- •Фінанси підприємств
- •Вареник Вікторія Миколаївна
- •Лекція 1. Основи фінансів підприємств
- •1.1. Поняття та види підприємств в Україні.
- •1.2. Сутність та функції фінансів підприємств.
- •1.3. Принципи організації фінансів підприємств
- •1.4. Групи фінансових відносин, які належать до фінансів підприємств.
- •Тема 2. Фінансові ресурси підприємств
- •2.1. Сутність власних фінансових ресурсів підприємства.
- •2.2. Склад власних фінансових ресурсів підприємств.
- •2.3. Характеристика власних фінансових ресурсів підприємства.
- •Тема 2. Фінансові ресурси підприємств
- •3.1. Сутність запозичених фінансових ресурсів підприємства.
- •3.2. Склад та характеристика запозичених фінансових ресурсів підприємств.
- •Склад запозичених фінансових ресурсів підприємств
- •3.3. Характеристика запозичених фінансових ресурсів підприємств.
- •4.1. Оцінка фінансового стану підприємств, її необхідність і значення.
- •4.2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств.
- •Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів
- •Призначення основних компонентів фінансової звітності
- •4.3. Види фінансового аналізу.
- •5.1. Сутність фінансового контролю.
- •5.2. Види фінансового контролю підприємств.
- •5.3. Необхідність фінансового контролю на підприємствах.
- •6.1. Сутність грошового обороту та сфери застосування готівкових та безготівкових розрахунків.
- •6.2. Рахунки підприємств.
- •6.3. Види грошових розрахунків.
- •7.1. Сутність готівкової форми розрахунків.
- •7.2. Основні вимоги до організації і проведення готівкових розрахунків.
- •7.3. Контроль за дотриманням касової дисципліни та відповідальність за порушення
- •7.1. Сутність готівкової форми розрахунків
- •Працюємо з готівкою (пам’ятка касиру)
- •7.2. Основні вимоги до організації і проведення готівкових розрахунків
- •7.3. Контроль за дотриманням касової дисципліни та відповідальність за порушення
- •Санкції за порушення у сфері обігу готівки
- •Оприбуткування готівки та касова книга філії
- •Ведення касової книги відокремленим підрозділом
- •Прибутковий касовий ордер
- •Заповнення прибуткового касового ордера
- •Видатковий касовий ордер
- •Порядок заповнення реквізитів видаткового касового ордера
- •8.1. Сутність безготівкової форми розрахунків.
- •8.2. Характеристика форм безготівкових розрахунків
- •Лекція 9. Грошові потоки підприємства
- •9.1. Сутність грошових потоків підприємства.
- •9.2. Структура грошових потоків підприємства.
- •Класифікація грошових потоків за видами звичайної діяльності підприємства
- •1. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяються наступні види грошових потоків:
- •2. За видами господарської діяльності відповідно до міжнародних стандартів обліку виділяють наступні види грошових потоків:
- •3. За спрямованістю руху коштів виділяють два основних види грошових потоків:
- •4. За методом обчислення обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:
- •5. За рівнем достатності обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:
- •6. За методом оцінки в часі виділяють наступні види грошового потоку:
- •7. За безперервністю формування в розглянутому періоді розрізняють наступні види грошових потоків підприємства:
- •8. За стабільністю тимчасових інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються наступними видами:
- •9.3. Звіт про рух грошових коштів підприємства.
- •Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)
- •Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності
- •10.1. Сутність витрат підприємства.
- •1) Зовнішні - відноситься зміна:
- •2) Внутрішні - є зміна:
- •10.2. Види витрат підприємства.
- •10.3. Методи диференціації витрат.
- •Залежність видатків від зміни обсягів господарської діяльності
- •11.1. Визнання витрат
- •11.2. Собівартість: її склад та види.
- •11.3. Кошторис: сутність, цілі і методи складання.
- •12.1. Сутність та функції прибутку підприємства.
- •12.2. Фінансові результати діяльності підприємства
- •12.3. Звіт про фінансові результати підприємства.
- •Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
- •І. Фінансові результати
- •II. Сукупний дохід
- •III. Елементи операційних витрат
- •Іv. Розрахунок показників прибутковості акцій
- •13.1. Сутність рентабельності підприємства.
- •13.2. Методи обчислення рентабельності.
- •13.3. Класифікація показників рентабельності.
- •14.1. Визначення основних засобів підприємства.
- •14.2. Склад і структура основних засобів підприємства. Класифікація основних засобів:
- •Класифікація основних засобів
- •14.3. Фінансове забезпечення ремонту основних виробничих засобів.
- •14.4. Інформаційне забезпечення основних засобів підприємства.
- •15.1. Сутність амортизації підприємства.
- •15.2. Види вартості основних засобів підприємства.
- •15.3. Методи нарахування амортизації. Методи амортизації
- •Методи нарахування амортизації основних засобів
- •Класифікація груп основних засобів та мінімально допустимі строки їх корисного використання (амортизації)
- •Методи нарахування амортизації основних засобів
- •16.1. Визначення нематеріальних активів підприємства.
- •16.2. Оцінка нематеріальних активів підприємства.
- •16.3. Амортизація нематеріальних активів підприємства.
- •Строки нарахування амортизації нематеріальних активів
- •17.1. Сутність поточних фінансових потреб.
- •17.2. Визначення оборотних активів підприємств.
- •17.3. Структура оборотних активів підприємств.
- •17.4. Характеристика оборотних активів підприємств.
- •18.1. Сутність та структура виробничих запасів підприємств.
- •18.2. Оцінка вибуття виробничих запасів.
- •Оцінка запасів на дату балансу
- •19.1. Сутність та види дебіторської заборгованості підприємств.
- •19.2. Оцінка дебіторської заборгованості підприємств.
- •19.3. Методи розрахунку резерву сумнівних боргів.
- •20.1. Кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів.
- •20.2. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам
- •20.3. Види банківського кредиту та їхня характеристика.
- •Класифікація факторингових операцій
- •21.1. Порядок надання банківського кредиту
- •Рейтингова шкала для визначення класу позичальника
- •Порівняльна характеристика банківського та лізингового кредиту
- •22.1. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні.
- •22.2. Вплив непрямих податків на діяльність підприємств.
- •22.3. Оподаткування суб'єктів малого підприємництва.
- •23.1. Сутність фінансової кризи на підприємствах.
- •23.2. Симптоми фінансової кризи.
- •23.3. Фактори, що спричиняють фінансову кризу на підприємствах.
- •Класифікація факторів, що обумовлюють появу та розгортання кризових явищ на підприємстві
- •24.1. Економічна сутність та порядок проведення фінансової санації.
- •24.2. Планування та фінансування санації підприємств.
- •24.3. Санаційний аудит.
- •24.4. Фінансові джерела санації підприємств.
- •25.1. Порядок оголошення підприємств банкрутом.
- •1. Підстави та порядок подання заяви щодо порушення справи про банкрутство боржника
- •2. Ухвала щодо порушення справи про банкрутство
- •3. Підготовче засідання
- •4. Попереднє засідання арбітражного суду
- •5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів
- •6. Визнання боржника банкрутом
- •25.2. Задоволення претензій кредиторів.
- •25.3. Санація через реорганізацію (реструктуризацію).
- •25.4. Мирова угода.
- •25.5. Приховане, фіктивне та навмисне банкрутство.
- •Список використаних джерел
25.1. Порядок оголошення підприємств банкрутом.
Провадження у справах про банкрутство складається, як правило, з таких головних складових:
1. Процедури встановлення факту неплатоспроможності боржника і безспірності вимог кредитора, якщо саме він ініціював порушення справи.
2. Виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів.
3. Санації (якщо така можлива) чи укладання мирової угоди.
4. Визнання боржника банкрутом.
5. Процедури задоволення вимог кредиторів за рахунок ліквідації майнових активів боржника.
Порядок провадження справи про банкрутство, передбачений новим законодавством, суттєво відрізняється від того, який діяв до 2000 року. На рис. 25.1. показано етапи провадження справи відповідно до нового закону про банкрутство.
1. Підстави та порядок подання заяви щодо порушення справи про банкрутство боржника
Справа про банкрутство підприємства порушується на письмову заяву будь-кого з кредиторів боржника, органів державної податкової служби, контрольно-ревізійної служби чи працівників підприємства до арбітражного суду за наявності відповідних підстав (формальних ознак фінансової неспроможності). Кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду зі спільною заявою. Боржник може звернутися до арбітражного суду з власної ініціативи за його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності.
Згідно зі статтею 15 АПК та статтею 6 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справи про банкрутство розглядаються арбітражними судами за місцем перебування боржника.
Справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для погашення строку.
Принагідно зауважимо, що за колишнім законом, строк задоволення претензійних вимог кредитора, визнаних боржником, становив один місяць. Отже, до головних нововведень нового закону в частині порядку порушення справи належать:
— положення щодо мінімальних розмірів вимог кредиторів, не задоволених боржником;
— збільшення строку, після закінчення якого в кредитора виникає право на звернення до арбітражного суду;
— змінено характер події, з якої починається відлік строку, після закінчення якого кредитор може звернутися із заявою (три місяці з дня, встановленого для виконання зобов’язань, замість одного місяця після визнання претензійних вимог).
Порушення справи про банкрутство здійснюється за наявності формальних ознак фінансової неспроможності боржника. Вітчизняне законодавство виділяє дві такі ознаки:
1) Неплатоспроможність. Боржник вважається неплатоспроможним, якщо він неспроможний виконати свої платіжні зобов’язання, строк оплати яких настав. Зовнішньою ознакою неплатоспроможності боржника є припинення ним будь-яких платежів.
Рис. 25.1. Етапи провадження справи про банкрутство згідно з новим законодавством
2) Загроза неплатоспроможності. Боржник перебуває під загрозою неплатоспроможності, якщо він передбачає неможливість виконати платіжні зобов’язання своєчасно. З формального боку, загроза неплатоспроможності виявляється на підставі аналізу оперативного фінансового плану боржника.
Законодавства про банкрутство переважної більшості країн виділяють ще одну, третю ознаку фінансової неспроможності — перевищення заборгованості підприємства над вартістю його активів (майна). Неплатоспроможність такого підприємства настає з настанням строків виконання зобов’язань.
У першому випадку ми маємо справу із зовнішньою ознакою фінансової неспроможності (фактична неплатоспроможність). У другому та третьому — йдеться про реальне припущення (прогноз неплатоспроможності).
Зрозуміло, що кредитор може звернутися із заявою про порушення справи лише в разі неплатоспроможності боржника, оскільки загрозу неплатоспроможності може виявити лише сам боржник. Кредиторами, які мають право порушувати справу про банкрутство, можуть бути фізичні або юридичні особи, що мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, крім тих кредиторів, чиї майнові вимоги повністю забезпечено заставою.
Кредитор, вимогу якого забезпечено заставою, може звернутися із заявою про порушення справи про банкрутство в частині вимог не забезпечених заставою, або коли вартості предмета застави недостатньо для повного задоволення його вимог. В останньому випадку, кредитор повинен подати переконливі докази цієї обставини.
Боржник у разі неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності та за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, може звернутися до арбітражного суду з власної ініціативи із заявою про порушення справи про своє банкрутство у таких випадках:
якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань перед іншими кредиторами;
якщо за ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства боржник не матиме можливості задовольнити грошові вимоги кредиторів у повному обсязі;
за наявності ефективної концепції санації та браком часу для її реалізації (тоді необхідного відстрочення платежів можна домогтися в результаті укладання мирової угоди вже в процесі провадження справи про банкрутство).