33. Телеологічний підхід до вивчення мислення

Засновниками школи були О.Кюльпе і К.Бюлер, до її представників належать Н.Ах, А.Марбе, О.Зельц та ін. У процесі дифузійного поширення чуттєвих уявлень і їх репродукцій має місце особлива тенденція, яка не підлягоє законам асоціацій, а, навпаки, визначає, детермінує їх перебіг. В.Уатт уводить поняття завдання й установки.

Завдання – це засвоєна інструкція, що перетворюється на самоінструкцію, а установка – готовність думки рухатися у певному напрямку. Завдяки завданню й установці спливають не будь-які асоціації, а саме ті, які передбачені інструкцією.

З метою опису властивостей мислення як особливої психічної реальності феномени внутрішнього досвіду були розділені на чуттєві уявлення та думки або усвідомленості.

Спробу пояснити психологічні механізми розумового процесу зробив О.Зельц. Якщо мислення – це акт усвідомлення відносин, то для пояснення його потрібно представити як розгорнуту дію з виконанням завдання. Насамперед потрібно описати її структуру, форму вияву для суб'єкта. У структурі розумової дії Зельц виділяє:

S (situation) – ситуація, умови завдання, наприклад задане слово;

P (purpose) – вимога, мета, якої людині потрібно досягти, наприклад шукане слово, пов'язане з S родо-видовими відносинами;

m (mean) – засіб досягнення мети, тобто усвідомлення названих відносин між S та Р.

Психологічна структура виконуваного завдання являє собою “схематично антиципаційний комплекс”. Схема комплексу розташовує елементи завдання за ієрархією по двох рівнях: чуттєвих уявлень (S та Р) і їх відношень, усвідомленостей (m). Основа вирішення завдання – попередній досвід суб'єкта, що містить такого роду схеми розуміння істотних відношень між предметами. У процесі виконання завдання виступає для суб'єкта як незавершена комплексна структура. Ще не знайдений результат Р за схемою комплексу антиципується, передбачається суб'єктом – через усвідомлення ним відношеня m. Операція заповнення комплексу, яка усвідомлюється, тобто знаходження Р, стає для суб'єкта методом вирішення завдання. Пояснюється ж рішення готовністю суб'єкта до актуалізації заданого відношення m – центральної частини комплексу, тобто до переходу цього відношення з попереднього досвіду в актуальний.

34. Цілістний підхід до вивчення мислення

Цілісний підхід до мислення розвивався в межах гештальтпсихології. Основні представники цілісного підходу: Макс Вертгеймер (1880–1943, Берлін, США); Карл Дункер (1903–1940, Берлін); Вольфганг Келер (1887–1967, Геттінген, Берлін, Прінстон). Частина одержує свій дійсний зміст, тільки будучи співвіднесеною з єдиною структурою цілого – така основна ідея цілісного підходу. Розуміння всіх складових частин досліджуваного явища як включених у цілісну структуру (гештальт) називається інсайтом.

Поняття інсайту було запропоноване Келером при дослідженні інтелектуальної поведінки людиноподібних мавп. К.Дункер вивчив внутрішній зміст, психологічні механізми інсайту. Він вважав, що в основі пояснення інсайту лежить не розгляд випадкової події і зовнішніх умов, а аналіз об'єктивної структури проблемної ситуації, при вирішенні якої інсайт внутрішньо, істотно необхідний.

Мислення – це процес, що за допомогою інсайту (розуміння) проблемної ситуації приводить до адекватних відповідних дій. Вихідним предметом аналізу є не процес вирішення завдання, а його власна внутрішня структура. Тому внутрішніми тут називаються не власне психологічні механізми інсайту (і, звичайно, не внутрішній досвід суб'єкта), а закономірні структурні відношення елементів проблемної ситуації.

Розуміння проблемної ситуації є розуміння її основного конфлікту, тобто конкретного протиріччя між умовами й вимогами, що перешкоджає досягненню мети. Результатом проникнення в ситуацію з метою усунення конфлікту є знаходження функціонального вирішення. Функціональне вирішення – це принциповий спосіб усунення конфлікту, що далі реалізується у використанні конкретного засобу. З винаходом і реалізацією засобу проблемна ситуація утворює цілісну структуру. Таким чином, інсайт являє собою таку цілісну організацію умов і вимог завдання, у якій розкривається й вирішується її основний конфлікт.