в) обладнання г) устаткування

2. Завдання для формування практичних навичок

Завдання 1. Прочитайте тексти і складіть за їх змістом реферат/

Текст 1 Форми та види перекладання / перекладу

Перекладання і переклад мають спільні види та форми. Процес перекладання може здійснюватись:

•усно,

•письмово,

•за допомогою комп’ютера.

Усна та письмова форми перекладання виникли досить давно. Усне перекладання використовується для безпосереднього обміну інформацією під час розмови між представниками різних народів. Воно потребує активного володіння іноземною мовою, бо має здійснюватися негайно і не передбачає користування словниками.

Першими письмовими перекладами були переклади Біблії грецькою та латинською мовами, а також мовами народів середньовічної Європи. Обидві форми перекладання завжди слугували для передання та обміну різноманітною інформацією між людьми, розвитку культурних, суспільних та наукових зв’язків між країнами світу, а, отже, й розвитку цивілізації. Посередником у процесі письмового та усного перекладання є перекладач, який має володіти щонайменш двома мовами.

Машинне (комп’ютерне) перекладання виникло у середині 50-х років ХХ сторіччя й сьогодні набуло розповсюдження через швидкість виконання (перекладання однієї сторінки тексту здійснюється за 1-2 секунди). Переклад, виконаний комп’ютером, потребує корегування, бо майже завжди містить помилки лексичного, граматичного та стилістичного характеру. Наприклад, у тексті історичного змісту російське слово «лук» (старовинна зброя) комп’ютер переклав як «цибуля».

Розрізняють такі види перекладання та перекладу:

• художній,

385

•діловий,

•рекламний,

•науково-технічний.

Кожний із них має свою специфіку. Якщо під час художнього перекладання треба передати не лише зміст оригіналу, а й настрій, емоції, відчуття, особливості авторського стилю, то перекладання ділової, рекламної та науково-технічної літератури потребує, перш за все, найточнішого передавання певних подій, фактів або опису приладів, устаткування тощо. Ділові, рекламні, науково-технічні переклади уналежнюють до так званих інформативних перекладів. Під час роботи над інформативним перекладом слід не лише намагатися точно передавати інформацію, а й дотримуватися норм мови ділового або науково-технічного стилів.

Розгляньмо особливості науково-технічного перекладання.

Наука – це така сфера людської діяльності, яка продукує знання, необхідні для матеріального та духовного розвитку людськості, для збагачення творчих здібностей людини, для постійного поліпшення умов життя та розвитку цивілізації. Наукова інформація відображається у підручниках, монографіях, статтях, патентах, інструкціях з експлуатації, технічних довідниках, каталогах, науково-популярних журналах тощо. Усі ці носії наукової інформації можна узагальнено назвати науково-технічною літературою.

Науково-технічна література, яку відтворено іноземною мовою, потребує перекладання. Воно виконує дуже важливу функцію, бо завдяки йому наукові праці та дослідження стають загальнолюдським надбанням. Переклади науково-технічних видань використовуються не лише для подальшого розвитку науки та обміну інформацією між фахівцями різних країн, а й у навчальному процесі.

(За матеріалами книги: Васенко Л.А., Дубічинський В.В., Кримець О.М. Фахова українська мова: Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.)

Текст 2 Редагування комп’ютерного перекладу тексту

Сьогодні комп’ютер заміняє людині книжки, енциклопедії, а також допомагає у розв’язанні багатьох завдань. Якби машинний переклад був досконалим – це набагато прискорило б вивчення мови та вирішення складних філологічних питань. Тому важливо здійснити ретельний аналіз мовних фактів і правил, які встановилися при перекладанні. У нашому випадку це перекладання з російської мови українською та навпаки.

Опрацювання тексту для перекладання поділяється на шість етапів. Перший етап – остаточне визначення жанру тексту. При визначенні жанру художнього тексту необхідно особливу увагу звернути на наявність у ньому емоційно-образних мовних засобів та суб’єктивно-оцінних висловлювань персонажів. Крім того, важливе значення має наявність у тексті так званої високої книжної лексики, тобто усього того, що має відхилення від стандарту.

386

Таким чином, на цьому етапі здійснюється оцінка перекладу тексту. Другий етап – оцінка тексту щодо наявності в ньому індивідуальних особливостей мови того чи іншого автора. Якщо текст має виразну мовну індивідуальність, то він вважається важким для перекладання. Третій етап – оцінка тексту щодо наявності в ньому функціонально-смислових типів мовлення, таких як текстопис, текст-оповідь, текст-міркування, текст-доказ та ін. Четвертий етап – оцінка тексту щодо наявності в ньому потенційних помилкових зв’язків. П’ятий етап – оцінка тексту щодо наявності в ньому спеціальної термінології. І шостий етап – оцінка завершеності тексту, його цілісності, тобто логічної завершеності подій та розвитку думки автора. Тож перед початком роботи треба уважно опрацювати матеріал тексту та визначити ті складнощі, які будуть траплятися при редагуванні машинного перекладу.

Тепер перейдемо до власне машинного перекладу: порівняння паралельних корпусів текстів. Одним із важливих завдань корпусної лінгвістики, пов’язаних з потребами суспільства в засобах автоматизованого перекладання, є створення багатомовних ресурсів, орієнтованих на широке коло досліджень у галузі машинного перекладання. За класифікацією, запропонованою М.Н. Михайловим, паралельні корпуси текстів (ПКТ) містять оригінальні тексти та тексти перекладу їх іншою мовою. До цього різновиду паралельних корпусів належать і діахронічні корпуси текстів, до складу яких входять ті, що написані давньою мовою, і відповідні їм еквіваленти, відтворені сучасною мовою.

При створенні ПКТ виникають ті самі проблеми, що й при формуванні одномовних лінгвістичних корпусів, а саме: автоматизація процесів структурної та лінгвістичної розміток; створення сервісного програмного забезпечення для можливості використання корпусу широким колом дослідників; забезпечення репрезентативності представленого в ньому мовного матеріалу для проведення різноманітних досліджень, а також для задоволення інформаційних запитів з боку користувачів, для яких одна з мов не є рідною. До зазначених проблем додаються ще й нові, що стосуються лише паралельних корпусів. Насамперед це проблеми, пов’язані, по-перше, зі стикуванням паралельних текстів на зовнішньому рівні міжмовного анотування, коли між текстами встановлюється відношення «оригінал – переклад», по-друге, з вирівнюванням стикованих текстів на рівні визначення відповідностей між їхніми певними структурними сегментами – цілими фрагментами тексту, реченнями, словосполученнями, словами.

Корпус повинен будуватися як відкрита для залучення нових текстів система. При поповненні корпусу новими мовними джерелами, так само, як і на стадії його формування, слід брати до уваги фактор представлення цими текстами типу інформації, на перекладання якої є зараз найбільший попит у суспільстві, і те, що вони мають якнайповніше відображати сучасну лексику.

Укладання перекладних словників для систем машинного перекладання є дуже трудомістким і відповідальним видом роботи. Наприклад, для системи «Плай» ця робота виконувалася повністю вручну. За ядро плаївського автоматичного перекладного російсько-українського словника бралися

387

«Російсько-український словник для ділових людей» та російсько-український словник-довідник «Порадник ділової людини». Однак проблема полягає у тому, що виникають труднощі при перекладанні словосполучень, наприклад:

учитывать экспрессивность имени – обліковувати експресивність імені (замість враховувати); капризный ребенок – капризна дитина (замість вередлива); капризная погода – капризна погода (замість примхлива) тощо. У

базі може не знайтися певного словосполучення чи система не зможе розпізнати його смислове значення або емоційно-оцінне забарвлення. І хоча система «Плай» визнана однією з найкращих українсько-російських перекладних систем, навіть вона не завжди може допомогти, незважаючи на те, що її база постійно оновлюється розробниками.

Як бачимо, машинний переклад ще далеко не ідеальний. Найбільші труднощі цього в тому, що мова дуже багата і динамічно розвивається: оновлюється новими словами, словосполученнями, формуються нові смислові забарвлення. Існують різні стилі тексту, типи мовлення, у них фігурують спеціальні терміни, поняття, вони відрізняються стилістичними особливостями, які, в свою чергу, ускладнюють завдання для розробників систем перекладання. Програми оновлюються, але вони просто не встигають за розмаїттям та збагаченням мови. Саме тому редагування текстів після машинного перекладання є важливим і необхідним етапом, який потребує глибоких знань з усіх розділів мовознавства.

(За матеріалами сайта http://ev.nuos.edu.ua/content/redaguvannya-kompyuternogo-perekladu-tekstu)

Завдання 2. Оберіть із синонімічного ряду слово, яке варто використати в професійно орієнтованому мовленні (а яке – у художньому або розмовному мовленні), заповніть таблицю.

Відношення, стосунки; колона, анфілада; вираження, висловлювання; запитання, питання; застава, запорука; ставитися, стосуватися; писемний, письмовий; стержень, стрижень; антаблемент, фриз, башта, вежа, архітектор, зодчий.

Завдання 3. Слова область, сфера, галузь введіть у складні речення: складнопідрядне, складносурядне, безсполучникове. Запишіть їх.

Завдання 4. Зредагуйте комп’ютерний переклад тексту.

388

Завдання 5. Прочитайте пропонований текст і складіть за його змістом рекомендації щодо двомовного російсько-українського перекладання окремих лексем.

Особливості перекладання лексики українською мовою з російської

Часто під час перекладання науково-технічних текстів українською мовою з російської виникають труднощі, пов’язані з правильним вибором українського терміна або загальновживаного слова. Це може статися у тих випадках, коли у

389

російській мові для кількох понять існує один багатозначний термін (слово), а в українській мові йому відповідає не один термін (слово), а декілька. Щоб уникнути таких помилок, слід уточнювати значення подібних слів у словниках, а також звертати особливу увагу на контекст, у якому знаходяться ці слова. Наведемо декілька прикладів.

Слово «граница» у російській мові має такі значення: «1) то, что разделяет территории соседних государств; 2) то, что отделяет что-либо от чего-то, линия раздела; допустимая норма чего-либо дозволенного, последняя, крайняя степень проявления чего-либо». Відповідно цим значення в українській мові вживаються слова «кордон» і «межа». Отже, «граница Украины»

перекладатиметься як «кордон України», а в інших випадках слову «граница» відповідатиме в українській мові слово «межа»: межа множини, межа відводу, межа швидкості руху тощо.

Російський термін «ёмкость» перекладається українською мовою як ємність, місткість, посудина. Термін «ємність» вживається у фізиці на позначення величини, що характеризує нагромадження заряду (наприклад, ємність акумулятора), в обчислювальній техніці – на позначення характеристики запам’ятовувального пристрою, носія даних, каналу зв’язку

(наприклад, ємність у байтах, ємність дисплея). Термін «місткість» в

математиці позначає характеристику математичних об’єктів (наприклад, місткість множини). Крім того, він також уживається в значенні показника, що характеризує споживання або вміст ресурсів (наприклад, місткість барабана, фільтра). Під словом «посудина» розуміють місткість – виріб, призначений для вміщування чого-небудь, наприклад, гідропосудина.

Термін «жорсткість» вживається в механіці на позначення здатності тіла або конструкції чинити опір деформуванню, а також слабкі залежності технічної характеристики від інших параметрів (жорсткість конструкції,

жорсткість щодо згинання). Термін «твердість» у хімії позначає характеристику концентрації певних домішок у розчині (тимчасова твердість води, карбонатна твердість). А в російській мові на позначення всіх цих понять використовується один термін – «жесткость» (наприклад, жесткость конструкции, жесткость воды).

У термінологічних словосполученнях жидкая фаза и жидкий продукт слово «жидкий» українською мовою перекладатиметься по-різному, а саме:

рідинна фаза, рідкий продукт, – тому що у першому випадку рідинний – це той,

що має властивість текти й приймати форму посудини, в якій знаходиться, а у другому випадку рідкий – це негустий, розведений (наприклад, рідкий ліс,

рідкий кисіль).

Російський термін «масло» і похідний від нього термін «масляний» в українській мові має кілька відповідників: масло, олія, олива і відповідно – масляний, олійний, оливний. Кожний з цих відповідників має своє значення. Отже, масло – це харчовий продукт, який є концентратом молочного жиру і який виробляють, збиваючи вершки або сметану (вершкове масло, топлене масло), масляний – призначений для масла, виготовлений на маслі, який стосується масла (масляна плівка, масляний крем). Олія – жирова речовина, яку

390