Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
356_КЛ_ Ф_нанси_п_дприємств_ФК_2015.doc
Скачиваний:
170
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
5.98 Mб
Скачать

11.3. Кошторис: сутність, цілі і методи складання.

Кошторис – це форма планових розрахунків, яка визначає докладну програму дій підприємства на майбутній період.

Мета складання кошторисів:

  • в ув'язуванні поточних і перспективних планів;

  • у координації дій різних підрозділів підприємства;

  • у деталізації загальних цілей проведення й доведенні їх до керівників різних центрів відповідальності;

  • у керуванні й контролі над проведенням;

  • у стимулюванні ефективної роботи керівників і персоналу підприємства;

  • у визначенні майбутніх параметрів господарської діяльності;

  • у періодичнім порівнянні поточних результатів діяльності із планом, виявленні відхилень і причин незадовільної роботи.

Методи складання кошторисів:

  • нормативний - розрахунки обсягів витрат і потреби в ресурсах шляхом множення норм видатку ресурсів на планований обсяг економічного показника (реалізація, випуск продукції, обсяг послуг і т.п.);

  • розрахунково-аналітичний - розрахунки обсягів витрат і потреби в ресурсах шляхом множення середніх витрат на індекс їх зміни в плановому періоді;

  • балансовий - ув'язування обсягів витрат і джерел розширення ресурсів (доходів);

  • оптимізації - з декількох кошторисів вибирається найкращий з погляду мінімуму витрат або максимуму одержуваного ефекту (результату);

  • моделювання - факторний аналіз функціональних зв'язків між різними елементами процесу проведення.

Кошторисне планування включає два етапи:

  • планування - визначення майбутніх цілей;

  • моніторинг (супровід) – аналіз поточної господарської діяльності, тобто того, як протягом планового періоду проводиться виконання запланованих розв'язків.

Складання кошторису витрат на виробництво

Кошторисвитрат являє собою зведений план усіх витрат підприємства на майбутній період виробничо-фінансової діяльності. Вона визначає загальну сумувитрат виробництваза видами використовуваних ресурсів, стадіямвиробничої діяльності, рівнямиуправління підприємствомта інших напрямах витрат. До кошторису включаються витратиосновного і допоміжноговиробництва, пов'язані з виготовленням тапродажем продукції,товарів і послуг, а також на утримання адміністративно-управлінського персоналу, виконання різнихробіт і послуг, у тому числі і не входять в основну виробничудіяльність підприємства. Планування видів витрат здійснюється в грошовому вираженні на передбачені у річних проектахвиробничі програми, цілі та завдання, вибрані економічні ресурси та технологічні засоби їх виконання. Всіпланові завданняі показники конкретизуються на підприємстві у відповідних кошторисах, що включають вартісну оцінку витрат і результатів. Наприклад,кошторисвитрат складається як план очікуваних витрат за різними видамивиконуваних робіті застосовуваних ресурсів. Кошторис перспективних доходів встановлює плановані грошові надходження і витрати на майбутній період.Кошторис витратнавиробництво продукціїпоказує плановані рівні матеріальних запасів, обсяги продукції, що випускається, вартість різних видів ресурсів і т.д. Зведений кошторис пов'язує усі витрати й результати з основних розділів річного плану соціально -економічногорозвитку підприємства.

В процесі розробки кошторису витрат на виробництвоу вітчизняній економічній науці і практиці широко застосовуються три основні методи:

1) кошторисний метод - на основі розрахунку витрат у масштабах всього підприємства за даними всіх інших розділів плану;

2) зведений метод - шляхом підсумовування кошторисів виробництва окремих цехів, за винятком внутрішніх оборотів між ними;

3) - (тисяча сто двадцять один) калькуляційного методу ____1121____ - на основі планових розрахунків по всій номенклатурі продукції, робіт і послуг з розкладанням комплексних статей на прості елементи витрат.

Самотній метод є найбільш поширеним на російських промислових підприємствах. Його застосування забезпечує тісну взаємоув'язки та приведення в єдину систему розрахунків комплексного плану. При цьому методі всі витрати на виробництво по окремих елементах кошторису знаходяться за даними відповідних розділів річного плану. Порядок визначення кошторисних витрат зазвичай наступний.

1. Витрати на основні матеріали, напівфабрикати і комплектуючі встановлюються на основі плану річної потреби матеріальних ресурсів. До кошторису включаються лише ті витрати, які протягомпланового періодубудуть витрачені і підлягають списанню на виробництво продукції. Іншими словами,потреба в матеріалахприймається без урахування зміни залишків складських запасів. У вартість матеріалів включаються сумарні витрати не лише на виготовлення основної продукції, але і на виконання інших робіт і послуг відповідно до плану їх реалізації на ринку, а також на реконструкцію і розширення різнихпідрозділів підприємстваі випускуготової продукції, але з вирахуванням вартості зворотних матеріальних відходів.

2. Витрати на допоміжні матеріали також приймаються на підставі річних планів їх потреби. До складу цих витрат прийнято включати вартість витрачаються в плановому періодіпокупних інструментів і малоцінного господарського інвентарю.

3. Вартість палива в кошторисі витрат планується безвідносно до його використання у технологічних процесах або в господарсько-побутових службах. Загальні витрати встановлюються без урахування зміни залишків енергетичних ресурсів.

4. Вартість енергії включається до кошторису витрат окремим елементом тільки в тому випадку, якщо підприємство купує її у зовнішніх постачальників. До складу цих витрат входять всі види енергії, що витрачається: електрична (силова, освітлювальна), стиснене повітря, вода, пара, газ та ін Якщо якийсь вид енергії виробляється на самому підприємстві, то дані витрати відносяться на відповідні елементи кошторису витрат (матеріали , заробітна платаі т.д.).

5. Основна та додаткова заробітна плата всіх категорій персоналувизначається за діючими тарифними ставками і окладами з урахуванням складності і трудомісткості виконуваних робіт, чисельності та кваліфікації працівників. Сюди ж включається і фондзаробітної платинеспісочного складу працюючих, який зазвичай відноситься на рахунокосновного виробництва.

На загальний фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу плануються нарахування на соціальні потреби за діючими в плановий період ставками, які в 1998 р. складають 41%.

6. Амортизаційні відрахування призначені для відшкодування зносу технологічного обладнання, промислових будівель, виробничих споруд та іншихосновних фондівза рахуноксобівартості продукції, що випускається. Загальний розмір амортизаційних відрахувань залежить від існуючих норм амортизації, терміну служби устаткування і первісної вартості основнихвиробничих фондів.

7. Інші грошові витрати включають витрати, не передбачені в попередніх статтях кошторису виробництва. По кожній з статей інших витрат необхідно обгрунтувати величину відповідних видатків з існуючим нормам або досвідченим даним.

Розроблена кошторис витрат на виробництво повинна також відповідати запланованому обсягу реалізації товарів і послуг. При необхідності допускається коригування планованих витрат з урахуванням зміни нормативу складських запасів готової продукції, незавершеного виробництва, матеріальних запасів, витрат майбутніх періодів і т.п.

Зведений метод складання кошторису витрат на виробництво передбачає попередню розробку та зведення в єдину систему загальних витрат по цехах основного і обслуговуючого виробництва. У цехову кошторис витрат включаються дві групи витрат:

1) прямі витрати даного цеху на матеріальні ресурси і комплектуючі деталі, основна та додаткова заробітна плата, нарахування на зарплату, амортизаційні відрахування та інші грошові витрати;

2) комплексні витрати на послуги інших цехів, а також цехові витрати тощо

Розробку цехових кошторисів витрат на виробництво продукції рекомендується починати з заготівельних підрозділів підприємства, потім допоміжних цехів, а після них слід переходити до механообробні і складальним цехам. Зведений кошторис витрат по підприємству складається шляхом підсумовування цехових кошторисів витрат з наступним виключенням із загальної суми внутрішнього обороту і коректуванням наявних виробничих запасів.

Розглянемо для прикладу більш докладно послідовність складання на підприємствах машинобудування кошторису витрат на утримання устаткування, загальновиробничих витрат і загальногосподарських витрат.

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання включає наступні статті витрат:

1) утримання машин, обладнання та транспортних засобів;

2) витрати на ремонт основних засобів;

3) експлуатація машин і обладнання;

4) внутрішньогосподарської переміщення вантажів;

5) орендна плата за машини та обладнання;

6) знос малоцінних і швидкозношуваних предметів;

7) інші витрати;

8) всього за кошторисом.

Загальна сума витрат на утримання устаткування і цехових витрат складає кошторис загальновиробничих або загальноцехового витрат. До кошторису цехових витрат входять статті витрат на утримання апарату управління цехом, амортизацію будівель і споруд, оренду виробничих приміщень, утримання і ремонт будівель, охорону праці, наукові дослідження і винахідництво, знос малоцінних предметів та інші цехові витрати.

Кошторис загальногосподарських або загальнозаводських витрат розробляється на вітчизняних підприємствахза наступними статтями витрат:

1) витрати на утримання апарату управління;

2) службові відрядження і переміщення;

3) утримання пожежної, воєнізованої та сторожової охорони:

4) амортизація основних засобів загальногосподарського призначення;

5) витрати на ремонт основних засобів;

6) утримання будинків, споруд та інвентарю загальногосподарського призначення;

7) виробництво випробувань, проведення досліджень та утримання загальногосподарських лабораторій;

8) охорона праці;

9) підготовка кадрів;

10) орендна плата за приміщення загальногосподарського призначення;

11) податки, збори та інші обов'язкові відрахування;

12) втрати від простоїв за зовнішніми причинами;

13) інформаційні, аудиторські та консультаційні послуги;

14) нестачі та втрати матеріальних цінностей на складах підприємства;

15) інші витрати;

16) всього за кошторисом.

Калькуляційний метод розробки кошторису витрат на виробництво продукції заснований на використанні виконаних розрахунків або калькуляцій собівартості усіх без винятку видів продукції, робіт або послуг, запланованих у річній виробничій програмі підприємства, а також залишків незавершеного виробництва і витрат майбутніх періодів. На основі наявних розрахунків собівартості окремих виробів з урахуванням річнихобсягів виробництварозробляється шахова відомість, що містить всі економічні елементи і калькуляційні статті витрат (табл. 8.1). У рядках 1 - 12 дані статті витрат основного виробництва, а в графах 2-9 розкрито елементи витрат на основну програму з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва і інших планованих витрат. Затрати допоміжних цехів (виробництв) наведені в рядку 13 та графі 10.

Після складання шахової таблиці витрат розробляється уточнена загальна, або зведена, кошторис витрат, планованих підприємством на майбутній період (табл. 11.2). Для отримання повної собівартості готової продукції з загального кошторису виключаються витрати на роботи та послуги, не пов'язані з виробництвом валової продукції, а також додаються позавиробничі витрати і враховується зміна витрат майбутніх періодів

Собівартість валової продукції при однопродуктовом виробництві може служити основою для уточнення витрат на виготовлення одного виробу за формулою:

Си = Сзаг / Nr (11/1)

де N r - річний обсягвиробництва товарів.

Крім розглянутих методів визначення собівартості продукції, широку популярність і застосування на вітчизняних підприємствах і зарубіжних фірмах мають також позамовному і попроцессная калькуляція витрат.

позамовному метод розрахунку передбачає визначення витрат на виробництво продукції за окремими замовленнями, виконуваних робіт, планованим підрядів і т . д. Для кожного замовлення або підряду складається своя відомість калькуляції витрат, в якій містяться прямі і накладні витрати, які відносять на даний вид робіт по мірі їх проходження за стадіями виробництва.

Прі попроцессной калькуляції виробничі витрати плануються по окремих підрозділах, стадій виробництва або виробничим процесам. Повні витрати підсумовуються за основними статтями витрат, що включає вартість матеріальних і трудових ресурсіві величину загальногосподарських накладних витрат.

Таблиця 11.1  

Відомість зведених витрат на виробництво продукції, тис. грн.

Статті калькуляції

Елементи витрат

Витрати допоміжного виробництва 

Усього витрат 

Сировина і основні матеріали

Допоміжні матеріали

Паливо й енергія

Заробітна плата основна і додаткова

Відрахування на соціальне страхування

Амортизація

Інші витрати

Разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1. Сировина, основні матеріали (за вирахуванням відходів), напівфабрикати і т.п.

6192

72

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

-

6264

451

6715

2. Паливо і енергія на технологічні цілі

-

-

127

-

-

-

-

127

-

127

3. Основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників

 

 

 

 

-

 

 

 

 

-

 

 

 

 

-

2829

 

 

 

 

-

 

 

 

 

-

 

 

 

 

-

2829

 

 

 

 

-

2829

4. Відрахування на соціальне страхування

-

-

-

-

1132

-

-

1132

-

1132 - (1 289) 5. Витрати на підготовку і освоєння виробництва

____1289____

10

23

-

185

26

-

50

294

-

294

6. Знос інструменту і пристосувань цільового призначення

210

17

272

38

30

1

568

26

594

7. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

-

216

305

588

82

449

51

1691

669

2360

8. Цехові витрати

_

26

20

526

74

179

96

921

287

1208

9. Загальнозаводські витрати

-

22

10

890

125

137

294

1478

81

1559

10. Втрати від шлюбу

7

-

4

27

4

-

-

42

-

42

11. Інші виробничі витрати

-

-

-

-

-

-

277

277

-

277

12. Разом

6209

569

483

5317

1481

795

769

15623

1514

17137

13. Затрати допоміжних виробництв

288

182

344

554

77

62

7

1514

2036

х

14. Всього витрат

6497

751

827

5871

1558

857

776

17137

х

х

 

Таблиця 11.2

Кошторис витрат на виробництво продукції, тис. грн.

1. Сировина і основні матеріали (за вирахуванням зворотних відходів) і покупні вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру

6497

2. Допоміжні матеріали

751

3. Паливо зі сторони

355

4. Енергія зі сторони

472

5. Разом матеріальних витрат

8075

6. Амортизація основних засобів

857

7. Заробітна плата основна і додаткова

5871

8. Відрахування на соціальне страхування

1558

9. Інші витрати

776

10. Разом витрат на виробництво

17137

11. Витрати на роботи і послуги, не включаються в валову продукцію (-)

265

12. Приріст (+) або зменшення (-) залишку на рахунку «Витрати майбутніх періодів»

+99

13. Разом виробнича собівартість валової продукції

16773

14. Приріст (+) або зменшення (-) залишку напівфабрикатів, незавершеного виробництва, інструментів і пристосувань власної виробки

+387

15. Разом виробнича собівартість готової продукції

16386

16. Позавиробничі витрати

133

17. Повна собівартість готової продукції

16519

Собівартість одиниці продукціїпри позамовному і попроцессном методі розрахунку визначається діленням повних витрат на виконання відповідного замовлення або процесу на кількість такого товару або робіт. Дані методипланування собівартостіпродукції можуть застосовуватися на підприємствах одночасно в різних підрозділах. Правильнепланування витратвиробництва на одиницю продукції служить в умовах ринку не тільки основою аналізу витрат і управління вартістю продукції, але і створює планово-економічну базу для формуванняринкових цінна всі товари і послуги.

Лекція 12. Сутність прибутку підприємства

12.1. Сутність та функції прибутку підприємства.

12.2. Фінансові результати діяльності підприємства.

12.3. Звіт про фінансові результати підприємства.