Тест №1 Перевірка знань лекції №1 з риторики

№ п/п

Питання

Варіант відповіді

Богиня красномовства Каліопа мала сина:

а) прекрасноголосого Орфея;

б) срібнолукого Аполлона;

в) швидкого Гермеса.

Провісниця Зевса, богиня чуток Осса, була наділена божествен­ним голосом і мала назву:

а) дитя золотої мрії;

б) дитя золотої надії;

в) дитя золотої пісні.

В античній риториці розрізняли деструктив­ний, конфліктний шлях розв’язання суперечок, греки його називали:

а) скандальний;

б) брутальний;

в) агональний.

Японська богиня красномовства Бенсай-тен прийшла з індійської міфології, де вона називається:

а) Лакшмі;

б) Сарасваті;

в) Дамаянті.

Різновид мовлення, що допомагає формуванню світогляду, характеризується глибокою аргументованістю, логічною культурою називається красномовством:

а) академічним;

б) судовим;

в) політичним.

Обговорення певної проблеми або групи питань чи одного дуже важливого питання з метою досягнення істини називається:

а) полемікою;

б) диспутом;

в) дискусією.

Протилежні сторони у дискусії називаються:

а) конкурентами.

б) суперниками;

в) опонентами.

Першими риторами в Давній Греції є:

а) піфагорійці;

б) софісти;

в) єлеати.

Для нього міркування (роздум) стало головним методом ведення розмов, в результаті яких він намагався відкрити істину. Це характеристика філософа:

а) Аристотеля;

б) Сократа;

в) Демосфена.

Отримати перемогу в суперечці, активно заперечувати іншу точку зору. Таку мету ставили:

а) софісти;

б) олеати;

в) піфагорійці.

Вперше був створений суд присяжних, суддею якого міг стати будь-який громадянин держави незалежно від майнового цензу якому виповнилося 30 років. Це було за часів:

а) Цицерона;

б) Аристотеля;

в) Солона.

Він був першим з великих ораторів Афін. Завдяки своєму хисту красномовства йому вдалося керувати Афінами впродовж 40 років, за що він одержав титул вождя афінської демократії. Це був:

а) Перикл;

б) Емпедокл;

в) Клеон.

Це елітарний, вищий рівень мовлення. Його треба спеціально вивчати як засіб професійної майстерності. Таке красномовство називається:

а) конфесійним;

б) світським;

в) дипломатичним.

У 5 ст. до н.е. у Греції з’являється перший підручник з риторики. Його автор:

а) Софокл;

б) Горгій;

в) Іоанн Златоуст.

Перші паростки риторичної слов’янської традиції зародилися ще:

а) в Давній Русі;

б) в Давньому Римі;

в) Галицькому князівстві.

Урочисту проповідь, у 1049 р. в храмі Святої Софії у Києві в присутності киян, названу «Словом про закон і благодать» виголосив:

а) Кирило Туровський;

б) Георгій Амартол;

в) Іларіон.

Після написання «Байок Харківських» він остаточно обирає шлях філософа-мандрівника. Це поет, байкар, бунтар:

а) Т.Шевченко;

б) Г.Сковорода;

в) І. Вишенський.

Працю«Риторична рука», яку можна назвати підручником з риторики, написав:

а) І. Гізель;

б) С. Сірополко;

в) С. Яворський.

Вважають, що риторика зародилася на Сицилії, де очолив демократичний рух проти тиранів, висту­пав у ролі судового оратора поет:

а) Корак;

б)Емпедокл;

в) Лісій.

Грецьку риторику називали аттічною, римську:

а) азіанською;

б) адріатською;

в) італійською.

Школу риторів очолив і перетворив судову трибуну в трибуну ідеологічної боротьби ритор:

а) Сократ;

б) Демосфен;

в) Солон.

У другій половині 5 ст. до н.е. риторику почали викладати в школах, її почали розглядати як:

а) царицю всіх наук;

б) царицю всіх мистецтв;

в) царицю всіх полемік.

Хвалять, прославляють, возвеличують особу, факт, подію або, навпаки, гудять, осуджують, ганьблять у промовах:

а) епідейктичних;

б) еристичних;

в) політичних.

В ній маємо гумор, багато особистого, іронію, несмішливу серйозність, карикатуру та перебільшення. Це про промову:

а) вітальну;

б) прощальну;

в) розважальну.

Зевс вигнав його з Олімпу, і в цьому виявилося негативне ставлення до лихослів'я у грецькому суспільстві. Це про бога, ім'я якого:

а) Мом;

б) Тот;

в) Сон.