Структура грошового ринку

Сегменти грошового ринку можна виокремити за кількома критеріями.

За видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців у грошовому ринку можна виділити три сегменти:

• ринок позичкових зобов'язань;

• ринок цінних паперів;

• валютний ринок.

За інституційними ознаками грошових потоків виділяють такі сектори:

• фондовий ринок, на якому обертаються акції, а також боргові зобов'язання середнього (від 1 до 10 років) та тривалого (10 і більше років) термінів дії;

• ринок банківських кредитів;

• ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ.

За економічним призначенням купівлі грошей грошовий ринок поділяють на:

• ринок грошей;

• ринок капіталів.

На ринку грошей купуються грошові кошти на короткий строк (до 1 року). Ці кошти використовуються в обороті позичальника (покупця) як гроші, тобто для приведення в рух уже накопиченого капіталу, завдяки чому вони швидко вивільнюються з обороту і повертаються кредитору.

Класичними для ринку грошей є операції з міжбанківського кредитування, обліку комерційних векселів, операції на вторинному ринку з короткостроковими державними зобов'язаннями, короткострокові вклади фінансово-кредитних інституцій у комерційних банках та кредити банків цим інституціям тощо.

Ринок грошей дуже чутливий до змін в економіці та у фінансовій сфері. Попит і пропозиція тут мінливі, тому процент часто змінюється під їх впливом. Через це він є найбільш реальним індикатором кон'юнктури грошового ринку взагалі і слугує базою формування процентної політики в країні.

На ринку капіталів купуються грошові кошти на тривалий термін (більше 1 року). Ці кошти використовуються для збільшення маси основного й оборотного капіталів, зайнятих в обороті позичальників.

Класичними операціями ринку капіталів є операції з фондовими інструментами – акціями, середньо- та довгостроковими облігаціями, довгострокові депозити та позички комерційних банків, операції спеціалізованих інвестиційних та фінансових компаній тощо.

Попит і пропозиція ринку капіталів менш рухливі, процентна ставка стабільніша, не так чутливо реагує на зміну кон'юнктури, як на ринку грошей.

3.2. Попит на гроші

Попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент.

Відповідно до цілей накопичення грошей попит на них можна розділити на:

1. трансакційний (операційний) попит – попит на поточний запас платіжних засобів (готівка, вклади до запитання);

2. попит на постійний запас грошей як форму багатства, що призначена давати додатковий дохід їх власникові (довгострокові депозити, цінні папери);

3. попит на тривалий запас грошей для здійснення майбутніх платежів та одержання додаткових доходів (наприклад, для спекулятивних операцій).

Чинники впливу на попит на гроші.

1. Традиційні:

1.1. динаміка рівня цін;

1.2. динаміка рівня реального обсягу виробництва;

1.3. – при макроекономічному підході – швидкість обігу грошей

• при мікроекономічному підході – зміна норми процента

2. Новітні:

2.1. накопичення багатства – попит на гроші з боку економічних суб'єктів зростає у міру збільшення маси їхнього багатства;

2.2. інфляція – знецінює запаси грошей, підштовхує вверх ставку процента і всі інші доходи на альтернативні грошам види активів, з іншого боку, збільшує попит на гроші через зростання цін;

2.3. зміни в очікуваннях щодо кон'юнктури ринку – в умовах товарного дефіциту, погіршення якості продукції тощо суб'єкти віддадуть перевагу накопиченню багатства у товарній формі, і попит на гроші скоротиться.

Отже, формулу попиту на гроші можна записати у такому вигляді:

де Y – реальний обсяг ВНП;

Р – середній рівень цін;

R – рівень очікуваного доходу на альтернативні грошам активи;

В – обсяг багатства;

I – рівень інфляції;

О – очікування змін ринкової кон'юнктури.

Покажемо криву попиту на гроші на графіку.

Крива Md, похила донизу, показує, що за інших незмінних умов, коли зростає ставка процента, попит на гроші знижується. Крива Md не пересікає ні осі ординат (якою високою не була б процентна ставка, частина грошей завжди перебуватиме у формі готівки завдяки трансакційному попиту), ні осі абсцис (за низького рівня процентної ставки спрацьовує ефект “пастки ліквідності” – можливості вільної конвертації менш ліквідних активів у більш ліквідні).