6.9.Експериментальна психологія

1. Предмет і завдання експериментальної психології

Предмет - експериментальне вивчення особливостей застосування методів. Експериментальний підхід застосовується в різних галузях науки - біології, фізики, хімії і т.д. Завданняекспериментальної психології:

• вивчення особливостей застосування експериментального методу в психології.

• вивчення валідності експериментальних теоретичних досліджень і виявлення факторів, її порушують.

• вивчення методології та етапів експериментального дослідження. Етапи повинні конкретизуватися, уточнюватися.

• вивчення видів експерименту і типів експериментальних планів і досліджень, видів емпіричних і експериментальних змінних (незалежні, залежні і побічні), валідності і факторів, що порушують її;

• вивчення особливостей експериментального методу в різних галузях психології, виходячи із специфіки даної області і т.д.

2. Наукове дослідження, його принципи та структура

Наукове дослідження – цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.Об’єкт- процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, і обране для вивчення.Предмет знаходиться в межах об’єкта, який вивчається.Мета - включає визначення об’єкта, достовірність вивчення його структури, характеристик, зв’язків на основі розроблення у науці принципів та методів пізнання .Завдання – це певні напрями дослідження, які дозволяють реалізувати поставлену мету.

Розрізняють дві форми наукових досліджень: фундаментальні та прикладні. Ознаки наукового дослідження:

· творчий характер – здобуття нових знань, установлення нових фактів;

·  самостійність – прагнення запропонувати власне розв’язання поставлених завдань;

·  наступність знань – послідовність зв’язку із попередніми дослідженнями ;

· новизна та унікальність – обов’язкові елементи новизни різного ступеня: від узагальнення і конкретизації вже відомого – до принципово оригінальних підходів, технологій;

· зв’язок з іншими науками – розгалуження наукових галузей, утворення на їх перетині нових;

· органічний зв’язок теорії і практики – як найсуттєвіша умова вірогідності науково-педагогічного дослідження.

Розрізняють два види наукового дослідження: емпіричне і теоретичне. В емпіричному дослідженні використовують такі методи, як спостереження, опис, експеримент; при теоретичних дослідженнях, поряд з цими методами використовують методи абстрагування, ідеалізації, аксиоматизації, формалізації, моделювання й ін.

3. Психологічна наука як метод

Метод - це шлях наукового дослідження або спосіб пізнання будь-якої реальності.

Методи психологічної науки звичайно поділяють на 4 групи.

Методи теоретичного дослідження- застосовуються на першому та другому етапі загальної методики психологічного дослідження і допомагають подумки пізнавати сутність певного психічного явища. До цієї групи методів належатьмоделювання, реконструкція, типізація.

Методи емпіричного дослідження- застосовуються на третьому етапі загальної методики психологічного дослідження і допомагають реальній взаємодії дослідника з проявами психічного явища. До цієї групи належать методи спостереження, експерименту, опитування, бесіди, тестів, аналізу продуктів діяльності та ін., які більш докладно розглянуті в наступному параграфі.

Аналітичні методи- застосовуються на четвертому етапі загальної методики психологічного дослідження і слугують об'єктивації отриманих результатів. Аналітичні методи поділяються наякіснітакількісні.

Якісні спрямовані на з'ясування причинвисокого чи низького рівня досягнень, розвитку здібностей, залежність їх від індивідуальних та вікових проявів особистості, умов життя та діяльності, стосунків у колективі, ставлення до діяльності тощо .

Кількісні методи аналізу спрямовані на обчисленнякоефіцієнтів правильного розв'язання завдань, частоти повторення спостережуваного психічного явища та інших характеристик.

Методи організації мають відношення не тільки цо певного етапу загальної методики психологічного дослідження, але й до пізнавального циклу в цілому. До цієї групи належатьлонгітюднийтапорівняльнийметоди.

Лонгітюдний передбачає вивчення різних стадій розвитку певного психічного явища на одному й тому ж випробуваному протягом тривалого часу .

Порівняльний дозволяє вивчати паралельно й одночасно єдине психічне явище на різних випробуваних.

4. Психологія психологічного експерименту

Психологічний експеримент - це спосіб почуттєво-предметної діяльності в науці, метод пізнання психічної реальності, є активним прийомом емпіричного пізнання.Особливість його полягає в тому, що дослідник сам створює умови, за яких явище, яке привертає до себе увагу дослідника, виникає неодмінно й закономірно. Моделюючи певні умови, дослідник має можливість чітко визначати ті чинники, які діяли в момент виникнення та розвитку явища, з'ясувати причини, що його зумовили. Експеримент дає також можливість повторити дослід, якщо в цьому є потреба, задля нагромадження додаткових відомостей, обґрунтування отриманих результатів.

Існує три види психологічного експерименту:

- лабораторний( здійснюється в психологічних лабораторіях, спеціально обладнаних відповідною апаратурою, яка вимірює і реєструє показники психічних явищ)

- природний (здійснюється так, щоб у досліджуваних не виникла підозра, що їх психологічно вивчають, тобто за звичних умов (ігри дітей, навчання в школі, діяльність працівника на робочому місці тощо). У природному експерименті розрізняють два види: а) констатуючий і б) перетворюючий). Різновидом природного експерименту є перетворюючий (навчальний та виховний) експеримент.

- експериментально-генетичний (адає способи побудови вищих психічних функцій, рис, яких набуває суб'єкт у процесі опрацювання навчального змісту. А опрацювання поєднує генетичні та структурно-функціональні властивості психічного й містить структури (у формі аналізу), подібні до психічного явища).

5. Організація та проведення експериментального дослідження

Для проведення експерименту необхідно створити експериментальну ситуацію. Експеримент ґрунтується на розробці певної гіпотетичної моделі розглядуваного явища. На підставі цієї моделі явище описують як систему змінних, серед яких виокремлюють незалежні та залежні змінні. Незалежна змінна – це той новий чинник, що його вводять у діяльність експериментальної групи. Залежною змінною називають такий чинник, який змінюється під впливом незалежної змінної. Етапи проведення:

1. Висування експериментальної гіпотези.

2. Планування проведення експерименту. Планується час і місце проведення експерименту, вибирається експериментатор, складаються інструкції.

3. Підготовка експерименту.

4. Проведення експерименту. Експериментатор повинен чітко знати і дотримуватись порядку дій у ході дослідження .

5. Статистична обробка експериментальних даних.

6. Висновки й інтерпретація результатів. Результатом експериментального дослідження є підтвердження або спростування експериментальної гіпотези.