Тест №2 Перевірка знань лекції №2 з риторики

№ п/п

Питання

Варіант відповіді

Психологи розрізняють три види мислення: словесно-логічне, або понятійне; наочно-образне та:

а) конкретно-дійове;

б) конкретно-історичне;

в) конкретно-вольове.

Втілення змісту у мовні форми вираження – це:

а) акія і меморія;

б) релаксація і елокуція;

в) елокуція і елоквенція.

Основним для першого етапу ідеомовленнєвого циклу і відповідно першого розділу риторики - інвенції - є:

а) концептуальний закон;

б) риторичний закон;

в) інвеційний закон.

Має завершуватися планом ця фаза:

а) вивчення стану проблеми літературі, ознайомлення з чужим досвідом;

б) вибір проблеми або окремих, особливо важливих питань;

в) критичне осмислення власних напрацювань в обраній проблемі і науково-літературних відомостей з неї.

Емоційно-естетичний мотив:

а) викликається мимовільним інтересом або задоволенням;

б) спрямовує людину на пізнання світу і розвиток власного інтелекту як найбільшої цінності людини;

в) найвищий, бо він засвідчує в людині найвищу міру людяності.

Закон моделювання аудиторії потребує від оратора вивчення соціально-демографічних, суспільно-психологічних та:

а)індивідуально-почуттєвих ознак аудиторії;

б) індивідуально-конкретних ознак аудиторії;

в) індивідуально-особистісних ознак аудиторії.

Стратегія виступу складається з кількох компонентів: визначення цільової настанови, виділення основних питань предмета мовлення та:

а) складання плану;

б) підбору цитат;

в) формулювання тез.

Винайдення задуму, ідеї, мети – це:

а) акція;

б) інвеція;

в) елокуція.

Промова не викликала інтересу в слухачів, про це свідчить:

а) інфантильна реакція;

б) погоджувальна реакція;

в) конфліктна реакція.

Самоаналіз власних успіхів та невдач – це:

а) елоквенція;

б) елокуція;

в) релаксація.

У риториці все підпорядковане мистецтву переконання, що називається:

а) аргументацією;

б) агітацією;

в) комунікацією.

Жодне судження не може бути одночасно істинним і неістинним. Це називається законом:

а) послідовності;

б) суперечності;

в) тотожності.

Тренування оперативної пам'яті, запам'ятовування – це:

а) меморія;

б) мнемозіна;

в) мельпомена.

Стратегії бувають кількох видів: представницька, повідомлювальна, наративна, об'єктно-аналітична та:

а) раціонально-кінетична та ін.;

б) раціонально-демонстративна та ін.;

в) раціонально-евристична та ін.

Закон ступеневої послідовності є:

а) основою ідеомовленнєвого циклу;

б) основою іде комунікаційного циклу;

в) основою ідеомімічного циклу.

Внутрішнє мовлення має 4 види: говоріння, письмо, читання та:

а) аудіювання;

б) студіювання;

в) обдумування.

Виступ, публічне виголошення промови – це:

а) елокуція;

б) акція;

в) демонстрація.

Мотивом вибору предмета викладу у риториці завжди був суспільний, груповий чи:

а) колективний інтерес;

б) індивідуальний інтерес;

в) особистісний інтерес.

Головна мета мовленнєвої комунікації:

а) обмін інформацією;

б) обмін думками;

в) обмін поглядами.

Риторичні фігури - зафіксовані звороти мови, слова і вислови в переносних значеннях, що є:

а) прикрасою тексту;

б) наочністю тексту;

в) додатком тексту.

Богинею пам’яті у Давній Греції була:

а) Мельпомена;

б) Мнемозина;

в) Меморія.

Добір і розташування відповідного матеріалу – це:

а) диспозиція;

б)інвеція;

в)акіця;

Головна мета спілкування, діалогу:

а) пошук істини незалежно рівноправності співрозмовників;

б) пошук істини при нерівноправності співрозмовників;

в) пошук істини при рівноправності співрозмовників.

Існує два основних видів пам’яті: спадкова та:

а) індивідуальна;

б) колективна;

в) групова.

Назвіть науку, яка вважається найдавнішою:

а) філософія;

б) етика;

в) риторика.