- •Фінанси підприємств
- •Вареник Вікторія Миколаївна
- •Лекція 1. Основи фінансів підприємств
- •1.1. Поняття та види підприємств в Україні.
- •1.2. Сутність та функції фінансів підприємств.
- •1.3. Принципи організації фінансів підприємств
- •1.4. Групи фінансових відносин, які належать до фінансів підприємств.
- •Тема 2. Фінансові ресурси підприємств
- •2.1. Сутність власних фінансових ресурсів підприємства.
- •2.2. Склад власних фінансових ресурсів підприємств.
- •2.3. Характеристика власних фінансових ресурсів підприємства.
- •Тема 2. Фінансові ресурси підприємств
- •3.1. Сутність запозичених фінансових ресурсів підприємства.
- •3.2. Склад та характеристика запозичених фінансових ресурсів підприємств.
- •Склад запозичених фінансових ресурсів підприємств
- •3.3. Характеристика запозичених фінансових ресурсів підприємств.
- •4.1. Оцінка фінансового стану підприємств, її необхідність і значення.
- •4.2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств.
- •Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів
- •Призначення основних компонентів фінансової звітності
- •4.3. Види фінансового аналізу.
- •5.1. Сутність фінансового контролю.
- •5.2. Види фінансового контролю підприємств.
- •5.3. Необхідність фінансового контролю на підприємствах.
- •6.1. Сутність грошового обороту та сфери застосування готівкових та безготівкових розрахунків.
- •6.2. Рахунки підприємств.
- •6.3. Види грошових розрахунків.
- •7.1. Сутність готівкової форми розрахунків.
- •7.2. Основні вимоги до організації і проведення готівкових розрахунків.
- •7.3. Контроль за дотриманням касової дисципліни та відповідальність за порушення
- •7.1. Сутність готівкової форми розрахунків
- •Працюємо з готівкою (пам’ятка касиру)
- •7.2. Основні вимоги до організації і проведення готівкових розрахунків
- •7.3. Контроль за дотриманням касової дисципліни та відповідальність за порушення
- •Санкції за порушення у сфері обігу готівки
- •Оприбуткування готівки та касова книга філії
- •Ведення касової книги відокремленим підрозділом
- •Прибутковий касовий ордер
- •Заповнення прибуткового касового ордера
- •Видатковий касовий ордер
- •Порядок заповнення реквізитів видаткового касового ордера
- •8.1. Сутність безготівкової форми розрахунків.
- •8.2. Характеристика форм безготівкових розрахунків
- •Лекція 9. Грошові потоки підприємства
- •9.1. Сутність грошових потоків підприємства.
- •9.2. Структура грошових потоків підприємства.
- •Класифікація грошових потоків за видами звичайної діяльності підприємства
- •1. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяються наступні види грошових потоків:
- •2. За видами господарської діяльності відповідно до міжнародних стандартів обліку виділяють наступні види грошових потоків:
- •3. За спрямованістю руху коштів виділяють два основних види грошових потоків:
- •4. За методом обчислення обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:
- •5. За рівнем достатності обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:
- •6. За методом оцінки в часі виділяють наступні види грошового потоку:
- •7. За безперервністю формування в розглянутому періоді розрізняють наступні види грошових потоків підприємства:
- •8. За стабільністю тимчасових інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються наступними видами:
- •9.3. Звіт про рух грошових коштів підприємства.
- •Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)
- •Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності
- •10.1. Сутність витрат підприємства.
- •1) Зовнішні - відноситься зміна:
- •2) Внутрішні - є зміна:
- •10.2. Види витрат підприємства.
- •10.3. Методи диференціації витрат.
- •Залежність видатків від зміни обсягів господарської діяльності
- •11.1. Визнання витрат
- •11.2. Собівартість: її склад та види.
- •11.3. Кошторис: сутність, цілі і методи складання.
- •12.1. Сутність та функції прибутку підприємства.
- •12.2. Фінансові результати діяльності підприємства
- •12.3. Звіт про фінансові результати підприємства.
- •Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
- •І. Фінансові результати
- •II. Сукупний дохід
- •III. Елементи операційних витрат
- •Іv. Розрахунок показників прибутковості акцій
- •13.1. Сутність рентабельності підприємства.
- •13.2. Методи обчислення рентабельності.
- •13.3. Класифікація показників рентабельності.
- •14.1. Визначення основних засобів підприємства.
- •14.2. Склад і структура основних засобів підприємства. Класифікація основних засобів:
- •Класифікація основних засобів
- •14.3. Фінансове забезпечення ремонту основних виробничих засобів.
- •14.4. Інформаційне забезпечення основних засобів підприємства.
- •15.1. Сутність амортизації підприємства.
- •15.2. Види вартості основних засобів підприємства.
- •15.3. Методи нарахування амортизації. Методи амортизації
- •Методи нарахування амортизації основних засобів
- •Класифікація груп основних засобів та мінімально допустимі строки їх корисного використання (амортизації)
- •Методи нарахування амортизації основних засобів
- •16.1. Визначення нематеріальних активів підприємства.
- •16.2. Оцінка нематеріальних активів підприємства.
- •16.3. Амортизація нематеріальних активів підприємства.
- •Строки нарахування амортизації нематеріальних активів
- •17.1. Сутність поточних фінансових потреб.
- •17.2. Визначення оборотних активів підприємств.
- •17.3. Структура оборотних активів підприємств.
- •17.4. Характеристика оборотних активів підприємств.
- •18.1. Сутність та структура виробничих запасів підприємств.
- •18.2. Оцінка вибуття виробничих запасів.
- •Оцінка запасів на дату балансу
- •19.1. Сутність та види дебіторської заборгованості підприємств.
- •19.2. Оцінка дебіторської заборгованості підприємств.
- •19.3. Методи розрахунку резерву сумнівних боргів.
- •20.1. Кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів.
- •20.2. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам
- •20.3. Види банківського кредиту та їхня характеристика.
- •Класифікація факторингових операцій
- •21.1. Порядок надання банківського кредиту
- •Рейтингова шкала для визначення класу позичальника
- •Порівняльна характеристика банківського та лізингового кредиту
- •22.1. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні.
- •22.2. Вплив непрямих податків на діяльність підприємств.
- •22.3. Оподаткування суб'єктів малого підприємництва.
- •23.1. Сутність фінансової кризи на підприємствах.
- •23.2. Симптоми фінансової кризи.
- •23.3. Фактори, що спричиняють фінансову кризу на підприємствах.
- •Класифікація факторів, що обумовлюють появу та розгортання кризових явищ на підприємстві
- •24.1. Економічна сутність та порядок проведення фінансової санації.
- •24.2. Планування та фінансування санації підприємств.
- •24.3. Санаційний аудит.
- •24.4. Фінансові джерела санації підприємств.
- •25.1. Порядок оголошення підприємств банкрутом.
- •1. Підстави та порядок подання заяви щодо порушення справи про банкрутство боржника
- •2. Ухвала щодо порушення справи про банкрутство
- •3. Підготовче засідання
- •4. Попереднє засідання арбітражного суду
- •5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів
- •6. Визнання боржника банкрутом
- •25.2. Задоволення претензій кредиторів.
- •25.3. Санація через реорганізацію (реструктуризацію).
- •25.4. Мирова угода.
- •25.5. Приховане, фіктивне та навмисне банкрутство.
- •Список використаних джерел
20.3. Види банківського кредиту та їхня характеристика.
Не можуть отримати кредити підприємства:
проти яких порушено справу про банкрутство (крім кредитування заходів фінансової санації);
під укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих втрат, пов’язаних із затримками в поставках товарів;
коли вони мають прострочену заборгованість за раніше наданими кредитами.
Рис. 20.5. Форми банківського кредиту
Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Для одержання кредитів у іноземній валюті від іноземних кредиторів підприємство повинно мати відповідний дозвіл Національного банку України.
Видача підприємству позики в іноземній валюті, як і в національній, здійснюється банком тільки за відсутності простроченої заборгованості за раніше виданими позиками, незалежно від того, в якій валюті їх було надано.
Кредит в іноземній валюті може бути використаний підприємством на фінансування капітальних вкладень, придбання обладнання, сировини, матеріалів. Зокрема, підприємство може передбачати часткове використання виданого кредиту на такі цілі:
оплата комісійних за виконання банком платежів або інших операцій з валютою, які здійснюються відповідно до кредитного договору підприємства з іноземною фірмою;
оплата витрат на відрядження працівників підприємства за кордон у межах встановлених нормативів, коли необхідність відряджень підтверджується контрактом;
сплата мита, страхових та митних внесків, які встановлені країною-експортером і віднесені за умовами контракту на імпортера;
оплата транспортних витрат у межах чинних тарифів або документально підтверджених витрат на транспортування експортної продукції.
Банківський кредит класифікують за такими ознаками:
Цільова направленість.
Термін кредиту.
Вид відсоткової ставки.
Валюта кредиту.
Види обслуговування.
Залежно від мети кредит може надаватися на:
фінансування оборотного капіталу;
фінансування основного капіталу;
викуп приватизованого підприємства.
Залежно від терміну розрізняють: короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий кредити.
Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою.
Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру (рис. 6.3).
Строковий кредит — це кредит, який надається повністю негайно після укладення кредитної угоди. Погашається він або періодичними внесками, або одноразовим платежем у кінці терміну.
Кредитна лінія — це згода банку надати кредит протягом певного періоду часу в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленої суми.
Рис. 20.6. Банківське обслуговування підприємства
Рис. 20.7. Класифікація банківських кредитів
Овердрафт — короткостроковий кредит, що надається банком надійному підприємству понад залишок його коштів на поточному рахунку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.
Для підприємства у комерційному банку може відкриватись спеціальний позичковий рахунок — контокорент (італ. conto corrente — поточний рахунок) — єдиний рахунок, на якому враховуються всі операції підприємства. На контокорентному рахунку відображуються, з одного боку, погашення кредиту банку та інші платежі з доручення підприємства, з іншого — кошти, які надходять на користь підприємства (виручка від реалізації продукції, наданий кредит та інші надходження). Контокорент — це поєднання позикового рахунка з поточним, і він може мати дебетове та кредитове сальдо.
Рис. 20.8. Порядок відкриття контокорентного рахунка
Кредит під облік векселів (обліковий кредит) — це короткостроковий кредит, який банківська установа надає пред’явнику векселів, обліковуючи (скуповуючи) їх до настання строку виконання зобов’язань за ними і сплачуючи пред’явнику номінальну вартість векселів за мінусом дисконту.
Переваги такого кредиту для підприємства:
гарантія того, що кредити, які надає підприємство своїм контрагентам, можуть бути рефінансовані в банку за вигідною відсотковою ставкою;
у зв’язку з наявністю солідарної відповідальності за векселем, банки не вимагають додаткових гарантій від підприємств;
такий кредит поліпшує умови ліквідності суб’єкта господарювання.
До послуг кредитного характеру, що надаються банками підприємствам, належить факторинг — система фінансування, за умовами якої підприємство—постачальник товарів переуступає короткострокові вимоги за торговельними операціями комерційному банку. Факторингові операції включають: кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог; ведення бухгалтерського обліку клієнта, зокрема обліку реалізації продукції; інкасацію заборгованості клієнту; страхування його від кредитного ризику.
В основу факторингової операції покладено принцип придбання банком рахунків-фактур підприємства-постачальника за відвантажену продукцію, тобто передачу банку постачальником права вимагати платежі з покупця продукції.
Згідно з конвенцією про факторингові операції 1988 року операція вважається факторинговою тоді, коли вона задовольняє принаймні дві з чотирьох умов.
1. Наявність кредитування у формі оплати позикових зобов’язань.
2. Облік дебіторської заборгованості підприємства-постачальника.
3. Інкасування дебіторської заборгованості підприємства-постачальника.
4. Страхування підприємства-постачальника від кредитного ризику.
Підприємству відкривається факторинговий рахунок, де здійснюється облік усіх операцій з факторингу. Факторингом більше користуються малі та середні підприємства, оскільки їм частіше бракує оборотних коштів.
Класифікацію факторингових операцій подано в табл. 20.1.
Таблиця 20.1