5.3. Вимоги техніки безпеки під час виконання робіт при обслуговуванні централізованих стрілок і рейкових кіл.

Роботи на стрілочних переводах при ремонті пристроїв СЦБ допускається виконувати з дозволу чергового по станції (ДСП) після оформлення запису в Журналі огляду колій, стрілочних приводів, пристроїв СЦБ і зв’язку (ДУ- 46)

Обов’язково повинен бути запис у журналі (ДУ- 46) про необхідність оголошення ДСП по гучномовному зв’язку про всі пересування рухомого складу по стрілочних ділянках рейкових кіл, де виконуються роботи.

До початку будь-яких робіт на стрілці, при яких перевід стрілки може нанести травму, необхідно виключити можливість випадкового переводу стрілочних гостряків з поста централізації. Для цього необхідно виключити курбельний контакт електропривода і довести до відома ДСП.

Роботи на централізованих стрілках у місцях з поганою видимістю й інтенсивною маневровою роботою, а також у заметіль, снігопади і тумани повинні виконуватися в дві особи, одна з яких повинна стежити за рухомими одиницями при усуненні ушкодження; другою особою може бути призначений працівник іншої служби.

При роботах на стрілочних переводах необхідно вставляти дерев’яний вкладиш між рамною рейкою і віджатим гостряком, а на хрестовинах з рухомим осердям – вкладиш між осердям і вусовиком. По закінченню робіт вкладиш повинен бути вилучений.

Заміна колійного дроселя або вусовиків, коли одночасно порушується безперервність обох рейкових ниток тієї ж колії на електрифікованих ділянках, допускається тільки після попередньої установки обхідних (подовжніх і поперечних) перемичо к з необхідною площею перерізу.

При роботах на колійних дросель-трансформаторах або в колійних коробках, що знаходяться під напругою, необхідно користуватися інструментом з ізолюючими ручками. Доторкатися голими руками до приладів, що знаходяться в колійній коробці, забороняється.

5.4. Дії в надзвичайних ситуаціях на залізничному транспорті

Невідкладна медична допомога може бути різною; у залежності від того, хто її надає, розрізняють:

першу медичну некваліфіковану допомогу, яка здійснюється немедичним працівником, який часто не має необхідних засобів та медикаментів;

першу медичну кваліфіковану (долікарську) допомогу, яка здійснюється медичним працівником, який пройшов спеціальну підготовку з надання першої допомоги (фельдшер, медична сестра, лаборант, зубний технік і т.д.);

першу лікарську медичну допомогу, яка здійснюється лікарем, який має у своєму розпорядженні необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров та кровозамінники та інше).

Першу медичну допомогу потребують особи, з якими трапився нещасний випадок або в яких раптово виникло важке захворювання, що загрожує життю.

Нещасним випадком називається ушкодження органів людини або порушення їхньої функції при раптовому впливі навколишнього середовища. Нещасні випадки часто трапляються в умовах, коли немає можливості швидко повідомити про них на станцію швидкої медичної допомоги. У таких обставинах надзвичайно важливого значення набуває перша невідкладна медична допомога, яка повинна бути надана на місці пригоди до прибуття лікаря або доставки постраждалого до лікувального закладу. При нещасних випадках постраждалі, їхні родичі, сусіди або випадкові свідки нерідко звертаються за допомогою у найближчі медичні заклади (аптека, зубопротезна майстерня, лабораторія, санітарно-епідеміологічна станція (СЕС), дитячий садочок, тощо). Медичні працівники цих закладів повинні негайно прийти на допомогу.

Для того щоб вміти кваліфіковано надавати першу невідкладну медичну допомогу при нещасних випадках та раптових захворюваннях, усі медичні працівники повинні чітко знати основні ознаки різних ушкоджень, раптових захворювань, уявляти наскільки небезпечні для постраждалого або хворого можуть бути ці ушкодження або стан.